з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток; з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків; з 1 січня 2014 року - 16 відсотків.

17. Порядок відображення у Звіті про фінансові результати надзвичайних доходів і витрат.

У статтях "Надзвичайні доходи" і "Надзвичайні витрати" відображаються відповідно:

- невідшкодовані збитки від надзвичайних подій, включаючи затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха, техногенних аварій, які визначені за вирахуванням суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел;

- прибутки або збитки від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій. Збитки від надзвичайних подій відображаються за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на

прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих збитків.

У статті "Податки з надзвичайного прибутку" відображається сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій.

В рядку 200 відобр. Прибуток від звичайних подій до оподат. Визнач.як додатна різниця між сумою надзв.доходів і надзв.витрат. У рядку 205 відобр.сума збитку від надзвич. Подій визнач.як відємна різниця між надзв.доход.і надзв.витрат.та сумою на яку зменш.податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок втрат. У 210 визнач.показн., який обчисл.як добуток чинної ставки под..на приб.

18. Зміст статей звіту про власний капітал та порядок його складання

У статтях "Залишок на початок року" та "Залишок на кінець року" показують суми власного капіталу на початок (нескоригований залишок) і кінець року.

У статтях "Зміна облікової політики", "Виправлення помилок" та "Інші зміни" відображаються суми коригувань, передбачених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах".

У статті "Скоригований залишок" показується залишок власного капіталу на початок звітного року після внесення відповідних коригувань.

У статтях розділу "Переоцінка активів" наводяться дані, які відображають збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів та інших активів у порядку, передбаченому відповідними положеннями (стандартами).

У статті "Чистий прибуток (збиток) за звітний період" показується сума чистого прибутку (збитку) зі звіту про фінансові результати.

У статтях розділу "Розподіл прибутку" наводяться сума нарахованих дивідендів, дані про інший розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо.

У статтях розділу "Внески учасників" наводяться дані про збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.

У статтях розділу "Вилучення капіталу" наводяться дані про зменшення власного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника, викупу чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій або з інших причин.

У статтях розділу "Інші зміни в капіталі" наводяться дані про всі інші зміни у власному капіталі підприємства, що не були включені до вищезазначених статей, зокрема, списання невідшкодованих збитків, безкоштовно отримані активи та інші зміни.

У статті "Разом змін в капіталі" наводиться підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період, що визначається як сума всіх змін, відображених у рядках 060-280. Залишок власного капіталу на кінець року визначається виходячи з його скоригованого залишку на початок року (рядок 050) і підсумку змін у капіталі (рядок 290).

Дані в графах 3-11 наводяться у дужках, якщо такі показники призводять до зменшення залишку відповідного елементу власного капіталу.

19. Методика відображення у Звіті коригування зміни облікової політики, виправлення помилок та інших змін елементів власного капіталу.

Якщо на підприємстві мали місце зміни в обліковій політиці, виправлення помилок, допущених при складанні звітів у попередніх періодах чи інші зміни, то на відповідну величину здійснюється, як правило, коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Скоригований залишок на початок року у звіті містить інформацію про позиції власного капіталу з урахуванням можливих коригувань.

Власний капітал підприємства може змінитися в результаті переоцінки необоротних активів, зокрема уцінки чи дооцінки нематеріальних активів, основних засобів, незавершеного будівництва. Сума дооцінки збільшує інший додатковий капітал, якщо така дооцінка є першою переоцінкою необоротних активів, тобто до дооцінки не провадилася уцінка необоротних активів, суму якої було списано на інші витрати. Сума уцінки необоротних активів зменшує інший додатковий капітал у разі, якщо до уцінки вже було проведено дооцінку таких необоротних активів (сума якої збільшила додатковий капітал). Суми переоцінок необоротних активів, що проводяться протягом звітного року, відображаються у Звіті про власний капітал розгорнуто. Якщо стосовно одного з видів необоротних активів протягом року провадилися дооцінка та уцінка, суми яких вплинули на величину додаткового капіталу, у Звіті така переоцінка відображається розгорнуто — окремо дооцінка та окремо уцінка по відповідному рядку.

20.Особливості формування показників про рух окремих елементів власного капіталу.

Статутний капітал – зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства.

Пайовий капітал – сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами.

Додатковий вкладений капітал – акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.

Інші підприємства відображають у цій статті суму капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал.

Інший додатковий капітал – сума дооцінки необоротних активів, вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Резервний капітал – наводиться сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – сума нерозподіленого прибутку або сума непокритого збитку (визначається наростаючим підсумком за весь період існування підприємства і дорівнює оцінці результату його діяльності за вирахуванням: суми оцінки всіх активів, що розподілялись між

власниками як дохід від корпоративних прав; сум, на які накладена заборона щодо розподілу між власниками). Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Неоплачений капітал – відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і

вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Вилучений капітал – господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

21.Призначення, зміст і структура Звіту про рух грошових коштів.

Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період. Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах (далі - грошові кошти) за звітний період. Зміст і форма Звіту про рух грошових коштів, а також вимоги щодо розкриття його статей визначені ПСБО 4 «Звіт про рух грошових коштів» Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у відому суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості. Звичайно такими еквівалентами є високоліквідні інвестиції в цінні папери на строк, що не перевищує 3 місяці (казначейські векселі, депозитні сертифікати тощо). Під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів. Внутрішні зміни у складі грошових коштів до звіту про рух грошових коштів не включаються. Підприємство розгорнуто наводить суми надходжень та видатків, що виникають в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Рух коштів відображається в звіті про рух грошових коштів в розрізі трьох видів діяльності: операційної (надходження коштів від реалізації продукції (товарів, послуг); надходження коштів за надання права користування активами (оренда, ліцензії тощо); платежі постачальникам тощо), інвестиційної (платежі, пов'язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів; надходження коштів від продажу необоротних активів; надання позик іншим підприємствам; надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки) та фінансової (випуск власного капіталу (акцій); отримання позик та їх погашення; викуп акцій власної емісії; виплата дивідендів).

Негрошові операції - це операції, які не потребують використання грошових коштів або їхніх еквівалентів. Вони не включаються до звіту про рух грошових коштів і розкриваються у примітках до фінансових звітів

22. Методи складання Звіту про рух грошових коштів.

Відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для складання Звіту про рух грошових коштів можуть застосовуватись такі методи:

1. прямий метод – за яким розкриваються основні види валових надходжень грошових коштів чи валових виплат грошових коштів із розкриттям конкретних джерел та напрямів використання;

2. непрямий метод – за яким чистий прибуток (збиток) коригується відповідно до впливу: операцій негрошового характеру; будь-яких відрахувань або нарахувань минулих чи майбутніх надходжень грошових коштів, що відносяться до операційної діяльності; будь-яких відрахувань або нарахувань минулих чи майбутніх виплат грошових коштів, що відносяться до операційної діяльності; статей доходу або витрат, пов’язаних із рухом грошових коштів від інвестиційної чи фінансової діяльності. У ПБО 4 застосовується непрямий метод складання Звіту про рух грошових коштів щодо операційної діяльності і прямий метод щодо інвестиційної і фінансової діяльності.  Згідно з непрямим методом Звіт про рух грошових коштів починається з показника чистого прибутку, який наведено у Звіті про фінансові результати. Наступним кроком є коригування цього показника (шляхом додавання чи вирахування) на величину доходів та витрат, які є наслідком негрошових операцій. Наприклад, витрати на нарахування амортизації необоротних активів необхідно додати до чистого прибутку, оскільки це є витрати негрошового походження, які зменшили величину чистого прибутку. У Звіті про рух грошових коштів, який складається за непрямим методом, основна увага зосереджується на розрахунку змін оборотних активів та поточних зобов’язань для визначення грошових потоків від операційної діяльності. Це є відповідальним етапом складання Звіту про рух грошових коштів, оскільки до такого розрахунку не включаються зміни, що відбулися у результаті негрошових операцій та операцій, пов’язаних з фінансовою та інвестиційною діяльністю. Величина прибутку підприємства, обрахована за методом нарахування, розглядається як найкращий показник, що вимірює результативність діяльності підприємства. Однак такий показник не надає інформації щодо грошових потоків, що є результатом діяльності підприємства.  Для того, щоб перейти від прибутку за методом нарахування до прибутку за касовим методом, необхідно здійснити коригування. 

23. Методика відображення в примітках інформації за окремими розділами

Міністерство фінансів України розробило уніфіковані таблиці Приміток до річної фінансової звітності (ф. № 5, код за ДКУД 1801008, наказ Мінфіну України від 29.11.2000 № 302).Примітки до річної фінансової звітності за формою № 5, є складовою річної звітності підприємств (крім суб'єктів малого підприємництва), яка складається з метою надання повної, прав­дивої, деталізованої інформації про окремі об'єкти бухгалтерсь­кого облікуПримітки до річної фінансової звітності включають трина­дцять розділів, в яких наводиться більш детальна інформація про окремі види активів зобов'язань, доходів і витрат підприємства, яка забезпечує користувачів необхідною інформацією.

Для заповнення цієї форми звітності необхідно використати:

• Баланс;

• Звіт про фінансові результати;

Розділ І «Нематеріальні активи», заповнюється на підставі даних бухгалтерського обліку за субрахунками до рахунку 12 «Нематеріальні активи» і субрахунку 133 «Накопичена аморти­зація» і розкриває інформацію про склад і стан нематеріальних активів і зміни, які сталися за рік.

Розділ II «Основні засоби», заповнюється за даними бухгал­терського обліку за субрахунками до рахунків 10 «Основні засо­би» і 11 «Інші необоротні матеріальні активи» та субрахунків 131 «Знос основних засобів», 132 «Знос інших необоротних активів». Наводиться інформація про стан і склад основних засобів за їх видами і зміни, які сталися за рік. Із залишку на кінець року роз­кривається інформація про первісну (переоцінену) вартість і знос основних засобів, одержаних у фінансову оренду і переданих у оперативну оренду

Розділ III «Капітальні інвестиції» заповнюється на підставі даних бухгалтерського обліку за субрахунками до рахунку 15 «Капітальні інвестиції», де розкриваються склад капітальних ін­вестицій, сума витрат за рік і незавершеного будівництва на кі­нець року.

Розділі IV «Фінансові інвестиції» заповнюється за даними бухгалтерського обліку за субрахунками до рахунку 14 «Довго­строкові фінансові інвестиції» та до субрахунку 352 «Інші поточ­ні фінансові інвестиції» розкривається загальна сума цих інвес­тицій за їх видами та стан на кінець року (довгострокові, короткострокові). В довідці до цього розділу розшифровується залишок фінансових інвестицій на кінець року за видами їх оці­нок (собівартістю, справедливою вартістю, амортизованою собі­вартістю).

Розділ V «Доходи і витрати» заповнюється за даними бух­галтерського обліку за субрахунками до рахунків 71, 72, 73, 74 і 94, 95, 96, 97. Тут розшифровуються інші операційні доходи і витрати та фінансові і інвестиційні доходи і витрати з ураху­ванням принципу суттєвості.

Розділі VI «Грошові кошти» розшифровує склад грошових коштів на кінець року, який відображено в Балансі у рядках 230 та 240 у графі 4. Для заповнення цього розділу використовуються дані бухгалтерського обліку до рахунків 30, 31, 333, 351.

Розділ VII «Забезпечення і резерви» заповнюється за да­ними бухгалтерського обліку за субрахунками до рахунку 47 «Забезпечення наступних витрат і платежів», характеризує стан на початок і кінець року та склад забезпечень за їх вида­ми, а за рахунком 38 «Резерв сумнівних боргів» аналогічна ін­формація про резерв сумнівних боргів.

Розділ VIII «Запаси» заповнюється за даними субрахунків до рахунків 20—28 і розкриває інформацію, яка характеризує балан­сову вартість запасів за їх видами на кінець року, а також суми збільшення чистої вартості реалізації або уцінки.

Розділ IX «Дебіторська заборгованість» розшифровує дебі­торську заборгованість, яка відображена в II розділі активу Бала­нсу у рядках 161 і 210, з урахуванням за строками не сплати на кінець року, а саме: до 3-х місяців, від 3 до 6 місяців і від 6 до 12 місяців. Різниця між загальною сумою дебіторської заборговано­сті, яка відображена в графі 3 розділу IX і сумами дебіторської заборгованості в графах 4, 5, 6 свідчить про заборгованість, яка" несплачена більше одного року.

Розділ X «Нестачі і втрати від псування цінностей» (рядки 960 і 970) заповнюється за даними аналітичного обліку до субра­хунків 947 і 375 за вирахуванням сум за дебетом 375 і кредиту 716 в частині раніше списаних на збитки нестач, за якими в пода­льшому були виявлені винуватці.При заповненні рядка 980 необхідно керуватися характерис­тикою до позабалансового рахунку 07 «Списані активи» і даними обліку до нього за субрахунками.

Розділ XI «Будівельні контракти» заповнюють підрядні будівельні організації, де розкривається загальний дохід за бу­дівельними контрактами, валова заборгованість замовників і замовникам, а також сума проміжних рахунків, яка не спла­чується підряднику до виконання передбачених будівельним контрактом умов для виплати таких сум або до усунення де­фектів.

Розділ XII. «Податок на прибуток» розкриває інформацію за рік про нарахований податок на прибуток, відстрочені податкові активи і зобов'язання та їх взаємозв'язок із Звітом про фінансові результати та впливом па власний капітал.

Розділ XIII «Використання амортизаційних відрахувань» надає інформацію про суми нарахованої амортизації та її викори­стання.

24. Особливості відображення с.Г п-ми в Примітках даних про біологічні активи та фін результати від сг. Д-ті.

У примітках до фінансової звітності біологічні активи наводяться за такими групами:

Довгострокові БА:

1. Робоча худоба.

2. Продуктивна худоба.

3. Багаторічні насадження.

4. Інші довгострокові біологічні активи.

Поточні біологічні активи:

1. Тварини на вирощуванні та відгодівлі.

2. Біологічні активи в стані біологічних перетворень (крім тварин на вирощуванні та відгодівлі).

3. Інші поточні біологічні активи.

У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:

• Вартість кожної групи біологічних активів на початок і кінець звітного року.

• Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції за звітний період у натуральних вимірниках та за вартістю, обчисленою при первісному визнанні.

• Методи та суттєві припущення, що застосовані при визначенні справедливої вартості кожної групи сільськогосподарської продукції та кожної групи біологічних активів.

• Наявність та балансову вартість біологічних активів, право володіння якими обмежене, а також балансову вартість біологічних активів, переданих у заставу.

• Суму укладених договорів на придбання у майбутньому біологічних активів.

Фінансовий результат за звітний рік від сільськогосподарської діяльності наводиться за такими показниками:

1. Дохід (витрати) від первісного визнання одержаної сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів за кожною групою біологічних активів.

2. Витрати, пов'язані з біологічними перетвореннями, за кожною групою біологічних активів.

3. Фінансовий результат (прибуток, збиток) від первісного визнання сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів.

4. Фінансовий результат (прибуток, збиток) від реалізації сільськогосподарської продукції та поточних біологічних активів.

5. Фінансовий результат (прибуток, збиток) від зміни справедливої вартості біологічних активів.

25. Порядок складання текстової частини Приміток до фін звітності

Текстова частина Приміток являє собою додаткові відомості, які подаються у дові-льній формі, та мають характер пояснювальної записки щодо об-лікової політики, подій, які існували на дату балансу та виникли після дати балансу. 

у текстовій частині Приміток до річної фінансової звітності наводяться дані про суму доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям і суму доходів за внутрішньогосподарськими розрахунками сегмента, який не визначено звітним сегментом, якщо більша частина доходу цього сегмента сформована за внутрішньогосподарськими розрахунками та дохід цього сегмента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям становить не менше між 10 % загального доходу підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям.

26. Особливості відображення в Примітках даних про доходи і витрати

Низка статей доходів і витрат Звіту про фінрезультати (форми №2) підлягають розшифруванню у розділі V форми №5 річної фінансової звітності (примітки до звітності)¹. Тож при постановці обліку варто належним чином організувати аналітичний облік за видами доходів і витрат.Крім цього, відповідно до п. 35 П(С)БО 3, у примітках до фінансових звітів (тобто у пояснювальній записці) слід окремо розкривати зміст і вартісну оцінку доходів або витрат від кожної надзвичайної події. Розділ V «Доходи і витрати» заповнюється за даними бух­галтерського обліку за субрахунками до рахунків 71, 72, 73, 74 і 94, 95, 96, 97. Тут розшифровуються інші операційні доходи і витрати та фінансові і інвестиційні доходи і витрати з ураху­ванням принципу суттєвості. Методичні рекомендації щодо за­стосування суттєвості у бухгалтерському обліку визначають, що доходи і витрати, величина яких дорівнює або перевищила 2 % чистого прибутку підприємства є суттєвою. Тобто, в цьому розділі деталізується інформація про доходи і витрати, які ві­дображені у Звіті про фінансові результати у рядках 060, 090, 110—160.

27. Суб’єкт малого підприємництва та його нормативно-правове регулювання.

1. Суб'єкти малого підприємництва – юридичні особи   , що відповідають наступним критеріям:

   - середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб;    - обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. грн.

В Україні мале підприємництво регулюється такими нормативно-правовими актами, серед яких слід назвати:

- ЗУ «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» від 22.03.2012;

- П(с)бо 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»

Сьогодні правове регулювання малого підприємництва здійснюється численними нормативно-правовими актами як загального, так і спеціального характеру. Однак уповільнення темпів зростання кількості суб'єктів малого підприємництва, зменшення кількості зайнятих на них певною мірою свідчить про недостатність і недосконалість нормативно-правової бази розвитку малого підприємництва, яка має бути першоосновою, фундаментом формування та розвитку суб'єктів малого підприємництва.

28.Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва.

Згідно Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності” від 04.11.2011 року № 4014VI офіційно опублікований 24 листопада 2011р.в газеті «Голос України» № 224 та набирає чинності з 1 січня 2012 року за новими правилами суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на 4 групи: перша – третя групи - фізичні особи-підприємці, четверта група – юридичні особи.Платник єдиного податку – юридична особа може перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, за умови дотримання таких критеріїв: кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходів не перевищує 5 млн. гривень. До прийняття Закону України № 4014-VI такий критерій становив не більше 1 млн. гривень. Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік. Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується Міністерством фінансів України. Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу державної податкової служби заяву. Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3%;

2) земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;

3) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

4) збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Пунктом 291.5 ст.291 Податкового кодексу визначено перелік видів діяльності, на які не поширюється спрощена система оподаткування: діяльність з організації, проведення азартних ігор; обмін іноземної валюти; виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин) та інші. Платники єдиного податку – юридичні особи ведуть бухгалтерський облік та складають фінансову звітність за спрощеною формою, встановленою Мінфіном, застосовують реєстратори розрахункових операцій. Платники єдиного податку четвертої групи подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Законом 4014-VI змінено ставки єдиного податку для юридичних осіб – 3 % доходу (у разі сплати ПДВ у загальному порядку) та 5 % доходу (без сплати ПДВ). Ставки єдиного податку для юридичних осіб встановлюються у подвійному розмірі: — до суми перевищення визначеного обсягу доходу; — до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі; — до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

29.Призначення, зміст та структура фінансового звіту смп

Суб'єкти малого підприємництва (СМП) – юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро.

Для суб’єктів малого підприємництва установлена скорочена по показникам та формам звітності фінансова звітність. До складу квартальної та річної форм звітності входять баланс та Звіт про фінансові результати.

• Нормативною базою для складання фінансової звітності суб’єктів малого підприємництва є:

• Спрощений план рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Мінфіну України від від 26.09.2011. № 1204;

• П(с)БО 25 «Фінансова звітність суб’єкта малого підприємництва»

• Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва.

Фінансова звітність складається в тисячах гривень з одним десятинним знаком і здається: квартальна – не пізніше 25 числа місяця, який наступає за звітнім кварталом; річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітнім роком. Якщо по результатам діяльності підприємство перестає відповідати критеріям суб’єкта малого підприємництва, воно повинно складати фінансову звітність в повному обсязі (баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та примітки).

Суб'єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат:

• можуть обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю, без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості;

• не створюють забезпечення наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а визнають відповідні витрати у періоді їхфактичного понесення;

• визнають витрати і доходи з урахуванням вимог Податкового кодексу України і відносять суми, які не визнаються Податковим кодексом України витратами або доходами, безпосередньо на фінансовий результат після оподаткування;

• поточну дебіторську заборгованість включають до підсумку балансу за її фактичною сумою.

У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.

30. Особливості складання Балансу смп

Суб'єкти малого підприємництва (СМП) – юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро [1].

Звіт про фінансові результати - звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства [8].

У Звіті про фінансові результати (форма № 2-м) розглядаються фінансові результати діяльності підприємства з позицій, відмінних від прийнятих при складанні Балансу. Так, якщо в Балансі відображений стан підприємства на певний момент часу, то в Звіті про фінансові результати показані підсумки діяльності підприємства за певний проміжок часу. Інвесторів або кредиторів (а в міжнародній практиці саме їм насамперед представляються фінансові звіти, а не контролюючим органам, як це робиться в Україні) цікавить, скільки отримало підприємство доходу і якою ціною, за рахунок чого воно має прибуток, чи можна сподіватися на подальшу прибутковість підприємства [8].

Середньооблікова чисельність робітників для суб’єктів малого підприємництва розраховують за методикою, яка затверджена органами статистики (Інструкція по статистиці чисельності робітників, зайнятих в народному господарстві України від 7.07.95 р № 171). В розрахунок включають всіх робітників, в тому числі і тих, які працюють по договору підряду і за сумісництвом, а також робітникам представництв, філій, відділень. Але до таких підприємств не відносять довірчі товариства, страхові компанії, банки, ломбарди, інші фінансові і небанківські фінансові організації; суб’єкти підприємницької діяльності, які працюють в сфері ігрового бізнесу, обміні іноземної валюти; виробники та імпортери підакцизних товарів; суб’єкти підприємницької діяльності, в статутному капіталі яких доля вкладів, якою володіють юридичні особи – засновники та учасники цих суб’єктів, перевищує 25,0 відсотків.

Для суб’єктів малого підприємництва встановлена скорочена за показниками та формами фінансова звітність. До складу квартальної та річної фінансової звітності входять Баланс та Звіт про фінансові результати.

Нормативною базою для складання фінансової звітності суб’єктів малого підприємництва є:

• Спрощений план рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Мінфіну України від 19.04.2001 р. № 186;

• П(с)БО 25 «Фінансова звітність суб’єкта малого підприємництва»;

• Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Фінансова звітність складається в тисячах гривень з одним десятковим знаком і здається: квартальна – не пізніше 25 числа місяця, який наступає за звітнім кварталом; річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітнім роком.

При ведені бухгалтерського обліку та складанні фінансових звітів такі підприємства не використовують П(с)БО 17 «Податок на прибуток». Суб’єкти малого підприємництва не розраховують відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов’язання і не ведуть рахунок 17 «Відстрочені податкові зобов’язання»

Фінансову звітність заповнюють на основі регістрів та рахунків бухгалтерського обліку. Для підприємств-суб’єктів малого підприємництва План рахунків бухгалтерського обліку складається з 25 рахунків, в яких об’єднуються декілька рахунків загального Плану рахунків.

Показники про непрямі податки і інші вирахування з доходу, податок на прибуток, витрати і збитки в Звіті про фінансові результати наводяться у дужках. Підприємства, які за результатами діяльності за минулий рік визначаються суб'єктами малого підприємництва складають звітність по формі 1-м «Баланс» та 2-м «Звіт про фінансові результати» застосовують положення (стандарт) 25 у поточному (звітному) році. Якщо такі підприємства, а також новостворені за результатами діяльності за 1 квартал або 1 півріччя поточного (звітного) року не можуть бути, то вони складають повний фінансовий звіт за звітний період і за подальші періоди.

Баланс за формою № 1-м в активі налічує 14 статей, а в пасиві — 16 статей. Це пов'язано з

тим, що для суб'єктів малого підприємництва дозволяється об'єднувати облік розрахунків, додаткового капіталу, готової продукції на одному балансовому рахунку, показувати забезпечення, довгострокові зобов'язання в цілому.

Баланс суб'єкта малого підприємництва складається щоквартально і за рік в тисячах гривень з одним десятковим знаком і включає такі розділи та кількість статей, суми по яких включаються у валюту Балансу.

Структура і обсяг статей Балансу суб'єкта малого підприємництва

Для підтвердження того, що підприємство є суб'єктом малого підприємництва, до обов'язкових реквізитів Балансу відноситься середньооблікова чисельність працюючих.

Суб'єкти малого підприємництва середньооблікову чисельність працюючих визначають у

порядку, установленому Державним комітетом статистики України. Представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності показники про середньооблікову чисельність не подають. Правила оцінки активів, зобов'язань і власного капіталу для суб'єктів малого підприємництва залишаються такими ж як і для усіх інших підприємств і регламентуються відповідними П(С)БО.

31.Особливості складання Звіту про фінансові результати смп

Суб'єкти малого підприємництва (СМП) – юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро [1].

Звіт про фінансові результати - звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства [8].

У Звіті про фінансові результати (форма № 2-м) розглядаються фінансові результати діяльності підприємства з позицій, відмінних від прийнятих при складанні Балансу. Так, якщо в Балансі відображений стан підприємства на певний момент часу, то в Звіті про фінансові результати показані підсумки діяльності підприємства за певний проміжок часу. Інвесторів або кредиторів (а в міжнародній практиці саме їм насамперед представляються фінансові звіти, а не контролюючим органам, як це робиться в Україні) цікавить, скільки отримало підприємство доходу і якою ціною, за рахунок чого воно має прибуток, чи можна сподіватися на подальшу прибутковість підприємства [8].

Для суб’єктів малого підприємництва встановлена скорочена за показниками та формами фінансова звітність. До складу квартальної та річної фінансової звітності входять Баланс та Звіт про фінансові результати.

Нормативною базою для складання фінансової звітності суб’єктів малого підприємництва є:

• Спрощений план рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Мінфіну України від 19.04.2001 р. № 186;

• П(с)БО 25 «Фінансова звітність суб’єкта малого підприємництва»;

• Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства [9, ст. 372].

Фінансова звітність складається в тисячах гривень з одним десятковим знаком і здається: квартальна – не пізніше 25 числа місяця, який наступає за звітнім кварталом; річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітнім роком.

При ведені бухгалтерського обліку та складанні фінансових звітів такі підприємства не використовують П(с)БО 17 «Податок на прибуток». Суб’єкти малого підприємництва не розраховують відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов’язання і не ведуть рахунок 17 «Відстрочені податкові зобов’язання»

Фінансову звітність заповнюють на основі регістрів та рахунків бухгалтерського обліку. Для підприємств-суб’єктів малого підприємництва План рахунків бухгалтерського обліку складається з 25 рахунків, в яких об’єднуються декілька рахунків загального Плану рахунків.

Показники про непрямі податки і інші вирахування з доходу, податок на прибуток, витрати і збитки в Звіті про фінансові результати наводяться у дужках.

32. Зміни в обліковій політиці і зміни у фінансовій звітності.

Облікова політика може бути змінена за настання певних визначених умов. Зокрема, П(С)БО 6 визначає, що облікова політика може змінюватися тільки, якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку, або, якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій чи операцій у фінансовій звітності підприємства.

Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики покладено в основу визначення базового принципу бухгалтерського обліку та фінансової звітності – послідовності.

МСБО 8 передбачає, що не вважаються змінами в облікових політиках:

a) застосування облікової політики до операцій, інших подій або умов, що відрізняються за сутністю від тих, що відбувалися раніше;

б) застосування нової облікової політики до операцій, інших подій або умов, які не відбувалися раніше або були несуттєвими.

Вплив зміни облікової політики на події та господарські операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:

- коригування сальдо фінансових результатів попередніх періодів на початок звітного року;

- повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.

Зміна в обліковій політиці має застосовуватись ретроспективно. Слід коригувати залишок кожного компоненту власного капіталу на початок періоду, на який впливає зміна, за найперший поданий попередній період та інші порівнювальні суми, інформація про які розкрита за кожний поданий попередній період таким чином, наче нова облікова політика застосовувалася завжди.

Зміну в обліковій політиці, як і у випадку виправлення помилки, слід застосовувати ретроспективно, за винятком тих випадків, коли неможливо визначити вплив на конкретний період або кумулятивний вплив зміни.

33. Зміни в облікових оцінках і зміни у фінансовій звітності.

П(С)БО 6 визначено, що облікова оцінка – попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами. А оскільки вона є попередньою, то скоріше за все буде змінюватись в майбутньому. Зміна в обліковій оцінці – це коригування балансової вартості активу або зобов’язання чи суми періодичного споживання активу, яке є результатом оцінки теперішнього статусу активів і зобов’язань та пов’язаних з ними очікуваних майбутніх вигід та зобов’язань. Зміни в облікових оцінках є наслідком нової інформації або нових розробок та, відповідно, не є виправленням помилок. Оскільки перегляд оцінок за своїм характером не стосується попередніх періодів, зміни оцінок застосовуються до операцій, інших подій або умов з дати зміни в оцінці. Тобто має місце перспективне визнання впливу зміни в обліковій оцінці. Отже, зміна в обліковій оцінці може впливати на прибуток або збиток лише поточного періоду або прибуток чи збиток поточного та майбутніх періодів.

Результат зміни облікових оцінок слід включати до звіту про фінансові результати в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також і в наступних періодах, якщо зміна впливає і на ці періоди. Виправлення суттєвих помилок, допущених при складанні фінансової звітності у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо фінансового результату попередніх періодів на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на розмір фінансового результату попередніх періодів.

Наслідки зміни в облікових оцінках слід включати до тієї самої статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов'язаних з об'єктом такої оцінки.

34. Події після дати балансу та порядок їх відображення у фінансових звітах.

Подія після дати балансу - подія, яка відбувається між датою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, яка вплинула або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів.

Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов'язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов'язань. Коригування активів і зобов'язань здійснюється шляхом сторнування та (або) додаткових записів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати балансу.

Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення.

Дивіденди за звітний період, які оголошені після дати балансу, слід розкривати в примітках до фінансових звітів.

Якщо події після дати балансу свідчать про наміри підприємства припинити діяльність або про неможливість її продовження, то фінансова звітність складається без застосування принципу безперервності діяльності.

35. Вплив інфляції на коригування показників фінансової звітності.

П(С)БО 22 визначає порядок коригування фінансової звітності, яка оприлюднюється, на вплив інфляції та загальні вимоги до розкриття інформації про неї у примітках до фінансової звітності.

Показники річної фінансової звітності підприємства за умови досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 90 і більше відсотків підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування.

Оцінка статей балансу за попередній рік визнається балансовою вартістю відповідних активів, власного капіталу і зобов'язань звітного року, якщо значення кумулятивного приросту інфляції не перевищує 90 відсотків.

Коригування показників балансу. Монетарні активи та монетарні зобов'язання, які згідно з угодою між підприємством та іншою стороною підлягають індексації (депозити, облігації тощо), відображаються в балансі в сумі, передбаченій угодою. Показники інших монетарних статей не коригуються.

Показники немонетарних статей, відображені за справедливою вартістю, визначеною на дату балансу (кінець звітного року), не коригуються. Показники немонетарних статей, відображені за справедливою вартістю, визначеною не на дату балансу (кінець звітного року), коригуються з використанням індексу інфляції на дату переоцінки.

Показники немонетарних статей, відображені за первісною вартістю або залишковою вартістю, коригуються із застосуванням індексу інфляції на дату визнання відповідного активу, зобов'язання і власного капіталу.

Коригування показників звіту про фінансові результати. Усі показники звіту про фінансові результати (крім собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) і товарів коригуються із застосуванням коефіцієнта коригування, що визначається як відношення індексу інфляції на дату балансу та індексу інфляції на дату визнання доходів і витрат, включених до відповідних статей.

Скоригована собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) і товарів визначається після коригування запасів готової продукції (робіт, послуг) і товарів на початок і кінець звітного періоду і собівартості виготовленої за звітний період продукції (робіт, послуг) і собівартості придбаних товарів.

Скоригована собівартість виготовленої продукції (робіт, послуг) визначається шляхом додавання скоригованої вартості залишку незавершеного виробництва на початок року до скоригованої суми витрат на виробництво за рік і вирахування скоригованої вартості залишку незавершеного виробництва на кінець року.

Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті відображається у скоригованому звіті про фінансові результати у вписуваному рядку 165 "Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті".

Коригування показників звіту про рух грошових коштів. Скориговані показники розділу I звіту про рух грошових коштів (крім нарахованих та сплачених відсотків, сплаченого податку на прибуток, надходження (видатку) грошових коштів унаслідок надзвичайних подій) визначаються згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" з урахуванням відповідних статей скоригованого балансу та скоригованого звіту про фінансові результати. Суми нарахованих та сплачених відсотків, сплаченого податку на прибуток, надходження (видатку) грошових коштів унаслідок надзвичайних подій, коригуються з використанням індексу інфляції на дату їх визнання.

Показники, що відображають рух грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльності, коригуються з використанням індексу інфляції на дату кожної операції, пов'язаної з рухом таких грошових коштів.

Коригування показників звіту про власний капітал. Скориговані показники звіту про власний капітал визначаються згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", з урахуванням відповідних показників скоригованої фінансової звітності. Показники, які неможливо отримати безпосередньо із скоригованої фінансової звітності (переоцінка активів, відрахування до резервного капіталу тощо), коригуються у порядку, викладеному в пунктах 6-10 Положення (стандарту) 22.

36.Примітки до фінансових звітів, їх суть і призначення.

Примітки до фінансових звітів — це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує

деталізацію і обгрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачене відповідними положеннями (стандартами).

Відповідно до П(С)БО 1, за складом примітки до фінансових звітів поділяються на три компоненти:

1) примітки, що стосуються облікової політики,

2) інформація, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою за відповідними положеннями (стандартами),

3) інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити також дані про:

- консолідацію фінансових звітів;

- припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

- обмеження щодо володіння активами;

- участь у спільних підприємствах;

- виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування;

- переоцінку статей фінансових звітів;

- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у примітках до фінансової звітності, включає:

- назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу);

- короткий опис основної діяльності підприємства;

- назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії;

- середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.

У примітках до фінансових звітів слід розкривати таку інформацію щодо ви­правлення помилок, які мали місце в попередніх періодах:

- зміст і суму помилки;

- статті фінансової звітності минулих періодів, які були перераховані з метою повторного подання порівняльної інформації;

- факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення.

Головне призначення приміток – встановити рівновагу між перевантаженням фінансових звітів надмірно докладними даними та неясністю інформації внаслідок її надмірного узагальнення.

37.Склад Приміток до річної фінансової звітності.

Примітки до фінансових звітів — це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами). Він складається із 15 розділів.

Відповідно до П(С)БО 1, за складом примітки до фінансових звітів поділяються на три компоненти:

1) примітки, що стосуються облікової політики,

2) інформація, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою за відповідними положеннями (стандартами),

3) інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Події, які належать до першої групи потребують коригування показників звітності, що повинно обов'язково розкриватися в Примітках, а саме:

• оголошення банкротом дебітора підприємства, заборгованість якого раніше була визнана сумнівною;

• переоцінка активів після звітної дати, яка свідчить про стійке зниження їхньої вартості, визначеної на дату Балансу;

• отримання інформації про фінансовий стан і результати діяльності дочірніх і асоційованих підприємств, яка свідчить про стійке зниження вартості їхніх акцій на фондових біржах;

• продаж запасів, який свідчить про необґрунтованість оцінки чистої вартості їх реалізації на дату Балансу;

• отримання від страхової організації матеріалів про уточнення розміру страхового відшкодування, переговори щодо якого велись на звітну дату;

• виявлення помилок або перекручень законодавства, що призвели до перекручення даних фінансової звітності.

Якщо все-таки мала місце зміна облікової політики, у Примітках відображаються:

• причина і суть зміни;

• сума коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення;

• факт повторного подання порівняльної інформації у фінансових звітах або недоцільність її перерахування.

Друга група інформації в Примітках — це та інформація, яка не міститься у формах звітності № 1-4, але є обов'язковою за вимогами окремих положень (стандартів), яка наводиться у формі № 5 «Примітки до річної фінансової звітності».

Третя група інформації в Примітках — це забезпечення її зрозумілості і доцільності, що включає аналіз статей звітності для забезпечення їх зрозумілості та достовірності.

38.Особливості оцінки та відображення в Балансі доходів майбутніх періодів

До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді отриманих авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв'язку тощо.

Отже, отримані підприємством у поточному звітному періоді аванси є відстроченими доходами. Вони формують фінансовий результат майбутнього звітного періоду. Для визначення ж фінансового результату звітного періоду необхідно зіставити доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів. Такі доходи на момент їх отримання є не заробленими, не відпрацьованими, оскільки зобов'язання поставити товари чи надати послуги не виконано повністю і не зазнано повною мірою відповідних витрат.

Доходи майбутніх періодів відображають у V розділі Пасиву Балансу за формою, визначеною П(с)БО 2 "Баланс".

Доходи майбутніх періодів відображаються у фінансовій звітності в сумі їх отримання за вирахуванням частини списаної на доходи поточного періоду.

При надходженні на підприємство грошових коштів, що належать до доходів майбутніх періодів, одразу же відбувається нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість і в подальшому на доходи звітного періоду вже списується чистий доход.

39. Узгодження показників ф.З.

Показники фін зв. Мають узгоджуватися між собою. Для цього керівництво пі-ва або уповноважена ним особа мають керуватися наказом Мінфіну України «Про затвердження метод. Рекомендацій з перевірки порівняльності показників фін зв.» від 22.12.2008 за №1524, яким затв. Метод. Рекомендації з перевірки порівняльності показників фін зв.

40. Етапи підготовки складання, затвердження і подання звітності.

Можна виділити основні етапи підготовки фін звітн.:

• Закриття рахунку доходи і витрати (7,8,9 класи)- в кінці місяця, року.

• Визнання чистого фінансового результату в кінці зв періоду

• Визначення залишків на рах активів і зобов’язань (в будь-який момент)

• Підтвердження залишків на рах активів і зобов’язань шляхом інвентаризації ( при зміні матер-відповід особи) ( НС, перед річним фін зв)

• Внесення коригувань до даних обліку за даними проведеної інвентаризації

• Складання звіту про фін резул

• Складання балансу

• Складання звіту про власний капітал

• Складання звіту про рух грош коштів

• Складання приміток до річної фін зв

• Перевірка узгодженості показників фін звітн

Квартальна фін зв (крім зведеної і консолідованої) подається не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом до органів держ статистики.

Річна – не пізніше 9 лютого наступного за зв роком

Крім того, квартальна або річна фін зв подається пі-вом органам ДПС у строки передбачені для подання Декларації з подтку на прибуток пі-ва ( подається протягом сорока календарних днів який наступає за останнім календарним днем звітного податкового періоду.

Календ:

(квартал, півріччя, 3 квартали, рік)

Платники податку на прибуток подають ДПС у порядку передбаченим ПКУ для подання податкової декларації квартальної фін зв. (крім п-в що відпов ГКУ визнано малими); і річну фін зв.

Юр особи, що відповід критеріям визначених п.154.6 ст.154 ПКУ подають відповід органам річну фін зв перед для СМП.

До 1.06 року наступного за зв у складі алансу і Звіту про Фін резул – податься держ реєстратору.

Підпр, що мають дочірні п-ва крім фін зв про власні госп операції зобов*язані складати і подавати консолідовану фін зв.

Для складання фін зв в окремих випадках можуть застос міжнародні стандарти, якщо вони не суперечать закону і офіційно оприлюднені на вебсайті Мінфіну Укр.

ПАТ, банки, страховики, а також п-ва, які провадять госп д-сть за видами перелік яких визнач кабміном Укр складають фін зв і консолідовану за МСБО

П-ва, крім тих, що зазначені вище самостійно визначають доцільність застосування МСБО для складання фін зв і консолідованої фін зв.

41. Особливості складання розподільних, передавальних і ліквідаційних балансів п-ва

Процедура ліквідації підприємства складна і багатогранна. Вона потребує певного алгоритму послідовних дій. Тому важливе місце у процедурі припинення діяльності підприємства займає складання відповідного балансу (ліквідаційного, передавального чи розподільчого). У законі "Про банкрутство" вказано, що при прийманні справи до арбітражного суду представляється набір документів і поточний баланс. Після приймання документів на першому засіданні суду призначається ліквідаційна комісія. Ця комісія складає ліквідаційний баланс. При банкрутстві підприємства складається два баланси (до і після роботи ліквідаційної комісії). Перший баланс – баланс, що санується – це баланс, що передує ліквідації. Він складається на будь яку дату і тільки на основі інвентаризації. Бажано, щоб баланс був складений не по історичній вартості, а по реалізаційній вартості.

Найважливішим документом, який складається під час реорганізації підприємств, є передавальний (розподільний) баланс. Передавальний баланс складається в разі злиття чи приєднання підприємств, а розподільний – у разі поділу чи виокремлення.

Ліквідаційний баланс — бухгалтерський звітний баланс, що відображає матеріально-фінансовий стан підприємства, організації чи іншої структури на дату припинення їх діяльності. Складається ліквідаційною комісією і затверджується власником підприємства або іншим органом, що прийняв рішення про ліквідацію.

Передавальний баланс – це баланс підприємства, що реорганізується, на день припинення його діяльності. Отже, такий баланс складається за стандартними правилами, передбаченими нормативними актами, які регулюють порядок заповнення форм річної (квартальної) бухгалтерської звітності. Якщо підприємство має філії, то складається консолідований баланс, у тому числі баланси за всіма філіями. Оскільки передавальний баланс має силу акта приймання-передання, його підписують директори та головні бухгалтери обох підприємств – того, що реорганізується, та підприємства-правонаступника.

Розподільний баланс –це баланс підприємства, що реорганізується, на день припинення його діяльності; в якому окремими стовпцями відбиваються активи і пасиви, розподілені між ним і підприємствами-правонаступниками, тобто та частка майна, вимог і зобов'язань, яка передається підприємствам, що утворюються в результаті поділу чи виокремлення. Цей баланс має відбити баланси новостворених підприємств на момент початку їх господарської діяльності.

Перш ніж складати розподільний баланс, слід провести відповідну підготовчу роботу, забезпечивши реальність позицій, які будуть у ньому відбиті. З цією метою здійснюється інвентаризація всіх майнових прав і зобов'язань підприємства, що реорганізується. Головна мета цієї роботи – виявити й списати майно, не придатне до використання, а також безнадійну дебіторську заборгованість.

Згідно із загальним правилом складання розподільних балансів усі активи та пасиви реорганізованого підприємства розподіляються пропорційно до встановленої бази для нарахування. Як правило, такою базою є сума основних фондів, якими наділяються підприємства, утворювані в результаті поділу.