Передмова

Фінанси відіграють надзвичайно важливу роль у суспільстві. Вони формують його життєздатність, потенціал, забезпечуючи при цьому реалізацію поставлених кожною людиною, підприємством та державою, в цілому, завдань і цілей. Щодня ми вступаємо в безліч різноманітних відносин, важливе місце серед яких займають фінанси. Уже давно фінансова діяльність перестала бути привілеєм професіоналів, хоча вони і не втратили своєї провідної ролі в суспільстві. При цьому ефективність фінансової системи залежить від двох основних чинників: фінансової досвідченості громадян та майстерності фінансистів-професіоналів. На фоні фінансової безграмотності населення діяльність фахівців втрачає міцну опору, без якої дуже важко досягти належної організації у функціонуванні фінансів. Без достатньої ж кількості висококваліфікованих професіоналів неможливо забезпечити відповідну результативність фі­нансової діяльності, надійність і стабільність фінансової системи. Цим обумовлюється значення фінансової освіти в суспільстві, необхідність донесення фінансових знань усім і кожному.

Фінанси - досить складне багатопланове суспільне явище, яке характеризуються різними сутнісними ознаками та формами прояву. Як і будь-яке явище, вони можуть розглядатись на різних рівнях узагальнення і деталізації. Звідси походить формування блоку фінансових дисциплін, який можна поділити на три рівні:

• загальна теорія фінансів;

• характеристика окремих сфер і ланок фінансових відносин (фінанси підприємств, страхова справа, державні фінанси, зокрема бюджетна та податкова системи, міжнародні фінанси, фінансовий ринок, гроші й кредит);

• характеристика форм фінансових відносин і методів фінансової діяльності (фінансовий менеджмент, страховий менеджмент, бюджетний менеджмент і податковий менеджмент, міжнародні кредитно-розрахункові операції, банківські операції, ринок фінансових послуг тощо).

Основою вивчення фінансової науки є засвоєння її фундаментальних засад. Саме це визначає місце навчальної дисципліни "Теорія фінансів" у системі економічної освіти. Завдання дисципліни - формування цілісної системи знань про сутність і форми прояву фінансів, оптимізацію фінансових відносин у суспільстві, механізм функціонування та впливу фінансів, склад і структуру фінансової системи, сукупність фінансових органів та інститутів, засади форму­вання та функціонування окремих сфер і ланок фінансової системи.

Фінансова теорія являє собою узагальнення сутнісних ознак фінансових відносин. Фінанси можуть розглядатись як у відносно спрощеній, так і досить глобалізованій і водночас глибинній формах. Спрощене, побутове сприйняття фінансів пов'язане з грошовими відносинами та фінансовою діяльністю, що відображається в доходах і витратах окремих суб'єктів фінансових відносин.

Глобалізація дає змогу створити цілісне уявлення про фінанси і фінансову систему як єдине ціле. Глибинне вивчення фінансів характеризує суть відносин, що складаються в суспільстві в процесі руху вартості створеного ВВП. Цей рух відображається в грошових потоках, що циркулюють між окремими суб'єктами фінансових відносин і пов'язані з формуванням їх доходів та здійсненням видатків. Завдання вивчення теорії фінансів полягає в тому, щоб, розглядаючи ту чи іншу форму вказаних відносин, зрозуміти їх суть: що вони ві­дображають, як впливають на поведінку їх суб'єктів та як позначаються на інтересах цих суб'єктів; як враховуються при цьому інтереси окремих фізичних та юридичних осіб і держави; яка результативність фінансового впливу на соціально-економічний розвиток країни в цілому та добробут її громадян і фінансовий стан підприємств, які фінансові протиріччя виникають у суспільстві і як вони вирішуються. Тільки на основі таких всебічних і ґрунтовних знань фінансової теорії можливе в подальшому успішне вивчення окремих сфер і ланок фінансової системи та форм і методів фінансової діяльності.

Підготовка фахівців, обізнаних із фінансовою діяльністю підприємств за нових умов господарювання, ускладнюється недостатністю навчальної літератури, яка б урахувала специфіку перехідного періоду української економіки в законодавче і правове поле, в якому працюють вітчизняні підприємства.