Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mb.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
252.36 Кб
Скачать

55. Підходи розвинутих країн та країн, що розвиваються, до проблем міжнародної інформаційної безпеки.

На сьогодні звертають на себе увагу суттєві відмінності у підходах розвинутих країн та країн, що розвиваються, до вирішення проблеми міжнародної інформаційної безпеки.

Проблема міжнародної інформаційної безпеки з позиції розвинутих країн передбачає: її визнання як гіпотетичного силового протистояння; перенесення розгляду концепції міжнародної інформаційної безпеки на регіональний або тематичний рівень; виділення з комплексної проблеми міжнародної інформаційної безпеки таких складових, як кримінальні та терористичні міжнародні інформаційні загрози і створення міжнародного механізму контролю подібних інформаційних злочинів.

Проблема міжнародної інформаційної безпеки з позиції незахідних країн передбачає: пропозиції щодо встановлення міжнародно-правової норми про заборону застосування засобів впливу на інформаційні ресурси та інформаційний потенціал міжнародного, регіонального та національного призначення;створення спеціального Міжнародного суду з інформаційної злочинності; спільні розробки технології глобального захисту від інформаційної агресії.

Особливу позицію з проблеми міжнародної інформаційної безпеки займає Росія, представники якої активно лобіюють в ООН та інших міжнародних організаціях ініціативи щодо протидії потенційним загрозам нових інформаційних технологій, підкреслюючи новий фактор дисбалансу сил і домінування в глобальній інфосфері однієї країни (США) або альянсу країн (ЄС).

56.Ключові напрями дій світової спільноти із забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.

Проблема міжнародної інформаційної безпеки з позиції розвинутих країн передбачає:

  • її визнання як гіпотетичного силового протистояння;

  • перенесення розгляду концепції міжнародної інформаційної безпеки на регіональний або тематичний рівень;

  • виділення з комплексної проблеми міжнародної інформаційної безпеки таких складових, як кримінальні та терористичні міжнародні інформаційні загрози і створення міжнародного механізму контролю подібних інформаційних злочинів.

Проблема міжнародної інформаційної безпеки з позиції незахідних країн передбачає:

  • пропозиції щодо встановлення міжнародно-правової норми про заборону застосування засобів впливу на інформаційні ресурси та інформаційний потенціал міжнародного, регіонального та національного призначення;

  • створення спеціального Міжнародного суду з інформаційної злочинності;

  • спільні розробки технології глобального захисту від інформаційної агресії.

Особливу позицію з проблеми міжнародної інформаційної безпеки займає Росія, представники якої активно лобіюють в ООН та інших міжнародних організаціях ініціативи щодо протидії потенційним загрозам нових інформаційних технологій, підкреслюючи новий фактор дисбалансу сил і домінування в глобальній інфосфері однієї країни (США) або альянсу країн (ЄС).

Суть пропозиції Російської Федерації:

  • - створення міжнародного механізму забезпечення міжнародної інформаційної безпеки, який був би закріплений поетапно в багатосторонній декларації, масштабній концепції міжнародної інформаційної безпеки, міжнародному договорі або конвенції комплексного характеру з врахуванням структури інформаційних загроз (військових, кримінальних, терористичних, цивільних).

Для реалізації пропозицій Росія запропонувала:

  • розробити основні принципи побудови глобальної системи міжнародної інформаційної безпеки;

  • прийняти в рамках ООН багатосторонні декларації, конвенції з міжнародної інформаційної безпеки на основі розроблених принципів;

  • узгодити принципи протидії міжнародному інформаційному тероризму та злочинності;

  • гармонізувати національні законодавства з відповідними міжнародними нормами та ін.;

Ключові міжнародні Договори та Декларації у сфері забезпечення міжнародної інформаційної безпеки:

  • 1. Резолюція ГА ООН (A/RES/53/70) «Досягнення у сфері інформатизації та телекомунікацій в контексті міжнародної безпеки» (1998 р.),

  • 2. Резолюція A/RES/56/19 (2001 р.), в якій було схвалено ідею щодо створення спеціальної Групи урядових експертів держав-членів ООН (ГУЕ) для проведення усестороннього дослідження проблеми МІБ.

  • 3. Резолюція (A/RES/57/53) (2002 р.), яка задекларувала неприпустимість використання інформаційно-телекомунікаційних технологій і засобів в цілях негативного впливу на інфраструктуру держав.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]