- •Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •Генезис та еволюція системи міжнародної безпеки, її сучасні рівні.
- •Структура сучасної системи міжнародної безпеки та її принципи.
- •Національна безпека та система національно-державних інтересів.
- •5, Поняття «небезп» та її типологія.
- •6. Основні функції системи безпеки держави.
- •7. Підходи до визначення сукупної сили держави.
- •9. Система міжнародної безпеки: структура, принципи, сучасні характеристики.
- •10. Регіональні та глобальні загрози міжнародній безпеці.
- •11. Проблеми безпеки на Близькому та Середньому Сході.
- •12.Формування регіональної безпеки на євразійському пострадянському просторі.
- •13.Проблеми безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні
- •14. Особливості системи регіональної безпеки в Європі.
- •15. Геополітичні загрози сучасної міжнародної системи безпеки
- •16.Геополітичні загрози сучасної міжнародної ситеми безпеки.
- •17.Операційні моделі міжнародної безпеки.
- •18.Система колективної безпеки країн.
- •21.Вплив глобалізації на систему міжнародної безпеки.
- •19.Переваги та вади режиму колективної безпеки в умовах глобалізації.
- •20.Механізм гарантування національної безпеки позаблокових країн.
- •22.Сутність поняття «міжнародний конфлікт», його класифікація.
- •23.Фази розвитку міжнародного конфлікту.
- •24.Роль нато у формуванні сучасної системи міжнародної безпеки.
- •30. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму.
- •25.Участь Європейського союзу у формуванні та трансформації систем міжнародної безпеки.
- •27.Засоби та інструменти міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів.
- •26.Сучасна роль обсє у становленні і розвитку системи міжнародної безпеки.
- •28.Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи міжнародної безпеки.
- •29. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення.
- •31. Внутрішні збройні конфлікти та миротворча діяльність.
- •32. Сутність поняття «національна економічна безпека».
- •39. Сучасні загрози економічній безпеці країн Європейського Союзу
- •34. Рівні економічної безпеки:
- •38. Передумови та фактори формування економічної безпеки вітчизняних суб’єктів господарювання
- •37. Загальна характеристика підсистем економічної безпеки України
- •40. Основні фактори формування економічної безпеки на пострадянському просторі
- •36. Критерії оцінки макроекономічної безпеки України.
- •41. Національний економічний інтерес країни у глобальному вимірі
- •42. Форми вияву національного економічного інтересу України в екзогенній сфері:
- •45.Місце людського капіталу у формуванні національної економічної безпеки.
- •47.Сучасна роль оон у збереженні миру і реалізації миротворчих операцій.
- •49.Ключові причини міжнародних гуманітарних операцій.
- •1. Характерні особливості
- •Характеристика участі нато та Європейського союзу у боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •Участь України в боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •53.Сутність поняття «міжнародна інформаційна безпека» та ключові моделі її забезпечення.
- •54.Ідентифікація загроз міжнародній інформаційній безпеці та сфери їх прояву.
- •55. Підходи розвинутих країн та країн, що розвиваються, до проблем міжнародної інформаційної безпеки.
- •56.Ключові напрями дій світової спільноти із забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •58.Характеристика американської та японської систем захисту інтелектуальної власності.
- •59.Масштаби і характеристика сучасного інформаційного розриву країн світового співтовариства.
- •60.Інформаційні війни та технології їх реалізації.
- •61. Діяльність оон у сфері забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •62. Сучасна інформаційна політика України: міжнародна стратегія та національна специфіка.
- •63. Ключові підходи до визначення сутності фінансової безпеки та характеристика факторів, які її визначають.
- •64. Підсистеми фінансової безпеки та їх взаємозв’язок
- •65. Система показників оцінки рівня фінансової безпеки: підходи мвф та вітчизняна практика.
- •66. Сутність та характеристика офшорних зон, їх вплив на міжнародну фінансову безпеку.
- •67. Типізація офшорних зон та механізми їх використання.
- •71. Напрямки вдосконалення діяльності інститутів глобального фінансового менеджменту.
- •70. Глобальні фінансові дисбаланси: сутність та масштаби.
- •76. Джерела інформації та основні заходи з розпізнавання операцій, пов’язаних з відмиванням «брудних грошей».
- •77. Функціональні компетенції міжнародних організацій у сфері боротьби з відмиванням «брудних» грошей.
- •78.Характеристика законодавства України у сфері боротьби з відмиванням «брудних грошей».
- •79.Характеристика рекомендацій фатф у сфері протидії відмиванню «брудних грошей
- •81.Сутність продовольчої безпеки, умови та заходи її досягнення.
- •82. Ключові критерії визначення рівня продовольчої безпеки країн.
- •83. Характеристика структури споживання продуктів харчування у країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
- •84.Сучасна система забезпечення продовольчої безпеки у провідних країнах світу.
- •85. Роль гмо у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
- •89. Сутність економічної злочинності та її види.
- •86.Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки.
- •87. Головні напрямки реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення національної продовольчої безпеки.
- •88. Поняття та специфіка тіньової економіки.
- •90. Законодавчі та економічні засоби легалізації тіньового бізнесу.
- •91. Тіньова економіка як суспільне явище: позитивні та негативні прояви.
- •92. Неформальна економіка, її сутність та види.
- •93. Умови існування тіньової економіки в країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
- •94. Шляхи детінізації економіки.
- •95. Методи оцінки тіньової економіки.
- •96. Тіньова економіка в Україні, форми її прояву.
- •99. Паливно-енергетичний комплекс в системі національної економічної безпеки країни.
- •100. Сутність енергетичної безпеки держави, її основні аспекти.
- •101. Паливно-енергетичний баланс країни, сутність та методика та підходи до формування.
- •102.Сучасні тенденції світового енергоспоживання.
- •103. Рівень забезпеченості країн паливно-енергетичними ресурсами та глобальна асиметрія їх розміщення.
- •104.Важелі державного регулювання у сфері забезпечення енергетичної безпеки.
- •105. Характеристика злочинів у нафтогазовому комплексі.
- •106. Проблеми незаконного обігу радіоактивних речовин.
- •107.. Нормативно-правова база забезпечення енергетичної безпеки у світі
- •116. Концепція стійкого розвитку як універсальний механізм досягнення економіко-екологічної безпеки.
- •108.Підходи до забезпечення енергетичної безпеки держави.
- •110.Загрози енергетичній безпеці в умовах посилення конкуренції на глобальному та регіональному ринках енергетичних ресурсів.
- •111.Концептуалізація енергетичної безпеки в європейському контексті.
- •119. Конвенції з урегулювання проблем сфери екологічної безпеки.
- •117. Підходи до охорони навколишнього середовища в контексті забезпечення міжнародної екологічної безпеки
- •118. Міжнародні організації, що провадять діяльність з охорони навколишнього середовища.
- •113. Екологічна складова в контексті міжнародної безпеки.
- •114. Науково-технічний прогрес та його екологічні наслідки.
- •115. Міжнародні зусилля країн у підтримці клімату та збереженні екосистеми.
- •112.Енергетична безпека у світі: регіональні особливості.
- •Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •Генезис та еволюція системи міжнародної безпеки, її сучасні рівні.
- •25. Участь Європейського союзу у формуванні та трансформації систем міжнародної безпеки.
- •26. Сучасна роль обсє у становленні і розвитку системи міжнародної безпеки.
- •27. Засоби та інструменти міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів.
- •28. Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи міжнародної безпеки.
- •29. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення.
- •30. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму.
106. Проблеми незаконного обігу радіоактивних речовин.
Згідно Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) під незаконним обігом розуміють злочинні або несанкціоновані дії по відношенню до ядерних та інших радіоактивних матеріалів, які можуть включати імпорт, експорт, володіння, продаж, постачання, переміщення, використання, зберігання, захоронення або передачу зазначених матеріалів.
Події у багатьох районах світу, як і раніше свідчать про триваючі переміщеннях радіоактивних матеріалів поза регулюючими і законними структурами. Такі переміщення можуть бути або навмисними, або ненавмисними. Навмисні - це незаконні переміщення радіоактивних матеріалів, включаючи ядерний матеріал, в терористичних, політичних цілях або в цілях отримання незаконного прибутку, в цілому розглядаються як незаконний обіг. Найчастіше переміщення поза рамками регулюючого контролю виявляються за своїм характером ненавмисними. Прикладом ненавмисного переміщення може бути перевезення сталі, забрудненої розплавленим радіоактивним джерелом, за яким був втрачений належний контроль. Такий вантаж може становити загрозу здоров'ю та безпеці відповідного персоналу, а також населення в цілому.
97. Особливості тіньової економіки
Тіньова економіка — господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не відображається в офіційній статистиці. «Тіньові» підприємства не перерозподіляють власних доходів до бюджетів та державних цільових фондів, вони не сплачують податки, збільшуючи власні прибутки.
Виділять три види тіньової економіки [3]:
«Друга» тіньова економіка — це заборонена законом економічна діяльність працівників «білої» (офіційної) економіки, яка приводить до прихованого перерозподілу раніше створеного національного доходу. З точки зору суспільства у цілому «друга» тіньова економіка не виробляє ніяких нових товарів чи послуг: вигодами, які отримуються від «другої» економіки, користуються одні люди за рахунок втрат, які несуть інші люди.
«Сіра» тіньова економіка — економічна діяльність по виготовленню та реалізації звичайних товарів та послуг яка дозволена законом, але не реєструється (переважно дрібний бізнес). На відміну від «другої» економіки, яка невідривно пов'язана з «білою» (офіційною) економікою та паразитує за її рахунок, «сіра» економіка функціонує автономно. У цьому секторі виробники або свідомо ухиляються від офіційного обліку, не бажаючи нести витрати (пов'язані з отриманням ліцензій, сплатою податків тощо), або звітування про такий вид діяльності взагалі не передбачено.
«Чорна» тіньова економіка (економіка організованої злочинності) — заборонена законом економічна діяльність, яка пов'язана з виробництвом та реалізацією заборонених та дефіцитних товарів та послуг. «Чорною» економікою у широкому значені можна вважати всі види діяльності, які повністю виключені з нормального економічного життя, оскільки вони вважаються несумісними з ним й такими, що його руйнують (наприклад, наркобізнес, грабунки тощо).
Особливості тіньової економіки в україніГоловними технологіями тінізації економіки і, відповідно, основними формами прояву тіньових доходів у сучасній Україні є такі:
1.Тіньова зайнятість і нелегальне виробництво товарів і послуг.
2.Приховування прибутків підприємств і доходів громадян від оподаткування, необґрунтовані податкові пільги та заборгованість із заробітної плати.
3. Шахрайство у фінансово-кредитній сфері та у ціноутворенні.
4.Масове розкрадання державної власності, в тому числі у процесі її роздержавлення та приватизації.
5.Кримінальний бізнес з торгівлі наркотиками, зброєю, людьми, інтелектуальною власністю та ін.
6.Комп'ютерна злочинність.
7.Відмивання "брудних" грошей (капіталу).
З огляду на це, стратегія боротьби з негативними проявами тіньової економіки має бути комплексною, тобто поєднувати політичні, економічні, законодавчі, силові та організаційні заходи.