2. Фінансова політика та фінансовий механізм

Основні питання

1. Фінансова політика

2. Фінансовий механізм.

3. Фінансове планування.

4. Управління фінансовою системою.

5. Фінансовий контроль.

6. Фінансова система.

Інформація

Фінансова політика - діяльність держави, підприємства з цільового використання фінансів.

Фінансова політика, яка проводиться на рівні підприємств, одержала назву фінансовий менеджмент.

Фінансовий менеджмент - це поєднання науки і мистецтва.

Фінансист - націлений на активний пошук, аналіз, вибір найбільш раціональних, оптимальних рішень з багатьох можливих варіантів.

Проведення фінансової політики на державному рівні здійснює­ться використанням таких інструментів:

• податки, збори, відраховування;

• інвестиції;

• ціни і тарифи;

• державні видатки;

• державні цінні папери;

• дотації, субсидії та субвенції.

Зв'язок фінансової політики як категорії надбудови з економічним базисом:

• породжується економічними відносинами; суспільство не вільне у виборі та проведенні політики;

• певна самостійність; свої специфічні закони і логіка розвитку -зворотний вплив на економіку, фінанси.

Суб'єкти фінансової політики	На рівні держави: Міністерство фінансів Укр., НБУ, податкова адміністрація, державна комісія з цінних паперів і фінансового ринку, ФДМ - державні органи управління
	На рівні суб'єктів господарювання: фінансові відділи, фінансові менеджери, правління спільних підприємств

Об'єкти фінансової політики - ВВП і НБ Основні завдання фінансової політики (фінансового менеджменту)

На рівні держави

На рівні суб'єктів

• забезпечення реалізації соціальних проблем; • фінансування розвитку народного господарства; • проведення структурної перебудови економіки; • забезпечення фінансування обороноздатності країни; • фінансування органів державного управління; • забезпечення розвитку міжнародних відносин; • створення незалежних умов для розвитку територій;

• проведення аналізу та контролю руху грошових коштів підприємства; • організація планування та прогнозування фінансової діяльності підприємства; • визначення оптимального рівня виробництва та реалізації продуктів і джерел їх фінансування; • проведення аналізу виробництва; • оптимізація оподаткування; • управління проведенням операцій з цінними паперами; • проведення операцій зі страхування ризиків

Ланки фінансової політики:

• розробка науково обґрунтованих концепцій розвитку фінансів;

• визначення основних напрямів використання фінансів на майбутні та поточні періоди;

• виконання практичних дій для досягнення визначених цілей.

Фінансова політика	Фінансова стратегія - довгостроковий курс фінансової політики, розрахований на перспективу та передбачення вирішення великомасштабних завдань, визначених економічною та соціальною стратегією. Відносна стабільність
	Фінансова тактика - спрямована на вирішення завдань конкретного етапу розвитку суспільства. Гнучкість

Фінансова політика сприяє укріпленню та розвитку міждержавних економічних зв'язків, забезпечуючи умови для здійснення спільних заходів.

Розвиток виробничих сил, науково-технічний прогрес у наш час досягли рівня, коли виконання окремих завдань не під силу окремій

державі.

Фінансовий механізм — це сукупність економічно-організаційних та правових методів управління фінансовою діяльністю держави в процесі створення і використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних потреб державних структур, господарських суб'єктів і населення.

Фінансові показники - це абсолютні величини, які характеризують формування чи використання фінансових ресурсів держави, результати господарської діяльності підприємницьких структур, рівень доходів населення, рух ВВП, опосерковоний фінансовими відносинами.

Фінансові важелі - це конкретні форми здійснення процесів розподілу і перерозподілу ВВП та НД.

Фінансові стимули - це фінансові важелі, за допомогою яких можна впливати на інтереси суб'єктів господарювання з метою підвищення зацікавленості в досягненні певних результатів.

Фінансові санкції - форма організації фінансових відносин покликана посилити матеріальну відповідальність суб'єктів господарювання за використання взятих об'єктів (штрафи, пеня).

Пеня - сума грошей, яку сплачує порушник грошових зобов'язань у розмірі певного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Зазначені дві сторони функціонування фінансово-кредитного механізму на основі руху фінансових ресурсів характеризують два методи фінансового впливу на соціально-економічний розвиток: фінансове забезпечення та фінансове регулювання.