
- •Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •Генезис та еволюція системи міжнародної безпеки, її сучасні рівні.
- •Структура сучасної системи міжнародної безпеки та її принципи.
- •Національна безпека та система національно-державних інтересів.
- •5, Поняття «небезп» та її типологія.
- •6. Основні функції системи безпеки держави.
- •7. Підходи до визначення сукупної сили держави.
- •9. Система міжнародної безпеки: структура, принципи, сучасні характеристики.
- •10. Регіональні та глобальні загрози міжнародній безпеці.
- •11. Проблеми безпеки на Близькому та Середньому Сході.
- •12.Формування регіональної безпеки на євразійському пострадянському просторі.
- •13.Проблеми безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні
- •14. Особливості системи регіональної безпеки в Європі.
- •15. Геополітичні загрози сучасної міжнародної системи безпеки
- •16.Геополітичні загрози сучасної міжнародної ситеми безпеки.
- •17.Операційні моделі міжнародної безпеки.
- •18.Система колективної безпеки країн.
- •21.Вплив глобалізації на систему міжнародної безпеки.
- •19.Переваги та вади режиму колективної безпеки в умовах глобалізації.
- •20.Механізм гарантування національної безпеки позаблокових країн.
- •22.Сутність поняття «міжнародний конфлікт», його класифікація.
- •23.Фази розвитку міжнародного конфлікту.
- •24.Роль нато у формуванні сучасної системи міжнародної безпеки.
- •30. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму.
- •25.Участь Європейського союзу у формуванні та трансформації систем міжнародної безпеки.
- •27.Засоби та інструменти міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів.
- •26.Сучасна роль обсє у становленні і розвитку системи міжнародної безпеки.
- •28.Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи міжнародної безпеки.
- •29. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення.
- •31. Внутрішні збройні конфлікти та миротворча діяльність.
- •32. Сутність поняття «національна економічна безпека».
- •39. Сучасні загрози економічній безпеці країн Європейського Союзу
- •34. Рівні економічної безпеки:
- •38. Передумови та фактори формування економічної безпеки вітчизняних суб’єктів господарювання
- •37. Загальна характеристика підсистем економічної безпеки України
- •40. Основні фактори формування економічної безпеки на пострадянському просторі
- •36. Критерії оцінки макроекономічної безпеки України.
- •41. Національний економічний інтерес країни у глобальному вимірі
- •42. Форми вияву національного економічного інтересу України в екзогенній сфері:
- •45.Місце людського капіталу у формуванні національної економічної безпеки.
- •47.Сучасна роль оон у збереженні миру і реалізації миротворчих операцій.
- •49.Ключові причини міжнародних гуманітарних операцій.
- •1. Характерні особливості
- •Характеристика участі нато та Європейського союзу у боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •Участь України в боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •53.Сутність поняття «міжнародна інформаційна безпека» та ключові моделі її забезпечення.
- •54.Ідентифікація загроз міжнародній інформаційній безпеці та сфери їх прояву.
- •55. Підходи розвинутих країн та країн, що розвиваються, до проблем міжнародної інформаційної безпеки.
- •56.Ключові напрями дій світової спільноти із забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •58.Характеристика американської та японської систем захисту інтелектуальної власності.
- •59.Масштаби і характеристика сучасного інформаційного розриву країн світового співтовариства.
- •60.Інформаційні війни та технології їх реалізації.
- •61. Діяльність оон у сфері забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •62. Сучасна інформаційна політика України: міжнародна стратегія та національна специфіка.
- •63. Ключові підходи до визначення сутності фінансової безпеки та характеристика факторів, які її визначають.
- •64. Підсистеми фінансової безпеки та їх взаємозв’язок
- •65. Система показників оцінки рівня фінансової безпеки: підходи мвф та вітчизняна практика.
- •66. Сутність та характеристика офшорних зон, їх вплив на міжнародну фінансову безпеку.
- •67. Типізація офшорних зон та механізми їх використання.
- •71. Напрямки вдосконалення діяльності інститутів глобального фінансового менеджменту.
- •70. Глобальні фінансові дисбаланси: сутність та масштаби.
- •76. Джерела інформації та основні заходи з розпізнавання операцій, пов’язаних з відмиванням «брудних грошей».
- •77. Функціональні компетенції міжнародних організацій у сфері боротьби з відмиванням «брудних» грошей.
- •78.Характеристика законодавства України у сфері боротьби з відмиванням «брудних грошей».
- •79.Характеристика рекомендацій фатф у сфері протидії відмиванню «брудних грошей
- •81.Сутність продовольчої безпеки, умови та заходи її досягнення.
- •82. Ключові критерії визначення рівня продовольчої безпеки країн.
- •83. Характеристика структури споживання продуктів харчування у країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
- •84.Сучасна система забезпечення продовольчої безпеки у провідних країнах світу.
- •85. Роль гмо у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
- •89. Сутність економічної злочинності та її види.
- •86.Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки.
- •87. Головні напрямки реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення національної продовольчої безпеки.
- •88. Поняття та специфіка тіньової економіки.
- •90. Законодавчі та економічні засоби легалізації тіньового бізнесу.
- •91. Тіньова економіка як суспільне явище: позитивні та негативні прояви.
- •92. Неформальна економіка, її сутність та види.
- •93. Умови існування тіньової економіки в країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
- •94. Шляхи детінізації економіки.
- •95. Методи оцінки тіньової економіки.
- •96. Тіньова економіка в Україні, форми її прояву.
- •99. Паливно-енергетичний комплекс в системі національної економічної безпеки країни.
- •100. Сутність енергетичної безпеки держави, її основні аспекти.
- •101. Паливно-енергетичний баланс країни, сутність та методика та підходи до формування.
- •102.Сучасні тенденції світового енергоспоживання.
- •103. Рівень забезпеченості країн паливно-енергетичними ресурсами та глобальна асиметрія їх розміщення.
- •104.Важелі державного регулювання у сфері забезпечення енергетичної безпеки.
- •105. Характеристика злочинів у нафтогазовому комплексі.
- •106. Проблеми незаконного обігу радіоактивних речовин.
- •107.. Нормативно-правова база забезпечення енергетичної безпеки у світі
- •116. Концепція стійкого розвитку як універсальний механізм досягнення економіко-екологічної безпеки.
- •108.Підходи до забезпечення енергетичної безпеки держави.
- •110.Загрози енергетичній безпеці в умовах посилення конкуренції на глобальному та регіональному ринках енергетичних ресурсів.
- •111.Концептуалізація енергетичної безпеки в європейському контексті.
- •119. Конвенції з урегулювання проблем сфери екологічної безпеки.
- •117. Підходи до охорони навколишнього середовища в контексті забезпечення міжнародної екологічної безпеки
- •118. Міжнародні організації, що провадять діяльність з охорони навколишнього середовища.
- •113. Екологічна складова в контексті міжнародної безпеки.
- •114. Науково-технічний прогрес та його екологічні наслідки.
- •115. Міжнародні зусилля країн у підтримці клімату та збереженні екосистеми.
- •112.Енергетична безпека у світі: регіональні особливості.
- •Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •Генезис та еволюція системи міжнародної безпеки, її сучасні рівні.
- •25. Участь Європейського союзу у формуванні та трансформації систем міжнародної безпеки.
- •26. Сучасна роль обсє у становленні і розвитку системи міжнародної безпеки.
- •27. Засоби та інструменти міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів.
- •28. Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи міжнародної безпеки.
- •29. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення.
- •30. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму.
91. Тіньова економіка як суспільне явище: позитивні та негативні прояви.
До позитивів тіньової економіки можна віднести
1) нагромадження капіталу;
2) додаткові робочі місця;
3) реалізація ідей;
4) формування механізмів підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки (колекторські фірми);
5) виробництво стратегічних та імпортозамінних товарів та послуг.
Негативи тіньової економіки
Економічні
Зменшення обсягів податків
Сумбурність та неврегульованість розвитку економіки
Зниження інвестиційної привабливості національної економіки
Неможливість використання тіньових коштів в екстрених цілях (під час фінансово-економічної кризи, стихійного лиха, введення надзвичайного стану)
Соціальні
Видача зарплати в конвертах
Зменшення обсягів пенсійного забезпечення
Неможливість сформувати ефективну систему охорони здоров'я, доступу до освіти та ін.
Втрата довіри громадян до органів державного управління
Політичні
Складність управління економікою країни
Створення негативного іміджу держави
92. Неформальна економіка, її сутність та види.
Неформа́льна еконо́міка — сектор економіки, царина людської діяльності, спрямованої на отримання вигоди, основне регулювання в якій відбувається за допомогою домінуючих неформальних норм. Може бути визначена як вся економічна діяльність, що з різних причин (негрошовий оборот, високі податки, законодавчі заборони і т. д.) не враховується офіційною статистикою і не входить до ВНП.
В широкому сенсі неформальна економіка тотожня прихованій, закритій від спостереження,в неї підмножинами входять нерегулярна, «Сіра» і тіньова економіки а також багато інших.
Неформальну економіку можна визначити як сукупність відносин, притаманних всій економіці в цілому, або — в рамках економіко-соціологічного підходу — як особливу стратегію (логіку) економічних агентів, спосіб заробити на задоволенні попиту людей, незалежно від легальності здійснюваних дій, і, з іншого боку, можливість суб'єктів економіки переслідувати свої цілі в прийнятніших для них умовах, ніж ті, які існують в рамках законів.
Крім такого широкого сенсу «неформальна економіка» визначається як «сіра» економіка: діяльність з метою отримання вигоди, коли доходи і способи їхнього отримання залишаються за рамками управління державними інститутами, в той час, як схожі види діяльності ними регулюються.«Сіра» економіка — це прихована діяльність, яка могла б бути показана, але тим, хто її здійснює, представляється вигіднішим уникати зайвої уваги контролюючих органів. У це вужче визначення входять легальні види діяльності тіньової економіки (разом з її кримінальними різновидами) і не входить соціальна економіка (в тому числі домашня, суспільна та моральна), яка дуже слабко піддається обліку, навіть якщо її не намагаються приховати.
Зайнятість в неформальному секторі характеризується такими рисами:
• відсутність офіційної реєстрації діяльності;
• переважання самозайнятості;
• низька капіталозброєність праці, застарілі і шкідливі технології;
• легкий доступ для працівників, відсутність перешкод;
• низький рівень доходів, безправ'я працівників;
• нерідко "контроль" діяльності з боку кримінальних структур.