10. Протибластомні та діагностичні лікарські препарати.

Актуальність розділу.

В останні роки досягнуто певних успіхів в розкритті патогенезу онкологічних захворювань. Наслідком цього стало значне збільшення тривалості життя онкологічних пацієнтів.

Основним завданням терапії онкологічних захворювань являється створення препаратів, селективне впливаючих на пухлини і не вражаючих при цьому здорові тканини. Виконання цього завдання ускладнюється природною схожістю біохімічних і біологічних властивостей здорових та онкологічних клітин, а також надмірною різноманітністю пухлин.

Діагностичні засоби дали змогу більш точно ставити діагноз. Не затрачаючи при цьому зайвого часу.

Тема. Протибластомні та діагностичні лікарські препарати.

Мета. засвоїти фармакологію протибластомних та діагностичних лікарських препаратів. Вміти з’ясувати свій вибір та виписати препарати в рецептах.

Контрольні питання.

1. Загальна характеристика протибластомних засобів.

2. Класифікація протибластомних засобів за МД.

3. Токсичність протибластомних засобів та міри щодо запобігання.

4. Алкілуючі препарати (циклофосфамід, тіофосфамід, мієлосан).

5. Антиметаболіти (меркаптопурин, метотрексат, фторурацил).

6. Алкалоїди (колхамін, вінбластин, вінкристин).

7. Антибіотики (брунеоміцин, блеоміцин).

8. Гормональні препарати (фосфестрол, нандролон).

9. Антигормональні препарати (тамоксифен, флутамід).

10. Ферментні препарати (L-аспарагіназа).

11. Загальна характеристика діагностичних засобів (барію сульфат для рентгенографії, йодоліпол, індигокармін, білігност). Застосування для конкретного виду діагностики.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. циклофосфамід;

2. меркаптопурин;

3. колхамін, мазь;

4. блеоміцин;

5. фосфестрол;

6. тамоксифен;

7. L-аспарагіназа;

8. йодоліпол;

9. білігност.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 1989.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 1998.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 1999.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 1991.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

11. Основні принципи терапії при гострих

МЕДИКАМЕНТОЗНИХ ОТРУЄННЯХ.

Актуальність розділу.

Важливим розділом фармакології являється токсикологія – наука про токсичний вплив речовин на організм. Гострі отруєння – своєрідно тяжко протікаючий патологічний процес, який потребує невідкладного надання кваліфікованої медичної допомоги. Від того, наскільки швидко та ефективно надана медична допомога потерпілому, залежить наслідок отруєння.

Тема. Основні принципи терапії в разі гострих отруєнь лікарськими препаратами.

Мета: засвоїти загальні принципи невідкладної допомоги при гострих медикаментозних отруєннях. Знати фармакотерапію деяких екстремальних станів, фармакодинаміку препаратів, які застосовуються для надання невідкладної допомоги.

Контрольні питання.

1. Заходи щодо запобігання всмоктування отрути та максимального видалення її з організму.

2. Специфічне знешкодження отрути: застосування антидотів, специфічних антагоністів, стимуляторів фізіологічних функцій.

3. Заходи щодо прискорення видалення отрути з організму: гемодіаліз, гамосорбція, форсований діурез, перитоніальний діаліз, заміщення крові.

4. Ентеросорбенти, їх значення.

5. Характеристика засобів невідкладної допомоги в разі пригнічення дихання, колапсу, гострої серцевої недостатності, спазму бронхів.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. Строфантін К;

2. 0,1% р-н адреналіну гідрохлориду по 1 мл;

3. 1% р-н мезатону по 1 мл;

4. 1% р-н фуросеміду по 2 мл;

5. 0,5% р-н бемегриду по 10 мл;

6. магнію сульфат – амп. 25% р-н - 10 мл; фл. 33% р-н 200мл для прийому внутрішньо;

7. 5% р-н унітіолу по 5 мл;

8. карболен порошок по 30,0;

9. 1% р-н дімедролу по 1 мл.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 1989.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 1998.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 1999.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 1991.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

Р Е К О М Е Н Д О В А Н А Л І Т Е Р А Т У Р А.

О С Н О В Н А:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 1989.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 1998.

4. Чекман, Полякова, “Загальна рецептура”, К.: Здоров’я – 1985.

5. Наказ МОЗ України № 360.

6. Черномордик, “Застосування антибіотиків та інших хіміотерапевтичних препаратів”, К.: Здоров’я – 1988.

7. Михайлюк А. О. “Курс фондових лекції з фармакології” Миколаїв – 2008.

Д О Д А Т К О В А:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 1999.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 1991.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

5. Максимович, Гайченко, “Прописування, несумісність та побічна дія лікарських засобів”, К.: Здоров’я – 1987.

6. Златкіна, “Лікування хронічних захворювань органів травлення”, М.: Медицина – 1994.

7. Метелиця, “Довідник кардіолога з клінічної фармакології”, М.: Медицина – 1987.

8. Карепов, “Нейротропні лікарські засоби в неврології”, К.: Здоров’я – 1990.

9. Гурлень, Талапін, “Фармакотерапія захворювань нервової системи”, М.: Медицина – 1986.

10. Ураков, “Як діють ліки всередені нас”, Іжевськ: – 1993.

11. Старкова, “Фармакотерапія в ендокринології”, М.: Медицина – 1989.

12. Сидоренко, “Клінічна алергологія”, К.: Здоров’я – 1991.

13. Грехам-Сміт, Аронсон, “Оксфордський довідник з клінічної фармакології та фармакотерапії”, М.: Медицина – 2000.