1. Виписати настій трави горицвіту весняного 0,5 г на одне приймання (pro dosi). Призначити по 1 столовій ложці тричі на день протягом 4-х днів.

Rp.: Inf. hb. Adonidis vernalis ех 6,0-180 ml

D . s .Приймать по 1 столовій ложці тричі на день.

Таким чином, із (ех) 6 г трави горицвіту буде приготовлено 180 мл настою, в кожній столовій ложці якого знаходиться разова доза 0,5 г препарату. Якщо зазначити концентрацію цього настою у співвідношенні, то воно становить: 1: 30 , тобто з 1 частини трави виготовлено 30 частиннастою (180:6=30). З рослин із невисокою активністю, особливо для зовнішнього застосування, настої і відвари готують в концентрації 1:10, тобто 10 % (на 10частин відвару, настою беруть 1 частину рослинного матеріалу). Для сильнодіючих рослин (folia Digitalis, herba Thermopsidis) разова доза дорівнює 0,05 г(відповідає співвідношенню 1:400).

2. Виписати 200мл 10% відвару із кори дуба для полоскання горла.

Rp.: Dec. cort. Quercus ех 20,0-200 ml

D.S.Полоскати горло тричі на добу.

З аптеки настої та відвари видають тільки свіже-приготовлені з надписом на етикетці "Зберігати в прохолодному місці". Після охолодженим до настоїв, відварів можна додавати порошкові речовини, настойки, екстракти, сиропи, слизи. В такому разі утворюється мікстура (суміш), виготовлена на настої чи від варі.

Настої, відвари можна приготувати і в домашніх умовах. Як зробити настій, відвар зазначається на упаковці.

3. Виписати 50 г квіток ромашки для приготування настою (1 стол. ложку квіток заварити в склянці кропу). Застосовувати для полоскання ротової порожнини.

Rp.: Flores Chamomillae 50,0

D.S.1 столову ложку на склянку кропу. Настояти, вживати для полоскання ротової порожнини.

Настої та відвари можна приготувати із суміші декількох рослин (збори - species, див. "Тверді лікарські форми" -Збори).

Приклад рецепта:

Виписати 50 г жовчогінного збору.

Rp.: Spec. Cholagogae 50,0

D.S.1 столову ложку заварити 2 склянками кропу. Приймати по півсклянки 3 рази на день за півгодини до вживання їжі.

ЕМУЛЬСІЇ (Emuisa)

(Emulsum - наз.відм.одн., Emulsi - род.відм.одн.)

Емульсії - рідка лікарська форма, яка складається з двох фаз, які є взаємонерозчинними рідинами. Дисперсійним середовищем є вода, а дисперсною фазою - олії. Ззовні емульсії нагадують молоко. Емульсії частіше застосовують всередину. їх можна використовувати як самостійну лікарську форму, однак вони можуть бути доброю основою для мікстур, особливо, коли останніх містяться нерозчинні у воді речовини.

Розрізняють два види емульсій: емульсії із насіння емульсії олійні. Насіневі емульсії (справжні) готують з насіння, яке містить олію, наприклад, насіння маку (semen Papaveris), насіння солодкого мигдалю (semen Amygdali dulcis) та інш. В насінні рослин містяться емульгатори, які надають емульсії агрегатну стійкість, тобто емульгують олії до найдрібніших частинок. Якщо кількість насіння в рецепті не зазначено, емульсії готують успіввідношенні 1:10, тобто на кожні 10г емульсії беруть 1 г насіння.

Олійні (несправжні) емульсії готують з олії рицини(01. Ricini), риб'ячого жиру (01. jecoris Aselli) та ін. При цьому обов'язково додають емульгатор, який будучи поверхнево-активною речовиною, перешкоджає злипанню частинок олії і розшаровуванню емульсії; як емульгатор беруть желатозу(Gelatosa), аравійську камідь (Gummi Arabicum), яєчний жовток (Vitelum ovi),Твин-60 та ін. Для хорошого емульгування на кожні 2 частини олії беруть 1частину емульгатора і 17 частин води. Якщо кількість олії в рецепті незазначено, то для приготування 100г емульсії беруть 10г олії. Так, якщо потрібно зробити 200 мл олійної емульсії, беруть 20г олії (2 частини), 10 гжелатози (1 частина) та 170 мл води (17 частин).

При зберіганні емульсії нестійкі, їх готують небільше, ніж на 12 приймань, тобто на 3-4 дні. Виписують, в основному, скороченою формою у співвідношенні 1:10. Перед вживанням емульсії слід збовтувати.

Приклади рецептів:

1. Виписати емульсію з 20г олії рицини.

Rp.: Emuls. 01. Ricini 200,0 '

D.S.На одне приймання. Перед вживанням збовтати.

2. Виписатиемульсію з 15 г насіння льону.

Rp.: Emuls. sem. Lini 150,0

D.S.Приймати по 1 столовій ложці тричі на день.

або :

Rp.: Emuls. sem. Lini ех 15,0-150,0

D.S.Приймати по 1 столовій ложці тричі на день.

МІКСТУРИ (Mixturae)

(Mixtura - наз. відм. одн., Mixturae - род. відм.одн.)

Мікстура - від лат. miscere (змішувати) - рідка лікарська форма, яку отримують шляхом простого змішування твердих (розчинних і нерозчинних) або рідких речовин в очищеній воді. Нерідко мікстуру готують на настоях, відварах, емульсіях, ароматичній воді. До складу мікстури можуть входити також настойки, екстракти, сиропи, слизи. Мікстури бувають прозорі, каламутні і навіть з осадом. Останні перед вживанням слід збовтувати. Такі мікстури носять назву mixturae agitandae (мікстури, які потрібно збовтувати, бовтанки). Мікстура як лікарська форма нестійка, швидко псується, а тому її виписують не більше як на 3-4 дні (10-12 приймань). Мікстури переважно застосовують всередину і призначають ложками.

При виписуванні мікстури для внутрішнього вживання, слід знати разову дозу лікарської речовини, об'єм розчинника, в якому вона розчинена і загальну кількість приймань. При призначенні мікстури столовими ложками загальна її кількість на 12 приймань складає 180 мл (15 мл х12), десертними - 120 мл (10 мл х 12), чайними - 60 мл (5 мл х 12).

Виписують мікстури тільки розгорнутим (повним) способом. При цьому разові дози (pro dosi) всіх компонентів мікстури слід перемножити на загальну кількість приймань. Якщо до складу мікстури входять лікарські речовини, які дозують краплями (настойки, рідкі ектракти, кислоти, новогаленові препарати, офіцинальні рідини), то загальну їх кількість крапель треба зазначити в мілілітрах.

Приклади рецептів:

Виписати мікстуру, до складу якої входить пепсин 0,2 г pro dosi і розведена соляна кислота 10 крапель рго dosi.

Rp.: Pepsini 2,4 │0,2 х 12 = 2,4

Ас. hydrochlorici diluti 6 ml │ 10 крап. х 12=120:20=6 мл

Aq. destill. ad 180 ml │ 15 мл х 12 = 180 мл

M.D.S. Вживати по 1 столовій ложці 3 рази на деньперед їдою.

Мікстури можуть бути виготовлені на настоях та відварах. При цьому лікарські речовини, що входять до їх складу, додають до готового настою чи відвару після їх охолодження. В такому випадку мікстури виписують напівскороченим способом. Частину інгредієнтів - настій, відвар, емульсія, розчин заначають за скороченою формою, решту - пишуть так, як у розгорнутій формі.

2. Виписати мікстуру, виготовлену із настою кореневища с коренями валеріани 0,5 г pro dosi, настойки собачої кропиви 40 крапель pro dosi та натрію броміду 0,3 г pro dosi. Призначити по 1 столовійложці тричі на день на 4 дні.

Rp.: Inf. rhiz. cum rad. Valerianae ex 6,0 - 180 ml

Tinct. Leonuri 9,6 ml │ 40 крап . x 12 : 50= 9,6

Natrii bromidi │ 3,6 0,3 x 12 = 3,6

M.D.S.Приймати по 1 столовій ложці тричі на день перед їдою.

У дитячій практиці іноді для усунення неприємного смаку мікстури до неї додають як Corrigens - сиропи (Sirupi), частіше сироп ізцукру Sir. simplex (містить 64% цукру) в кількості 10-30 % від загального об'єму мікстури. Іноді сиропи додають з лікувальною метою, наприклад, проносний сироп із ревеню (Sirupus Rhei), відхаркуючий сироп (Sirupus Althaeae) та ін. Всі сиропи офіцинальні. При їх виписуванні зазначають назву і загальну кількість в мл. Мікстура, до складу якої входить сироп, є особливо нестійкою, швидко псується.

3. Виписати для дитини 5 років мікстуру з калію йодиду 0,2 г pro dosi, натрію броміду 0,1 г pro dosi, настойки валеріани 10крапель pro dosi. Для корекції смаку додати цукровий сироп. Мікстуру прийматипо 1 чайній ложці 3 рази на день.

Розраховуємо кількість всіх названих інгредієнтівна 12 приймань. Загальний об'єм мікстури при цьому становить 60 мл. Сиропу додамо, наприклад, 20 % від загального об'єму мікстури, тобто 12 мл.

Rp.: Kalii iodidi 2,4 │ 0,2 x 12 = 2,4

Natrii bromidi 1,2 │ 0,1 x 12 - 1,2

Tinct. Valerianae 2,4 ml │10 кап . x 12:50= 2,4 мл

Sir. simpl. 12 ml │ 20% від 60 мл = 12 мл

Aq. purificitae ad 60 ml │5 мл х 12 = 60 мл

M.D.S. Приймати по 1 чайній ложці 3 рази на день.

Коли лікарська речовина погано розчиняється у воді, то для попередження її осаду, а також для зменшення місцевої подразнюючої дії та подовження тривалості всмоктування до мікстури додають слиз (Mucilago - наз.відм. одн., Mucilaginis -род. відм. одн.). Слиз - це густа, в'язка рідина, яку отримують із рослинної сировини. Найбільш поширений слиз крохмалю (MucilagoАтуїі), який додають у мікстуру в кількості 30-60% від загального об'єму(частіше 50 %).

У разі вмісту в мікстурі слизу, сиропу для точностідозування при виписуванні рецепта воду слід доливати до (ad) загальної кількості мікстури.

Крім слизу крохмалю іноді додають слиз зузульниці (Мис. Salep), слиз аравійської камеді (Мuс. Gummi-arabicum) і інше.

4. Виписати мікстуру, до складу якої входить основний азотнокислий вісмут 0,5 г pro dosi, натрію гідрокарбонат 0,3 г prodosi. Додати 50 % слизу крохмалю.

Rp .: Bismuthi subnitratis 6,0 │ 0,5 х 12 = 6,0

Natrii hydrocarbonatis 3,6 │ 0,3 х 12 = 3,6

Mucil . Атуїі 90,0 │ 50% від 180 мл

Aq . purif . ad 180 ml │15 х 12 = 180 мл

M.D.S.Приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день. Перед вживанням збовтати.

Здатність слизу зменшувати місцеву подразнюючу дію ліків використовують також при виготовленні лікарських клізм. Як і в мікстури, слизи додають 30-60 % (частіше половину) від всього об'єму. Лікарську клізму готують на одне введення і об'єм її не повинен бути більше 100 - 120 мл для дорослого (щоб не викликати проносного ефекту).

5. Виписати клізму з 0,2 г pro dosi барбамілу. Ввести в пряму кишку в 50 мл дистильованої води.

Rp .: Ваrbamyl і 0,2

Aq . purificatae 50 ml

M . D . S . Ввести в пряму кишку.

Цей рецепт можна оформити і скороченим прописом:

Rp .: Sol . Ваrbamylі 0,4% - 50 ml

D . S . Ввести в пряму кишку.

6. Виписати клізму, що містить 2 г хлоралгідрату. Додати слиз крохмалю (для зменшення подразнюючої дії препарату).

Rp.: Chlorali hydrati 2,0

Mucil. Атуїі 25,0

Aq. purificatae ad 60 ml

M.D.S. Ввести в пряму кишку .

Ентеральний шлях введення ліків через пряму кишку в ряді випадків має деякі переваги над введенням ліківper os (див. Ректальні супозиторії).