3. Формування асортименту.

Суть проблеми формування асортименту полягає в плануванні фактично усіх видів діяльності, спрямованих на добір товарів для майбутнього виробництва, реалізації їх на ринках та на приведення характеристик цих товарів у відповідність із вимогами споживачів.

Основні етапи формування асортименту:

- Визначення потреб споживачів.

- Оцінка товарів конкурентів.

- Оцінка торговельного асортименту.

- Рішення щодо товарів, які потрібно включити або виключити з асортименту.

- Розгляд питання про виведення на ринок оновлених та удосконалених товарів.

- Розробка специфікацій нових чи удосконалених товарів.

- Вивчення можливостей виробництва нових та удосконалених товарів.

- Тестування товарів.

- Розробка рекомендацій щодо підвищення якості, зміни фасону, упаковки, сервісу.

-Управління асортиментом.

Основою формування асортименту є асортиментна концепція.

Асортиментна концепція – це формування асортименту з урахуванням

матеріально-технічних можливостей виробника і потреб покупців.

До матеріально-технічних можливостей виробника належать фінанси

підприємства, науково-технічні розробки, маркетингові дослідження, політика розподілу і збуту, реклама і стимулювання збуту.

До споживчих потреб покупців – споживча цінність товару, мотивація

купівлі, наявність товару на ринку, ціни конкурентів.

Асортиментна концепція підприємства виражається системою таких показників – кількість товарних ліній, розмаїтість видів і різновидів товарів; рівень і частота відновлення асортименту, рівень і співвідношення цін на товари.

Мета асортиментної концепції – зорієнтувати фірму на випуск товарів, найбільш відповідних структурі і розмаїтості попиту конкретних покупців.

Підкріплена заходами організаційного характеру по забезпеченню випуску продукції, асортиментна концепція може розглядатися як програма із

цільовою програмною складовою.

Цільова складова – включає вимоги до оптимальної структури асортименту, а програмна – систему заходів для її досягнення за визначений період. Таке сполучення надає програмі комплексний характер і включає низку питань, пов’язаних з оптимізацією

асортименту. У якості критеріїв оптимальності виступають вимоги споживачів до асортименту і якості товарів, ресурсні можливості,соціальні настанови.

3. Показники асортименту.

Товарний портфель (товарний асортимент, товарна лінія) являє собою сукупність товарів, які призна­чуються для:

• визначення мережі використання чи споживання;

• визначення продажу у визначеної цінової категорії;

• реалізації в конкретному підприємстві;

• визначення категорії споживачів.

Товарний портфель в торговельному підприємстві — це сукупність товарів за визначеною ознакою на визначеному рівні їх класифікації, яка пропонуються підприємством для продажу.

По-перше, нам необхідно сказати про цю класифікацію сукуп­ності товарів. На сьогодні не існує єдиної чіткої класифікації товарів з метою визначення структури товарного портфеля. Так розрізняють наступні її види:

— економіко-статистична класифікація, яка представлена в Державних класифікаторах України. Даний вид класифікації за призначенням найшов відображення у ДК 016 — 97 (ДКПП — Державний класифікатор продукції та послуг) — для використання органами центральної та місцевої державної виконавчої влади, фінансовими органами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання України та у ДК 017 — 98 (УКТЗЕД — Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності) — для збору статистичних даних про зовнішньоекономічну діяльність, а також з метою прове­дення митного контролю, виконання робіт під час декларування, ліцензування та квотування, регулювання експорту та імпорту товарів державного значення, вивчення кон'юнктури ринку;

— торговельно-товарознавча класифікація, яка підрозділяється на торговельну та навчальну класифікації. В свою чергу, торговельна класифікація призначена для упорядкування торговельно-технічних процесів.

Ієрархічна класифікація структури товарного портфеля:

• клас товарів — сукупність товарів, що їх об'єднують за визначеною ознакою (побутові електротехнічні товари);

• підклас товарів — сукупність однорідних товарних груп за визначеною ознакою в рамках одного класу (електропобутові машини);

• група товарів — сукупність однорідних товарних підгруп за визначеною ознакою в рамках одного підкласу (машини для збереження та переробки продуктів; машини для обробки білизни);

• підгрупа товарів — сукупність однорідних видів товарів за визначеною ознакою в рамках однієї групи (холодильники, морозильники, м'ясорубки);

• вид товарів — сукупність різновидів товарів, які пов'язані між собою функціональним призначенням (холодильники);

—- різновид товарів — сукупність товарів в рамках одного виду, які відрізняються типом та маркою. В свою чергу, тип товару — характеристика товару за визначеною ознакою в рамках одного виду(однокамерні холодильники, двохкамерні холодильники, трикамерні холодильники). Марка товару —це назва товару в рамках од­ного типу чи виду (однокамерні холодильники марки Норд);

— товарна одиниця — відособлена цілісність, що характери­зується показниками величини, ціни, зовнішнього вигляду та іншими атрибутами в рамках одного різновиду (однокамерні холодильники марки Норд ємністю 160 л. за ціною 2900 грн.).

Виходячи з цього, структура товарного портфеля — це кількісне співвідношення груп або підгруп, видів, різновидів товарів чи товарних одиниць в товарному портфелі.

В свою чергу, товарна номенклатура — це сукупність всіх класів, підкласів, груп, підгруп, видів, різновидів товарів та товарних одиниць, що пропонуються для продажу підприємством.

По-друге, для визначення сутності товарного портфеля необхідно чітко ураховувати рівень класифікації товарів.

1. Товарний портфель на рівні класів товарів — це сукупність підкласів, груп, підгруп, видів різновидів та товарних одиниць товарів, що входять до даного класу та пропонуються підприємством для продажу (товарний портфель побутових електротехнічних товарів).

2. Товарний портфель на рівні підкласів товарів — це сукупність груп, підгруп, видів, різновидів та одиниць товарів, що входять до даного підкласу в рамках одного класу та пропонуються підприємством для продажу (товарний портфель побутових машин).

3. Товарний портфель на рівні групи — це сукупність підгруп, видів, різновидів та одиниць товарів, що входять до даної групи в рамках одного класу та підкласу та пропонуються підприємством для продажу (портфель машин та пристроїв для збереження та переробки продуктів).

4. Товарний портфель на рівні підгрупи — це сукупність видів, різновидів та одиниць товарів, що входять до складу даної підгрупи в рамках одного класу, підкласу і групи та пропонуються підприємством для продажу (портфель холодильників, морозильників).

5. Товарний портфель на рівні виду товарів — це сукупність різновидів та одиниць товарів, що входять до складу даного виду в рамках одного класу, підкласу групи і підгрупи та пропонуються підприємством для продажу (портфель холодильників).

Основною метою формування товарного портфеля в торговель­них підприємствах виступає забезпечення його конкурентоспромож­ністю. На наш погляд, конкурентоспроможність товарного портфеля являє собою його спроможність задовольняти потреби та вимоги потенційних споживачів шляхом надання можливостей щодо зручно­го вибору необхідного товару.

Основними критеріями конкурентоспроможності товарного портфеля в маркетингу виступають наступні:

— широта (кількість товарних класів; кількість товарних підкласів; кількість товарних груп; кількість товарних підгруп;кількість товарних видів); Наприклад, широкий асортимент характерний для універсамів, магазинів у сільській місцевості.

• глибина (кількість товарних різновидів в кожному товарному виді);

Глибокий асортимент характерний для спеціалізованих магазинів, що задовольняють потребу різних сегментів в одному товарі «Інструменти», «Побутова техніка», «Взуття» та ін.

• насиченість (кількість товарних одиниць в кожному товарному різновиді);

• гармонійність (ступінь однорідності товарного портфеля по відношенню до прихильностей споживачів, торговельного посередника, ціни).

Широта, глибина, насиченість та гармонійність товарного порт­феля визначаються, передусім, цілями, які підприємство ставить пе­ред собою.

Широкий товарний портфель дозволяє орієнтуватися на різні вимоги споживачів і стимулювати здійснення купівель в одному місці. Товарний портфель вважається досить широким, якщо прибу­ток можна збільшити, виключивши з нього ряд товарів. Товарний портфель вважається дуже вузьким, якщо можна збільшити прибу­ток, доповнивши його новими товарами. У підприємств прагнучих до завоювання більшої частки ринку, товарний портфель звичайно широкий. Дані підприємства не надають особливого значення при­бутковості товарів, що реалізуються ними. Якщо підприємства зацікавлені у високій прибутковості, то вони мають звичайно звуже­ний портфель прибуткових товарів.

Глибокий та насичений товарний портфель дає можливість кра­ще задовольняти потреби різних груп споживачів по одному товару, перешкоджає появі конкурентів, поліпшує організацію продажу. При виборі товару в підприємстві, яке має глибокий та насичений товар­ний портфель, у споживачів з'являється можливість обирати товар з урахуванням їх смаку, стилю життя та вимог.

Гармонійний портфель товарів дозволяє підприємству спеціалізуватися на збуті визначеного товару, забезпечувати його стабільність та дає можливість ефективно їм управляти.

Наступною складовою товарних ресурсів товарного потенціалу виступає життєвий цикл товарів.