6. Запобіжні заходи, їх види та характеристика

Запобіжні заходи- це частина заходів процесуального примусу, спрямованих на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Своєчасне застосування запобіжного заходу, при наявності для цього підстав, створює благотворні умови для встановлення об'єктивної істини у кримінальній справі. І, навпаки, безпідставне, необґрунтоване застосування запобіжного заходу, завжди пов'язаного з обмеженням свободи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, веде до істотного порушення прав людини й тягне за собою несприятливі наслідки до посадових осіб, які його обрали, у вигляді дисциплінарної, матеріальної чи кримінальної відповідальності.

Система запобіжних заходів:

1) підписка про невиїзд;

2) особиста порука;

3) порука громадської організації чи трудового колективу;

4) застава;

5) затримання - тимчасовий запобіжний захід;

6) взяття під варту;

7) нагляд командування військової частини;

8) віддання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи.

Наявність такої системи запобіжних заходів забезпечує можливість ситуативного підходу до їх застосування в практиці досудового слідства та судового розгляду кримінальних справ, який передбачає взяття до уваги не лише обставин кримінальної справи, а й суворості запобіжного заходу.

Загальні цілі застосування запобіжних заходів у кримінальному процесі:

• запобігання (звідси - запобіжні заходи):

- спробам ухилитися від дізнання, слідства чи суду;

- перешкоджанню встановленню істини в кримінальній справі;

- продовженню злочинної діяльності;

• забезпечення:

- виконання процесуальних рішень.

Загальними підставами застосування запобіжних заходів є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений (ч. 2 ст. 148 КПК України):

1) намагатиметься ухилитися від:

- слідства та суду (наприклад, висловлював наміри виїхати за межі населеного пункту; оголошувався його розшук у цій справі; одержав закордонний паспорт) чи

- виконання процесуальних рішень (ухилявся без поважних причин від явки за викликом; ігнорував письмове зобов'язання про явку);

2) перешкоджатиме встановленню істини в справі (чинив уплив на свідків і/або потерпілих, інших обвинувачених, схиляючи їх до відмови давати показання; погрожував експертові з тією ж метою) чи продовжуватиме злочинну діяльність (раніше неодноразово засуджувався; після вчинення злочину, у зв'язку з яким порушено справу, знову вчинив злочин або злочини).

Якщо немає підстав для застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений або підсудний дає письмове зобов'язання про явку за викликом дізнавача, слідчого, прокурора чи суду, а також про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування (ч. 3 ст. 148 КПК України).

7. Органи дізнання і особа, яка провадить дізнання, їх повноваження

Органи дізнання-це державні органи та посадові особи, що уповноважені законом вживати процесуальних, розшукових та інших заходів з виявлення ознак злочину, здійснювати досудове розслідування у формі дізнання з метою встановлення обставин злочину й осіб, які його вчинили, а також виконувати інші види кримінально-процесуальної діяльності для забезпечення інтересів досудового слідства та правосуддя у кримінальних справах.

Згідно ст. 101 КПК органами дізнання є:

1) міліція;

1-1) податкова міліція - у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'якове державне пенсійне страхування, а також у справах про приховування валютної виручки;

2) органи безпеки - у справах, віднесених законом до їх відання;

3) начальники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступників з питань провадження дізнання;

4) митні органи - в справах про контрабанду;

5) начальники установ покарання, слідчих ізоляторів - у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ;

6) органи державного пожежного нагляду - у справах про пожежі і порушення протипожежних правил;

7) органи прикордонної служби - у справах про незаконне переправлення осіб через державний кордон та у справах про використання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону;

8) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні;

9) командири підрозділів Державної спеціальної служби транспорту - у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Державної спеціальної служби транспорту у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків або в розташуванні відповідного підрозділу Державної спеціальної служби транспорту.

На відміну від слідчих, для органів дізнання досудове розслідування не є основною діяльністю. Перед ними, насамперед, ставляться завдання щодо здійснення адміністративної та оперативно-розшукової діяльності.

Форми здійснення органами дізнання кримінально-процесуальної діяльності:

1) прийняття, перевірка та вирішення заяв і повідомлень про злочини;

2) досудове розслідування злочинів у формі дізнання;

3) здійснення провадження слідчих і розшукових дій в порядку виконання доручень слідчого чи прокурора або судових доручень;

4) надання допомоги слідчому при провадженні ним певних слідчих дій;

5) участь у розслідуванні злочинів у складі слідчо-оперативних груп;

6) здійснення досудової підготовки матеріалів у протокольній формі.

Особа, що провадить дізнання, (дізнавач) - це посадова особа органу дізнання, уповноважена керівником названого органу в межах своєї компетенції здійснювати дізнання у кримінальній справі та виконувати інші види кримінально-процесуальної діяльності.

У міліції, органах податкової міліції, безпеки, прикордонної охорони, митних органах до провадження дізнання допускаються особи оперативно- начальницького складу. У військових частинах командир призначає дізнавачів з-поміж найбільш підготовлених офіцерів. В установах виконання покарань, слідчих ізоляторах дізнання за розпорядженням начальника установи провадить одна з осіб начальницького складу. В органах державного пожежного нагляду дізнання здійснюють інспектори пожежного нагляду. Капітани морських суден і командири кораблів можуть доручати провадження дізнання одному зі своїх помічників або іншій особі з командного складу екіпажу.

Штатні дізнавачі органів внутрішніх справ розглядають заяви та повідомлення про злочини, здійснюють дізнання в кримінальних справах і провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів, виконують доручення слідчих щодо проведення певних слідчих дій поряд з працівниками інших служб міліції (дільничними інспекторами, оперативними уповноваженими карного розшуку, інспекторами ДАІ та ін.), але, на відміну від останніх, вони займаються винятково процесуальною діяльністю й тому забезпечують якісне її виконання в більшому обсязі, що значно відвертало би увагу співробітників інших підрозділів від виконання властивих їм функцій (оперативних, адміністративних тощо).

У своїх процесуальних повноваженнях, особа, що провадить дізнання, (дізнавач), на відміну від слідчого, дещо обмежена законом. Так, вона не може приймати деякі види рішень (про притягнення особи як обвинуваченого, про закінчення розслідування складанням обвинувального висновку та ін.); для прийняття інших видів рішень необхідна згода начальника органу дізнання; вказівки начальника органу дізнання, прокурора для неї є обов'язковими та навіть їх оскарження не зупиняє їх виконання.

8. Нагляд прокурора за додержанням законів органами, які проводять оперативно - розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство.

Прокурорський нагляд за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства є одним із галузевих напрямків наглядової діяльності прокуратури. Разом з тим, здійснення такого нагляду складає основний зміст діяльності прокурора у досудових стадіях кримінального процесу, де прокурор зобов’язаний забезпечити постійний нагляд за додержанням законів всіма органами дізнання і досудового слідства, незалежно від їх відомчого підпорядкування. Додержання законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство складають предмет прокурорського нагляду.

Зважаючи, що предметом прокурорського нагляду є законність усієї діяльності органів дізнання та досудового слідства, можна виділити ключові моменти досудових стадій кримінального процесу, де предметом прокурорського нагляду є законність дій та процесуальних рішень слідчого та органу дізнання. До них можна віднести:

1) законність вирішення заяв та повідомлень про злочини, постанов про порушення та відмову у порушенні кримінальних справ;

2) законність притягнення особи як обвинуваченого;

3) законність затримання підозрюваного і застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою;

4) забезпечення прав та законних інтересів учасників кримінального процесу, у тому числі потерпілого від злочину;

5) виконання вимог закону про всебічне, повне та об’єктивне дослідження обставин злочину;

6) законність прийняття рішення про закінчення досудового слідства.

Нагляд за додержанням законів при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про злочини, проведенні дізнання та досудового слідства здійснюється:

- в органах прокуратури – прокурорами районного і міського рівня, підрозділами з нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури прокурор вищого рівня;

- у військових прокуратурах – прокурори гарнізонів, відділами нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство військових прокуратур районів, Військово-Морських Сил України і Головним управлінням військових прокуратур;

- у транспортних прокуратурах – транспортними прокурорами, підрозділами (старшим помічником) нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратур вищого рівня;

- в органах внутрішніх справ і Міністерства надзвичайних ситуацій та з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи – прокурорами районного та міського рівня, підрозділами нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратур вищого рівня;

- в органах транспортної міліції управлінь МВС України на залізницях, відділах внутрішніх справ на водному і повітряному транспорті УМВС України – транспортними прокурорами, підрозділами нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратур вищого рівня;

- в органах спеціальної міліції МВС України - старшими помічниками з питань нагляду за додержанням законів на підприємствах оборонної промисловості та другого відділу прокуратур обласного рівня і Генеральної прокуратури України;

- в органах податкової міліції – прокурорами районного і міського рівня за місцем розташування органів податкової міліції, підрозділами нагляду за додержанням законів органами податкової міліції про провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратур вищого рівня;

- в органах Служби безпеки України, державній митній і прикордонній службах України – прокурорами районного і міського рівня за місцем розташування митниць, підрозділів прикордонної служби, незалежно від місця знаходження їх структурних одиниць (митних постів, застав, пунктів пропуску тощо), низових органів СБУ; підрозділами (старшими помічниками) нагляду за додержанням законів органами служби безпеки України, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратур вищого рівня;

- в установах державного департаменту України з питань виконання покарань - спецпрокурорами районного рівня, підрозділами (старшими помічниками) нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, прокуратур вищого рівня;

- в органах військової контррозвідки Служби безпеки України – відділами нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, військових прокуратур районів, Військово-Морських Сил України і Головного управління військових прокуратур.

Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання і досудове слідство у загальних рисах сформульовані у ч. 2 ст. 29 Закону “Про прокуратуру”. Нагляд має своїм завданням сприяти:

1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

2) виконанню закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;

3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;

4) охорони прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством;

5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.