
Методи виховання.
Методи виховання — це конкретні шляхи впливу на свідомість, почуття. Поведінку вихованців для вирішення педагогічних завдань, спілкування вихованців з педагогом-вихователем.
Таблиця “Класифікація методів виховання”.
Заохочення
Заохочення може здійснюватися двома шляхами:
морально: через похвалу, вдячність, прояв довіри, розширення прав та обов’язків учнів;
матеріально: нагородження грамотами і призами; аплодисменти, скандування привітання тощо.
Наслідки заохочення:
зміна самооцінки учня;
підвищення або зниження рівня домагань, активності, цілеспрямованості;
зниження старанності учня (коли учня перехвалюють);
зневажливе ставлення до однокласників (у тому ж випадку).
Таблиця “Ефективне та неефективне заохочення”
Ефективне заохочення |
Неефективне заохочення |
Здійснюється постійно |
Від випадку до випадку |
Обгрунтоване, тобто супроводжується поясненням, що саме достойне заохочення |
В загальних рисах |
Педагог проявляє зацікавленість в успіхах учня |
Педагог проявляє мінімальну, формальну увагу до успіхів учня |
Педагог заохочує досягнення певних результатів |
Педагог відмічає участь в роботі загалом |
Педагог повідомляє учневі про значимість досягнутих результатів |
Педагог дає учневі дані про його досягнення, не підкреслюючи їх важливості |
Педагог дає порівння минулих і теперішніх досягнень учня |
Педагог орієнтує учня на порівнняння своїх результатів з результатами інших |
Заохочення співмірне із затраченими зусиллями |
Заохочення незалежне від зусилЬ, які затрачені учнями |
Педагог пов’язує досягнуте із затраченими зусиллями, припускаючи, що такі успіхи можливі й в подальшому |
Педагог повязує досягнутий результат лише з наявністю здібностей або сприятливих обставин |
Педагог впливає на мотивацію учня. Спираючись на внутрішні стимули: інтерес до завдання, отримання задоволення від процесу навчання |
Педагог опирається на зовнішні стимули: похвалу |
Має спонтанний та різноманітний характер та інші ознаки щирості |
Зовнішні прояви не змінюються |
Покарання
Форми покарання:
Зауваження - оперативні засоби димциплінування учня на заняттях; бувають вербальні (усні та письмові) та невербальні (похитування головою). Втрачають дієвість після третього разу (у випадку, коли висловлені підряд).
Догана — як підсумок принципивого обговорення вчинку учня (з активною підтримкою громадської думки колективу). Після догани учневі слід розвяснити, як він може зняти з себе накладене покарання.
Зміна ставлення педагога до учня
Покарання через усунення учня від виконання завдань вчителя (н-д, змусити учня стояти біля дошки або випровадити з класу).
Тайм-аут — це така практика виховання, коли учнів позбавляють підкріплення — поміщають в ситуацію, в якій немає очікуваного підкріплення (н-д, якщо учневі подобається брати участь в діяльності класу, то тоді його випроваджують з класу).
Типи тайм-аутів (Брантнер і Догерті, 1983):
Ізоляція — учня видаляють із зони підкріплення (із класу, ігрового майданчика, бібліотеки) і поміщають в інше місце.
Виключення — учнів відсторонюють від їх пустощів (пересаджують на задні місця або саджають так, що дитини дивиться в протележний бік)
Включений тайм аут — дитину від сторонюють від тієї справи, якою вона займається, але вона спостерігає, як цим займаються інші.
Покарання у яормі виконання позачергових робіт.
Покарання у вигляді позбавлення задоволення (н-д, йти в турпохід).
Дисциплінарний запис у щоденнику.
Покарання у форми залишення в школі після уроків.
Дослідження:
В початкових класах вчителя хвалять дітей частіше, ніж роблять зауваження та догани; у старших класах частіше висловлюють зауваження, аніж хвалять.
В середніх класах, на відміну від початкових, хлопцям частіше роблять зауваження, ніж дівчатам.