
- •Теорія держави і права
- •Загальна теорія держави і права, її предмет функції.
- •Причини та виникнення держави, теорії і форми її виникнення. Історичні типи держави.
- •Поняття і основні ознаки держави та їх форми і їх характеристика.
- •Поняття механізму і функцій держави та їх характеристика
- •Поняття і основні ознаки права, його походження та функції
- •Правова держава і громадянське суспільство, їх ознаки і роль у розвитку людини
- •Поняття об’єктивного та суб’єктивного права та їх характеристика
- •Поняття системи права, його структурні елементи та критерії її побудови в Україні
- •Поняття системи законодавства та його систематизація
- •Норма права: поняття, ознаки, структура та види
- •Форми (джерела) та їх види
- •Нормативно-правові акти, їх ознаки та види
- •Поняття реалізації норми права та його особливості
- •Застосування норм права та його особливості
- •Поняття правозастосовчого акту та його відмінність від нормативно-правового акту
- •Поняття, ознаки, і види правових відносин
- •Суб’єкт правовідносин: поняття, види та їх правосуб’єктність
- •Поняття юридичних фактів та їх класифікація
- •Поняття правомірної поведінки, її ознаки та види
- •Поняття правопорушення та його види
- •Ознаки і склад правопорушень та їх співвідношення
- •Поняття юридичної відповідальності, її ознаки і види
- •Підстави юридичної відповідальності та їх відмінність від державного примусу
- •Поняття законності і правопорядку та їх співвідношення
- •Поняття дисципліни та її види
- •Поняття правосвідомості, правової культури та правового виховання
- •Поняття, предмет і способи правового регулювання
- •Механізм, основні елементи та стадії правового регулювання
- •Поняття процесуального права, його система і призначення
- •Загальна характеристика правових систем світу
- •Конституційне право
- •Конституційне право України як галузь права: поняття, предмет та метод
- •Конституційно-правові норми: поняття, структура
- •Джерела галузі конституційного права
- •Поняття «конституція». Функції конституції та її види
- •Юридичні властивості Конституції України як Основного Закону держави
- •Громадянство України: поняття, підстави набуття та припинення
- •Основні права, свободи та обов’язки людини та громадянина: поняття, система, особливості
- •Конституційно-правовий статус Президента України
- •Порядок обрання Президента України
- •Статус народного депутата України
- •Порядок проведення чергових виборів народних депутатів України
- •Структура і конституційний склад Верховної Ради України
- •Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України
- •Місцеві органи виконавчої влади
- •Органи місцевого самоврядування: поняття, види
- •Адміністративне право
- •Адміністративно-правові норми, їх структура та класифікація
- •Реалізація норм адміністративного права
- •Адміністративно-правові відносини. Поняття та їх структура
- •Механізм державного управління, його складові частини
- •Суб’єкт адміністративного права, його соціальні та юридичні ознаки
- •Управління освітою
- •Управління соціальним захистом громадян
- •Управління юстицією
- •Контроль і нагляд у державному управлінні
- •Звернення громадян
- •Поняття та ознаки адміністративного правопорушення, його склад
- •Адміністративна відповідальність, поняття, зміст та підстави
- •Види адміністративних стягнень
- •Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління
- •Адміністративні провадження, поняття, стадії та види
- •Трудове право
- •Поняття, предмет, метод і система трудового права України
- •Суб’єкти трудового права України та їх класифікація
- •Джерела трудового права – поняття та класифікація
- •Сторони колективного договору і порядок його укладення
- •Поняття і зміст колективного договору
- •Поняття трудового договору та його види
- •Зміст трудового договору та порядок його укладення
- •Поняття працевлаштування та його форми
- •Випробування при прийнятті на роботу
- •Поняття та правове регулювання оплати праці
- •Поняття та види матеріальної відповідальності
- •Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •Поняття, причини виникнення та порядок розгляду трудових спорів
- •Характеристика трудових правовідносин та підстави їх виникнення
- •Міжнародно-правове регулювання праці
- •Господарське право
- •Господарські правовідносини: поняття, характеристика та види. Розмежування з іншими видами правовідносин, що виникають у сфері господарювання
- •Організаційно-господарські договори
- •Засоби державного регулювання господарської діяльності
- •Господарсько-правова відповідальність
- •Підприємства колективної власності: правова основа діяльності
- •Державна реєстрація суб’єкта господарювання
- •Фермерське господарство: правова основа діяльності
- •Господарський договір: поняття, порядок укладення, значення
- •Об’єднання підприємств та їх організаційно-правові форми
- •Соціальна діяльність підприємства
- •Скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання: підстави та процедура
- •Організаційно-правові форми підприємств
- •Акціонерне товариство та його правовий статус
- •Господарське право: поняття, предмет та методи регулювання
- •Господарські зобов’язання та їх види: загальна характеристика
- •Господарський процес
- •Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •Поняття, предмет та методи господарського процесуального права
- •Система господарського процесуального права
- •Принципи господарського процесуального права
- •Система господарських судів
- •Склад учасників господарського процесу та їх правовий статус
- •Сторони у господарському процесі
- •Процесуальне правонаступництво. Зміна незалежного позивача
- •Участь прокурора та експерта у господарському процесі
- •Підвідомчість та підсудність справ господарським судам
- •Поняття та види доказів у господарському процесі
- •Види, підстави та порядок вжиття запобіжних заходів у господарському процесі
- •Форма та зміст позовної заяви. Ціна позову у господарському процесі
- •Строки у господарському процесі
- •Розгляд справ у суді першої інстанції
- •Кримінальний процес
- •Система (стадії) кримінального процесу
- •Конституційні принципи кримінального процесу
- •Обставини, що підлягають доказуванню у кримінальній справі. Межі доказування.
- •Поняття доказів, джерела доказів, їх класифікація
- •Поняття та елементи доказування у кримінальному судочинстві
- •Запобіжні заходи, їх види та характеристика
- •Органи дізнання і особа, яка провадить дізнання, їх повноваження
- •Учасники (суб’єкти) кримінального процесу, їхні права та обов’язки
- •Приводи та підстави до порушення кримінальної справи. Процесуальний порядок порушення кримінальної справи.
- •Поняття, значення і характеристика загальних положень досудового розслідування.
- •Слідчі дії: поняття, види, класифікація та порядок провадження
- •Поняття, підстави та процесуальний порядок зупинення і закінчення досудового розслідування
- •Особливості досудового слідства у справах про злочини, вчинені неповнолітніми.
- •Судовий розгляд кримінальної справи і судове слідство
- •Цивільне право
- •Предмет, метод і принципи цивільного права
- •Особисті немайнові права фізичної особи
- •Поняття та елементи цивільних правовідносин. Класифікація юридичних фактів в цивільному праві.
- •Поняття та зміст цивільної правоздатності фізичної особи
- •Поняття та види цивільної дієздатності фізичної особи
- •Поняття, ознаки та види юридичних осіб
- •Об’єкти цивільно-правових відносин
- •Поняття, види та форма правочинів
- •Поняття та види строків позовної давності
- •Поняття та зміст права власності. Підстави набуття права власності
- •Приватна власність. Майно, яке не може перебувати у власності громадян
- •Спадкування за законом
- •Віндикаційний та негаторний позови
- •Поняття та система цивільно-правових договорів
- •Об’єкти, суб’єкти, строки чинності авторських та суміжних прав
Участь прокурора та експерта у господарському процесі
Прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.
У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні — також і усно.
Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.
Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.
Прокурор здійснює у суді представницьку функцію громадян або держави в порядку, встановленому ГПК України, іншими законами, і може здійснювати її на будь-якій стадії господарського процесу (ст. 29 цього Кодексу, ст. 35 Закону України „Про прокуратуру"). При цьому прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати таке представництво у порядку, передбаченому ГПК України.
Прокурор, який бере участь у розгляді господарських справ у судах, додержуючись принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, має сприяти виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановлению судових рішень, що грунтуються на законі (ст. 34 Закону України „Про прокуратуру").
Прокурор як самостійний учасник судового процесу має право звертатися до господарського суду з позовними заявами, апеляційним чи касаційним поданням тощо. При цьому згідно зі ст. 2 цього Кодексу у позовній заяві прокурор повинен зазначити, у чому полягає порушення інтересів держави, обгрунтувати необхідність їх захисту, а також вказати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
В судовому процесі може брати участь судовий експерт.
Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.
Судовий експерт, оскільки це необхідно для дачі висновку, має право знайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді та дослідженні доказів, просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів.
Судовий експерт має право відмовитись від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку.
Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право заявити відвід судовому експерту, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.
Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у випадку, коли про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.
Питання про відвід вирішується суддею, який виносить з цього приводу ухвалу.
Судовий експерт — це особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються її спеціальних знань. Відповідно до ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" фахівці спеціалізованих установ і служб, що проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти певної спеціальності.
Експертиза — це дослідження на вимогу суду поданих ним об'єктів, що провадиться експертами, які мають спеціальні знання, на науковій основі з метою одержання даних про факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Експертиза здійснюється у визначеному процесуальному порядку з додержанням встановлених ГПК України правил.
Експерт має право знайомитися з матеріалами судової справи як у процесі підготовки справи до розгляду, так і в стадії її розгляду. До прав експерта належить також право відмовитись від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку. Право експерта на самовідвід за наявністю передбачених чинним законодавством підстав, що виключають його участь у справі, регламентується також спеціальним законодавством (ст. 12 Закону України "Про судову експертизу").