
- •Культура українського мовлення
- •Вступ. Орфоепія української мови
- •Література
- •Вступ. Мета і завдання курсу «Культура українського мовлення»
- •Літературна мова як вища форма загальнонародної національної мови
- •Типологія норм літературної мови
- •Особливості усної форми мовлення. Орфоепія української мови. Орфоепічна норма
- •Особливості вимови голосних і приголосних звуків
- •Модуль самостійної роботи Тема: Мовний етикет
- •Форма контролю
- •Список літератури
- •Абрамович с.Д. Мовленнєва комунікація : підручник / Абрамович с.Д., Чікарькова м.Ю. – к. : Центр навчальної літератури, 2004. – 227 с.
- •Бабич н.Д. Основи культури мовлення / н.Д. Бабич. – Львів : Світ, 1990. – 232 с.
- •Пентилюк м.І. Культура мови і стилістика / Пентилюк м.І. – к. : Наук.Думка, 1996. – 238 с.
- •Морфологічна правильність мовлення
- •Морфологічна правильність мовлення. Характерні труднощі у виборі відмінкових закінчень окремих частин мови
- •Синтаксична правильність мовлення. Точність мовлення.
- •Синтаксична правильність
- •Точність мовлення
- •Роль словників у житті людини
Роль словників у житті людини
Словник – довідкова книга, яка містить зібрання слів (чи морфем, словосполучень, ідіом і т.д.), розташованих по визначеному принципу, і яка дає відомості про їхні значення, вживання, походження, переклад на іншу мову і т.п. (лінгвістичні словники) чи інформацію про поняття і предмети, ними що позначаються, про діячів у яких-небудь областях науки, культури й ін. (Новий енциклопедичний словник. М., 2000).
Лексикографія виникла з практичних потреб пояснення незрозумілих слів, яке початково здійснювалося у вигляді глос, тобто тлумачення написів на полях і в тексті рукописів книг.
Словники прийнято поділяти на два типи: енциклопедичні і лінгвістичні.
Енциклопедичні (від греч. enkyklios paideia – навчання по всьому колу знань) словники містять екстралінгвістичну інформацію про описувані мовні одиниці; ці словники містять відомості про наукові поняття, терміни, історичні події, персоналіях, географії і т.п. В енциклопедичному словнику немає граматичних відомостей про слово, а дається інформація про предмет, який позначається словом.
Об'єкт опису лінгвістичних (мовних) словників – мовні одиниці (слова, словоформи, морфеми). У такому словнику слово (словоформа, морфема) може бути охарактеризоване з різних сторін, у залежності від цілей, обсягу і задач словника: з боку значеннєвого змісту, словотвору, орфографії, орфоепії, правильності вживання. У залежності від того, скільки ознак слова описані в словнику, розрізняють словники одноаспектні і багатоаспектні.
Енциклопедичні словники, у свою чергу, поділяються на предметні: літературна енциклопедія, дитяча енциклопедія, політичний словник, філософський словник.
Лінгвістичні словники у свою чергу підрозділяються на два типи: двомовні (рідше багатомовні), тобто перекладні, котрими ми користаємося при вивченні іноземної мови, у роботі з іншомовним текстом (українсько-англійський словник, польсько-український словник і т.п.), і одномовні.
Електронні словники й енциклопедії розробляють сьогодні як автономні й мережеві програмні продукти. Не викликає сумніву той факт, що електронні словники надають користувачеві безліч додаткових можливостей у порівнянні з друкарськими аналогами:
по-перше, дозволяють зберігати великий обсяг інформації за рахунок використання гіперпосилань;
по-друге, електронний словник має ефективну систему пошуку (повнотекстовий пошук, одночасний пошук у кількох словниках, швидкість пошуку);
по-третє, в електронних словниках можуть застосовувати засоби мультимедіа: озвучування заголовних слів, уведення ілюстративного матеріалу з фотографіями, анімацією, відео фрагментами;
по-четверте, можливість використання словників у локальній і глобальній мережах;
по-п’яте, значне заощадження часу й матеріальних ресурсів у процесі створення комп’ютерних словників.
Словники відіграють велику роль у сучасній культурі, у них відбиваються знання, накопичені суспільством протягом століть. Вони служать цілям опису і нормалізації мови, сприяють підвищенню правильності і виразності мови його носіїв.
Використовуючи різноманітні словники, людина може не тільки орієнтуватися в наукових та технічних спеціалізованих термінах, але за допомогою словників слів-синонімів збагачувати свою мову, робити її більш досконалою та цікавою для сприймання.
Для промовців, телевізійних чи радіо дикторів багатство мови – вимога номер один, без словників не обходяться навіть маститі майстри пера.
Особливо велике значення відіграють “осучаснені” форми словників – електронні словники, які також є різноманітними за своєю професійною спрямованістю. Такі словники дозволяють знаходити потрібні знання за лічені секунди, що підвищує продуктивність праці.
Шкода, що в наш час, коли значення словників є настільки очевидним, так мало приділяється уваги для навчання школярів та студентів правильно користуватися різними видами словників. Це б так стало їм у пригоді, більше того – слугувало б росту їх мовної та пізнавальної культури!