- •Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •Генезис та еволюція системи міжнародної безпеки, її сучасні рівні.
- •Структура сучасної системи міжнародної безпеки та її принципи.
- •Національна безпека та система національно-державних інтересів.
- •5, Поняття «небезп» та її типологія.
- •6. Основні функції системи безпеки держави.
- •7. Підходи до визначення сукупної сили держави.
- •9. Система міжнародної безпеки: структура, принципи, сучасні характеристики.
- •10. Регіональні та глобальні загрози міжнародній безпеці.
- •11. Проблеми безпеки на Близькому та Середньому Сході.
- •12.Формування регіональної безпеки на євразійському пострадянському просторі.
- •13.Проблеми безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні
- •14. Особливості системи регіональної безпеки в Європі.
- •15. Геополітичні загрози сучасної міжнародної системи безпеки
- •16.Геополітичні загрози сучасної міжнародної ситеми безпеки.
- •17.Операційні моделі міжнародної безпеки.
- •18.Система колективної безпеки країн.
- •21.Вплив глобалізації на систему міжнародної безпеки.
- •19.Переваги та вади режиму колективної безпеки в умовах глобалізації.
- •20.Механізм гарантування національної безпеки позаблокових країн.
- •22.Сутність поняття «міжнародний конфлікт», його класифікація.
- •23.Фази розвитку міжнародного конфлікту.
- •24.Роль нато у формуванні сучасної системи міжнародної безпеки.
- •30. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму.
- •25.Участь Європейського союзу у формуванні та трансформації систем міжнародної безпеки.
- •27.Засоби та інструменти міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів.
- •26.Сучасна роль обсє у становленні і розвитку системи міжнародної безпеки.
- •28.Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи міжнародної безпеки.
- •29. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення.
- •31. Внутрішні збройні конфлікти та миротворча діяльність.
- •32. Сутність поняття «національна економічна безпека».
- •39. Сучасні загрози економічній безпеці країн Європейського Союзу
- •34. Рівні економічної безпеки:
- •38. Передумови та фактори формування економічної безпеки вітчизняних суб’єктів господарювання
- •37. Загальна характеристика підсистем економічної безпеки України
- •40. Основні фактори формування економічної безпеки на пострадянському просторі
- •36. Критерії оцінки макроекономічної безпеки України.
- •41. Національний економічний інтерес країни у глобальному вимірі
- •42. Форми вияву національного економічного інтересу України в екзогенній сфері:
- •45.Місце людського капіталу у формуванні національної економічної безпеки.
- •47.Сучасна роль оон у збереженні миру і реалізації миротворчих операцій.
- •49.Ключові причини міжнародних гуманітарних операцій.
- •1. Характерні особливості
- •Характеристика участі нато та Європейського союзу у боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •Участь України в боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •53.Сутність поняття «міжнародна інформаційна безпека» та ключові моделі її забезпечення.
- •54.Ідентифікація загроз міжнародній інформаційній безпеці та сфери їх прояву.
- •55. Підходи розвинутих країн та країн, що розвиваються, до проблем міжнародної інформаційної безпеки.
- •56.Ключові напрями дій світової спільноти із забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •58.Характеристика американської та японської систем захисту інтелектуальної власності.
- •59.Масштаби і характеристика сучасного інформаційного розриву країн світового співтовариства.
- •60.Інформаційні війни та технології їх реалізації.
- •61. Діяльність оон у сфері забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •62. Сучасна інформаційна політика України: міжнародна стратегія та національна специфіка.
- •63. Ключові підходи до визначення сутності фінансової безпеки та характеристика факторів, які її визначають.
- •64. Підсистеми фінансової безпеки та їх взаємозв’язок
- •65. Система показників оцінки рівня фінансової безпеки: підходи мвф та вітчизняна практика.
- •66. Сутність та характеристика офшорних зон, їх вплив на міжнародну фінансову безпеку.
- •67. Типізація офшорних зон та механізми їх використання.
- •71. Напрямки вдосконалення діяльності інститутів глобального фінансового менеджменту.
- •70. Глобальні фінансові дисбаланси: сутність та масштаби.
- •76. Джерела інформації та основні заходи з розпізнавання операцій, пов’язаних з відмиванням «брудних грошей».
- •77. Функціональні компетенції міжнародних організацій у сфері боротьби з відмиванням «брудних» грошей.
- •78.Характеристика законодавства України у сфері боротьби з відмиванням «брудних грошей».
- •79.Характеристика рекомендацій фатф у сфері протидії відмиванню «брудних грошей
- •81.Сутність продовольчої безпеки, умови та заходи її досягнення.
- •82. Ключові критерії визначення рівня продовольчої безпеки країн.
- •83. Характеристика структури споживання продуктів харчування у країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
- •84.Сучасна система забезпечення продовольчої безпеки у провідних країнах світу.
- •85. Роль гмо у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
- •89. Сутність економічної злочинності та її види.
- •86.Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки.
- •87. Головні напрямки реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення національної продовольчої безпеки.
- •88. Поняття та специфіка тіньової економіки.
- •90. Законодавчі та економічні засоби легалізації тіньового бізнесу.
- •91. Тіньова економіка як суспільне явище: позитивні та негативні прояви.
- •92. Неформальна економіка, її сутність та види.
- •93. Умови існування тіньової економіки в країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
- •94. Шляхи детінізації економіки.
- •95. Методи оцінки тіньової економіки.
- •96. Тіньова економіка в Україні, форми її прояву.
- •99. Паливно-енергетичний комплекс в системі національної економічної безпеки країни.
- •100. Сутність енергетичної безпеки держави, її основні аспекти.
- •101. Паливно-енергетичний баланс країни, сутність та методика та підходи до формування.
- •102.Сучасні тенденції світового енергоспоживання.
- •103. Рівень забезпеченості країн паливно-енергетичними ресурсами та глобальна асиметрія їх розміщення.
- •104.Важелі державного регулювання у сфері забезпечення енергетичної безпеки.
- •105. Характеристика злочинів у нафтогазовому комплексі.
- •106. Проблеми незаконного обігу радіоактивних речовин.
- •107.. Нормативно-правова база забезпечення енергетичної безпеки у світі
- •116. Концепція стійкого розвитку як універсальний механізм досягнення економіко-екологічної безпеки.
- •108.Підходи до забезпечення енергетичної безпеки держави.
- •110.Загрози енергетичній безпеці в умовах посилення конкуренції на глобальному та регіональному ринках енергетичних ресурсів.
- •111.Концептуалізація енергетичної безпеки в європейському контексті.
- •119. Конвенції з урегулювання проблем сфери екологічної безпеки.
- •117. Підходи до охорони навколишнього середовища в контексті забезпечення міжнародної екологічної безпеки
- •118. Міжнародні організації, що провадять діяльність з охорони навколишнього середовища.
- •113. Екологічна складова в контексті міжнародної безпеки.
- •114. Науково-технічний прогрес та його екологічні наслідки.
- •115. Міжнародні зусилля країн у підтримці клімату та збереженні екосистеми.
- •112.Енергетична безпека у світі: регіональні особливості.
- •Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •Генезис та еволюція системи міжнародної безпеки, її сучасні рівні.
- •25. Участь Європейського союзу у формуванні та трансформації систем міжнародної безпеки.
- •26. Сучасна роль обсє у становленні і розвитку системи міжнародної безпеки.
- •27. Засоби та інструменти міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів.
- •28. Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи міжнародної безпеки.
- •29. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення.
- •30. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму.
55. Підходи розвинутих країн та країн, що розвиваються, до проблем міжнародної інформаційної безпеки.
На сьогодні звертають на себе увагу суттєві відмінності у підходах розвинутих країн та країн, що розвиваються, до вирішення проблеми міжнародної інформаційної безпеки.
Проблема міжнародної інформаційної безпеки з позиції розвинутих країн передбачає: її визнання як гіпотетичного силового протистояння; перенесення розгляду концепції міжнародної інформаційної безпеки на регіональний або тематичний рівень; виділення з комплексної проблеми міжнародної інформаційної безпеки таких складових, як кримінальні та терористичні міжнародні інформаційні загрози і створення міжнародного механізму контролю подібних інформаційних злочинів.
Проблема міжнародної інформаційної безпеки з позиції незахідних країн передбачає: пропозиції щодо встановлення міжнародно-правової норми про заборону застосування засобів впливу на інформаційні ресурси та інформаційний потенціал міжнародного, регіонального та національного призначення;створення спеціального Міжнародного суду з інформаційної злочинності; спільні розробки технології глобального захисту від інформаційної агресії.
Особливу позицію з проблеми міжнародної інформаційної безпеки займає Росія, представники якої активно лобіюють в ООН та інших міжнародних організаціях ініціативи щодо протидії потенційним загрозам нових інформаційних технологій, підкреслюючи новий фактор дисбалансу сил і домінування в глобальній інфосфері однієї країни (США) або альянсу країн (ЄС).
56.Ключові напрями дій світової спільноти із забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
Проблема міжнародної інформаційної безпеки з позиції розвинутих країн передбачає:
її визнання як гіпотетичного силового протистояння;
перенесення розгляду концепції міжнародної інформаційної безпеки на регіональний або тематичний рівень;
виділення з комплексної проблеми міжнародної інформаційної безпеки таких складових, як кримінальні та терористичні міжнародні інформаційні загрози і створення міжнародного механізму контролю подібних інформаційних злочинів.
Проблема міжнародної інформаційної безпеки з позиції незахідних країн передбачає:
пропозиції щодо встановлення міжнародно-правової норми про заборону застосування засобів впливу на інформаційні ресурси та інформаційний потенціал міжнародного, регіонального та національного призначення;
створення спеціального Міжнародного суду з інформаційної злочинності;
спільні розробки технології глобального захисту від інформаційної агресії.
Особливу позицію з проблеми міжнародної інформаційної безпеки займає Росія, представники якої активно лобіюють в ООН та інших міжнародних організаціях ініціативи щодо протидії потенційним загрозам нових інформаційних технологій, підкреслюючи новий фактор дисбалансу сил і домінування в глобальній інфосфері однієї країни (США) або альянсу країн (ЄС).
Суть пропозиції Російської Федерації:
- створення міжнародного механізму забезпечення міжнародної інформаційної безпеки, який був би закріплений поетапно в багатосторонній декларації, масштабній концепції міжнародної інформаційної безпеки, міжнародному договорі або конвенції комплексного характеру з врахуванням структури інформаційних загроз (військових, кримінальних, терористичних, цивільних).
Для реалізації пропозицій Росія запропонувала:
розробити основні принципи побудови глобальної системи міжнародної інформаційної безпеки;
прийняти в рамках ООН багатосторонні декларації, конвенції з міжнародної інформаційної безпеки на основі розроблених принципів;
узгодити принципи протидії міжнародному інформаційному тероризму та злочинності;
гармонізувати національні законодавства з відповідними міжнародними нормами та ін.;
Ключові міжнародні Договори та Декларації у сфері забезпечення міжнародної інформаційної безпеки:
1. Резолюція ГА ООН (A/RES/53/70) «Досягнення у сфері інформатизації та телекомунікацій в контексті міжнародної безпеки» (1998 р.),
2. Резолюція A/RES/56/19 (2001 р.), в якій було схвалено ідею щодо створення спеціальної Групи урядових експертів держав-членів ООН (ГУЕ) для проведення усестороннього дослідження проблеми МІБ.
3. Резолюція (A/RES/57/53) (2002 р.), яка задекларувала неприпустимість використання інформаційно-телекомунікаційних технологій і засобів в цілях негативного впливу на інфраструктуру держав.