10. Соціальна діяльність підприємства

Питання щодо поліпшення умов праці, життя і здоров'я, гарантії обов'язкового ме­дичного страхування працівників підприємства та їх сімей, а також інші питання соціального розвитку вирішуються трудовим колективом за участю власника або уповноваженого ним органу відповідно до законодавства, установчих документів підприємства, колективного договору.

Підприємство забезпечує підготовку кваліфікованих робітників та спеціалістів, їх економічне і професійне навчання як у власних навчальних закладах, так і в інших навчальних закладах за відповідними угодами. Підприємство надає пільги відповідно до закону своїм працівникам, які навчаються без відриву від виробництва.

Пенсіонери та інваліди, які працювали до виходу на пенсію на підприємстві, користуються нарівні з його працівниками наявними можливостями медичного обслуговування, забезпечення житлом, путівками в оздоровчі та профілактичні заклади, іншими соціальними послугами і пільгами, що передбачені статутом підприємства.

Власник, органи управління підприємства зобов'язані забезпечити для всіх працівників підприємства належні і безпечні умови праці. Підприємство несе відповідальність в установленому законом порядку за шкоду, завдану здоров'ю та працездатності його працівників.

Підприємство зобов'язане забезпечити сприятливі умови праці жінок та неповнолітніх, забезпечувати їх роботою переважно в денний час; жінок, які мають малолітніх дітей, вагітних жінок переводити на легшу роботу з нешкідливими умовами праці, надавати їм інші пільги, передбачені законом. Підприємство із шкідливими умовами праці створює окремі цехи, дільниці для надання жінкам, неповнолітнім та окремим категоріям працюючих більш легкої роботи.

Підприємство самостійно встановлює для своїх працівників додаткові відпустки, скорочений робочий день та інші пільги, а також має право заохочувати працівників інших підприємств, установ, організацій, які його обслуговують.

Підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

11. Скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання: підстави та процедура

Підставами скасування державної реєстрації СПД є:

рішення власника СПД або уповноваженого ним органу (вищого органу управління);

рішення суду або господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Правовим наслідком скасування державної реєстрації СПД – юридичної особи є позбавлення останньої статусу юридичної особи та виключення її з відповідного Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності. На сьогоднішній день законодавець визначив коло суб’єктів, які мають право звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстрації СПД.

• органи державної реєстрації;

• органи державної податкової служби.

При скасуванні державної реєстрації СПД – юридичної особи за рішенням власника або уповноваженого ним органу процедура скасування державної реєстрації юридичної особи складається з таких дій:

• відповідно до вимог чинного законодавства та установчих документів, приймається рішення про ліквідацію;

• створюється ліквідаційна комісія;

• розміщується інформація про ліквідацію СПД в офіційній пресі з визначенням строків заявлення кредиторами своїх претензій;

• оцінюється наявне майно СПД, виявляються його дебітори та кредитори, проводяться розрахунки з ними;

• складається ліквідаційний баланс, який має бути затверджений вищим органом управління, власником СПД або органом, який призначив ліквідаційну комісію;

• затверджений ліквідаційний баланс направляється органу податкової служби за місцем реєстрації СПД;

• про ліквідацію СПД повідомляються відповідні фонди (Пенсійний фонд, Фонд зайнятості, Фонд соціального страхування);

• закриваються банківські рахунки;

• правоохоронним органам здаються печатки та штампи.

Суд (господарський суд) приймає рішення про скасування державної реєстрації СПД у випадках несвоєчасного повідомлення СПД про зміну його назви, організаційно-правової форми, форми власності та місцезнаходження; неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно з чинним законодавством України тощо.

Відповідно до п. 1 ст. 35 Закону України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 р. № 887eXII, ліквідацію підприємства здійснює ліквідаційна комісія, яку утворює власник або уповноважений ним орган. Пункт 2 цієї ж статті передбачає, що «власник, суд, господарський суд або орган, уповноважений створювати підприємства, який прийняв рішення про ліквідацію підприємства, встановлює порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами».

Так, якщо скасування державної реєстрації здійснюється за рішенням власника підприємства або уповноваженого ним органу, зі створенням ліквідаційної комісії проблем не виникає. Це пояснюється тим, що власник або уповноважений ним орган беруть активну участь та сприяють проведенню ліквідаційних заходів.

Якщо ж скасування державної реєстрації здійснюється за рішенням суду (господарського суду), господарські суди покладають проведення ліквідаційної процедури безпосередньо на власника. При цьому не враховується те, що ініціатором скасування державної реєстрації СПД є не власник, а державний орган, який в зазначених вище випадках зобов’язаний звертатися до господарського суду з позовами про скасування державної реєстрації.