9. Учасники (суб’єкти) кримінального процесу, їхні права та обов’язки

Згідно з п. 8 ст. 32 КПК учасниками процесу є: обвинувачений, підозрюваний, захисник, а також потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники.

У теорії кримінального процесу осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, іменують "учасники кримінального процесу", "учасники кримінального судочинства", "суб'єкти кримінально-процесуальної діяльності", "суб'єкти кримінально-процесуального права" тощо. Проте більшість науковців осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, називають суб'єктами кримінально-процесуальної діяльності.

Суб'єкти кримінального процесу-це державні органи, посадові, юридичні та приватні особи, що ведуть кримінальний процес, або залучаються до нього, вступають між собою в процесуальні правовідносини, набуваючи процесуальних прав і виконуючи процесуальні обов'язки.

Ознаки суб'єктів кримінального процесу:

1) їхня участь у справі передбачена кримінально-процесуальним законом;

2) є суб'єктами певних процесуальних прав і обов'язків;

3) діють у кримінальному процесі відповідно до своїх прав і обов'язків;

4) вступають у процесуальні правовідносини.

Класифікація суб'єктів кримінального процесу залежно від інтересу, що його має суб'єкт у кримінальній справі, є найбільш широковживаною.

За цією підставою всіх суб'єктів поділяють на чотири групи.

1. Державні органи та посадові особи, що ведуть кримінальний процес (представляють державні інтереси).До них належать: суд, суддя, прокурор, начальник слідчого відділу, слідчий, орган дізнання й особа, що провадить дізнання.

2. Суб'єкти, які мають власний інтерес у кримінальному процесі.

Це підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправданий, потерпілий, цивільний позивач і цивільний відповідач.

3. Суб'єкти, що захищають або представляють інтереси інших осіб.

До цієї групи належать: захисник, представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача.

4.Інші суб'єкти (особи, які не мають інтересу е кримінальній справі): заявник про злочин; особа, що дає пояснення слідчим органам, прокурору, судді; свідок; експерт; керівник експертної установи; спеціаліст; перекладач; особа, яка розуміє знаки німого чи глухого; поняті; поручителі; педагог; лікар; батьки або інші законні представники неповнолітнього свідка, котрі присутні при його допиті; особи, разом з якими особу пред'являють для впізнання; секретар судового засідання та ін.

Суд (суддя)- це єдиний орган держави, уповноважений здійснювати правосуддя, зокрема й у кримінальних справах (ст. 15 КПК України). Правосуддя здійснюють професійні судді й, у визначених законом випадках, народні засідателі та присяжні.

Повноваження суду:

1) здійснення суддею одноособово попереднього розгляду кримінальної справи, прийняття відповідного рішення за його результатами, а також вирішення питань, пов'язаних з підготовкою справи до судового розгляду;

2) дослідження з дотриманням принципів кримінального процесу всіх обставин кримінальної справи під час судового розгляду, встановлення об'єктивної істини та вирішення справи по суті;

3) вирішення питання про винуватість або невинуватість підсудного через постановлення вироку;

4) порушення лише кримінальних справ приватного обвинувачення;

5) здійснення звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав;

6) вирішення питань, пов'язаних зі зверненням вироку до виконання, інших питань, пов'язаних з виконанням вироку, питань про застосування примусових заходів медичного та виховного характеру;

7) здійснення судового контролю за законністю та обґрунтованістю рішень і дій органів досудового розслідування (надання дозволу на провадження певних процесуальних дій; розгляд скарг на дії та рішення органів дізнання, слідчого, прокурора);

8) скасування чи зміна вироку, ухвали або постанови суду вищестоящими судами в особливому процесуальному порядку (апеляційного, касаційного чи виключного провадження).

Потерпілий-це фізична особа, якій злочином безпосередньо заподіяно моральну, фізичну чи майнову шкоду та яку визнано потерпілим постановою особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді чи ухвалою суду.

Потерпілий зобов 'язаний:

- з'являтися за викликом особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора та суду;

- давати правдиві показання (ч. 2 ст. 171 КПК України);

- підкорятися розпорядженням головуючого щодо дотримання порядку під час судового засідання (ч. 2 ст. 271 КПК України);

- не розголошувати без дозволу слідчого чи прокурора даних досудового слідства (ст. 121 КПК України);

- на вимогу осіб, які ведуть процес, надавати предмети та документи, що наявні в нього та мають значення для справи (ст. 66 КПК України).

Потерпілий має право(статті 49, 267 КПК України):

- давати показання в справі;

- подавати докази;

- заявляти клопотання;

- ознайомлюватися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства;

- висловлювати свою думку при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за статтями 7-11-1 КПК України;

- підтримувати обвинувачення в суді при відмові прокурора від обвинувачення;

- брати участь у судових дебатах;

- заявляти відводи;

- подавати скарги на дії особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора й судді, на вирок або ухвали суду та постанови судді;

- висловлювати власну думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду;

- давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи;

- ставити питання свідкам, експертові, спеціалістові та підсудним;

- брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів;

- користуватися допомогою представника, яким може бути адвокат, законний представник, близький родич або інша особа, допущена до участі у справі за постановою дізнавача, слідчого, судді чи за ухвалою суду.

Підозрюваний-це фізична особа, яку затримано за підозрою у вчиненні злочину чи до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого (ч. 1 ст. 43-1 КПК України).

Підозрюваний - це короткочасний і необов'язковий суб'єкт стадії досудового розслідування, якщо підстав ні для затримання за підозрою у вчиненні злочину, ні для обрання запобіжних заходів немає, підозрюваний у процесі може взагалі не з'явитися.

Підозрюваний зобов'язаний:

- з'являтися за викликом особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора, суду;

- не перешкоджати встановленню істини в незаконний спосіб;

- виконувати вимоги слідчого щодо участі в провадженні слідчих дій;

- дотримуватися умов обраного стосовно нього запобіжного заходу.

Підозрюваний має право(ч. 2 ст. 43-1 КПК України):

- знати, в чому його підозрюють, давати показання чи відмовитися давати показання та відповідати на запитання;

- мати захисника й конфіденційне побачення з ним до першого допиту;

- подавати докази;

- заявляти клопотання та відводи;

- вимагати перевірки судом або прокурором правомірності затримання;

- подавати скарги на дії та рішення особи, що провадить оперативно- розшукові дії та дізнання, слідчого і прокурора;

- за наявності відповідних підстав на забезпечення безпеки. Підозрюваний перебуває в такому статусі протягом часу.