
- •Теорія держави і права
- •Загальна теорія держави і права, її предмет функції.
- •Причини та виникнення держави, теорії і форми її виникнення. Історичні типи держави.
- •Поняття і основні ознаки держави та їх форми і їх характеристика.
- •Поняття механізму і функцій держави та їх характеристика
- •Поняття і основні ознаки права, його походження та функції
- •Правова держава і громадянське суспільство, їх ознаки і роль у розвитку людини
- •Поняття об’єктивного та суб’єктивного права та їх характеристика
- •Поняття системи права, його структурні елементи та критерії її побудови в Україні
- •Поняття системи законодавства та його систематизація
- •Норма права: поняття, ознаки, структура та види
- •Форми (джерела) та їх види
- •Нормативно-правові акти, їх ознаки та види
- •Поняття реалізації норми права та його особливості
- •Застосування норм права та його особливості
- •Поняття правозастосовчого акту та його відмінність від нормативно-правового акту
- •Поняття, ознаки, і види правових відносин
- •Суб’єкт правовідносин: поняття, види та їх правосуб’єктність
- •Поняття юридичних фактів та їх класифікація
- •Поняття правомірної поведінки, її ознаки та види
- •Поняття правопорушення та його види
- •Ознаки і склад правопорушень та їх співвідношення
- •Поняття юридичної відповідальності, її ознаки і види
- •Підстави юридичної відповідальності та їх відмінність від державного примусу
- •Поняття законності і правопорядку та їх співвідношення
- •Поняття дисципліни та її види
- •Поняття правосвідомості, правової культури та правового виховання
- •Поняття, предмет і способи правового регулювання
- •Механізм, основні елементи та стадії правового регулювання
- •Поняття процесуального права, його система і призначення
- •Загальна характеристика правових систем світу
- •Конституційне право
- •Конституційне право України як галузь права: поняття, предмет та метод
- •Конституційно-правові норми: поняття, структура
- •Джерела галузі конституційного права
- •Поняття «конституція». Функції конституції та її види
- •Юридичні властивості Конституції України як Основного Закону держави
- •Громадянство України: поняття, підстави набуття та припинення
- •Основні права, свободи та обов’язки людини та громадянина: поняття, система, особливості
- •Конституційно-правовий статус Президента України
- •Порядок обрання Президента України
- •Статус народного депутата України
- •Порядок проведення чергових виборів народних депутатів України
- •Структура і конституційний склад Верховної Ради України
- •Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України
- •Місцеві органи виконавчої влади
- •Органи місцевого самоврядування: поняття, види
- •Адміністративне право
- •Адміністративно-правові норми, їх структура та класифікація
- •Реалізація норм адміністративного права
- •Адміністративно-правові відносини. Поняття та їх структура
- •Механізм державного управління, його складові частини
- •Суб’єкт адміністративного права, його соціальні та юридичні ознаки
- •Управління освітою
- •Управління соціальним захистом громадян
- •Управління юстицією
- •Контроль і нагляд у державному управлінні
- •Звернення громадян
- •Поняття та ознаки адміністративного правопорушення, його склад
- •Адміністративна відповідальність, поняття, зміст та підстави
- •Види адміністративних стягнень
- •Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління
- •Адміністративні провадження, поняття, стадії та види
- •Трудове право
- •Поняття, предмет, метод і система трудового права України
- •Суб’єкти трудового права України та їх класифікація
- •Джерела трудового права – поняття та класифікація
- •Сторони колективного договору і порядок його укладення
- •Поняття і зміст колективного договору
- •Поняття трудового договору та його види
- •Зміст трудового договору та порядок його укладення
- •Поняття працевлаштування та його форми
- •Випробування при прийнятті на роботу
- •Поняття та правове регулювання оплати праці
- •Поняття та види матеріальної відповідальності
- •Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •Поняття, причини виникнення та порядок розгляду трудових спорів
- •Характеристика трудових правовідносин та підстави їх виникнення
- •Міжнародно-правове регулювання праці
- •Господарське право
- •Господарські правовідносини: поняття, характеристика та види. Розмежування з іншими видами правовідносин, що виникають у сфері господарювання
- •Організаційно-господарські договори
- •Засоби державного регулювання господарської діяльності
- •Господарсько-правова відповідальність
- •Підприємства колективної власності: правова основа діяльності
- •Державна реєстрація суб’єкта господарювання
- •Фермерське господарство: правова основа діяльності
- •Господарський договір: поняття, порядок укладення, значення
- •Об’єднання підприємств та їх організаційно-правові форми
- •Соціальна діяльність підприємства
- •Скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання: підстави та процедура
- •Організаційно-правові форми підприємств
- •Акціонерне товариство та його правовий статус
- •Господарське право: поняття, предмет та методи регулювання
- •Господарські зобов’язання та їх види: загальна характеристика
- •Господарський процес
- •Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •Поняття, предмет та методи господарського процесуального права
- •Система господарського процесуального права
- •Принципи господарського процесуального права
- •Система господарських судів
- •Склад учасників господарського процесу та їх правовий статус
- •Сторони у господарському процесі
- •Процесуальне правонаступництво. Зміна незалежного позивача
- •Участь прокурора та експерта у господарському процесі
- •Підвідомчість та підсудність справ господарським судам
- •Поняття та види доказів у господарському процесі
- •Види, підстави та порядок вжиття запобіжних заходів у господарському процесі
- •Форма та зміст позовної заяви. Ціна позову у господарському процесі
- •Строки у господарському процесі
- •Розгляд справ у суді першої інстанції
- •Кримінальний процес
- •Система (стадії) кримінального процесу
- •Конституційні принципи кримінального процесу
- •Обставини, що підлягають доказуванню у кримінальній справі. Межі доказування.
- •Поняття доказів, джерела доказів, їх класифікація
- •Поняття та елементи доказування у кримінальному судочинстві
- •Запобіжні заходи, їх види та характеристика
- •Органи дізнання і особа, яка провадить дізнання, їх повноваження
- •Учасники (суб’єкти) кримінального процесу, їхні права та обов’язки
- •Приводи та підстави до порушення кримінальної справи. Процесуальний порядок порушення кримінальної справи.
- •Поняття, значення і характеристика загальних положень досудового розслідування.
- •Слідчі дії: поняття, види, класифікація та порядок провадження
- •Поняття, підстави та процесуальний порядок зупинення і закінчення досудового розслідування
- •Особливості досудового слідства у справах про злочини, вчинені неповнолітніми.
- •Судовий розгляд кримінальної справи і судове слідство
- •Цивільне право
- •Предмет, метод і принципи цивільного права
- •Особисті немайнові права фізичної особи
- •Поняття та елементи цивільних правовідносин. Класифікація юридичних фактів в цивільному праві.
- •Поняття та зміст цивільної правоздатності фізичної особи
- •Поняття та види цивільної дієздатності фізичної особи
- •Поняття, ознаки та види юридичних осіб
- •Об’єкти цивільно-правових відносин
- •Поняття, види та форма правочинів
- •Поняття та види строків позовної давності
- •Поняття та зміст права власності. Підстави набуття права власності
- •Приватна власність. Майно, яке не може перебувати у власності громадян
- •Спадкування за законом
- •Віндикаційний та негаторний позови
- •Поняття та система цивільно-правових договорів
- •Об’єкти, суб’єкти, строки чинності авторських та суміжних прав
Механізм державного управління, його складові частини
Широке розуміння державного управління зводить його до сукупності усіх видів діяльності усіх органів держави, тобто означає фактично всі форми реалізації державної влади в цілому. Зрозуміло, що таке тлумачення виправдане лише на рівні розгляду загальносоціальної системи управління, оскільки у даному випадку категорія “державне управління” дає змогу відмежувати державні суб'єкти управлінського впливу від усіх інших, тобто недержавних, суб'єктів.
У випадку вузького розуміння державного управління держава розглядається не в цілому, а диференційовано: як сукупність державних органів, між якими певним чином розподілені різні види діяльності держави. Відтак категорія державного управління у вузькому значенні відображає відносно самостійний вид діяльності держави, що його здійснює певна частина державних органів.
поняття державного управління в адміністративному праві слід визначати як нормотворчу і розпорядчу діяльність органів виконавчої влади з метою владно-організуючого впливу на відповідні суспільні відносини і процеси в економічній, соціально-культурній та адміністративно-політичній сферах, а також внутрішньо організаційну діяльність апарату всіх державних органів щодо забезпечення належного виконання покладених на них завдань, функцій і повноважень. З огляду на те, що тлумачення державного управління органічно пов'язане з реалізацією виконавчої влади, багатьма сучасними авторами допускається пряме чи опосередковане змішування відповідних понять.
Суб’єкт адміністративного права, його соціальні та юридичні ознаки
Суб'єкти адміністративного права — це учасники суспільних відносин, які мають суб'єктивні права та виконують юридичні (суб'єктивні) обов'язки, встановлені адміністративно-правовими нормами. Оскільки в попередній главі підручника було розглянуто поняття суб'єктів адміністративних правовідносин, важливо бачити різницю між цими поняттями.
На відміну від суб'єкта адміністративних правовідносин суб'єкт адміністративного права має лише потенційну здатність вступати у правовідносини. У конкретному випадку він може і не бути їх учасником. Наприклад, громадянин України, що перебуває за її межами, може фактично не брати участі в жодних адміністративно-правових відносинах, тобто не бути їх суб'єктом, однак суб'єктом адміністративного права він є завжди, оскільки його як громадянина адміністративно-правові норми наділили комплексом прав і обов'язків.
Суб'єктами адміністративного права є громадяни, іноземці, особи без громадянства. Причому правове становище суб'єктів однієї категорії неоднакове. Якщо проаналізувати адміністративну правосуб'єктність громадян, то виявиться, що вона відрізняється залежно від статі, віку, стану здоров'я (наприклад, не всі можуть призиватися на військову службу, вступати до вищих навчальних закладів тощо). Серед іноземців особливим адміністративно-правовим статусом наділяються біженці (згідно із Законом України “Про біженців”).
Найбільш поширене виділення таких основних видів суб'єктів адміністративного права:
- фізичні особи — громадяни України, іноземці, особи без громадянства;
- юридичні особи — органи виконавчої влади, будь-які інші державні органи, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємства, установи, організації (в особі їхніх керівників, які очолюють органи управління цих підприємств, установ, організацій);
- колективні суб'єкти (утворення), які не мають ознак юридичної особи, але тією чи іншою мірою наділені нормами адміністративного права певними правами і обов'язками: структурні підрозділи державних і недержавних органів, підприємств, установ, організацій, деякі інші громадські утворення (на кшталт загальних зборів громадян за місцем проживання).
Ознаки суб'єктів адміністративного права:
- Володіння відповідно до приписів адміністративно-правових норм здатністю мати або реалізовувати (безпосередньо або через представника) права та юридичні обов'язки у сфері державного управління, тобто володіння адміністративною правосуб'єктністю;
- Володіння потенційною можливістю реально брати участь в адміністративно-правових відносинах;
- Зовнішня самостійність у реалізації своїх прав та обов'язків у сфері державного управління.
”Претендент ” на статус суб’єкта адміністративного права за своїми особливостями потенційно здатний бути носієм суб’єктивних прав і обов’язків у сфері державного управління, тобто повинен мати комплекс соціальних передумов, що дозволяють надати йому суб’єктивні права і обов’язки.
До таких особливостей (соціальних передумов) належать:
а) зовнішня відокремленість, яка характеризується наявністю системо утворюючих ознак;
б) персоніфікація в суспільних відносинах управлінського типу, тобто виступ у вигляді єдиної особи — персони;
в) здатність виражати і здійснювати або персоніфіковану волю у відносинах з державою, або державну волю у процесі адміністративно-правового регулювання суспільних відносин.
”Претендент”, який має названі особливості, набуває статусу суб’єкта тільки в тому випадку, якщо держава, використовуючи адміністративно-правові норми, робить його носієм (власником) прав і обов’язків, які реалізуються останнім у сфері державного управління.
Таким чином, соціальні особливості спричиняють комплекс передумов, які свідчать про потенційну можливість бути суб’єктом, а адміністративно-правові норми, використовуючи ці передумови, по-перше, перетворюють ”претенденте ” на суб’єкта, по-друге, визначають його місце і роль у сфері державного управління.
До перших належать норми загальні для усіх суб’єктів адміністративного права (наприклад, норми про право звернення до органів влади з пропозиціями), до других — норми, які реалізуються тільки даним суб’єктом (приміром, норми, що визначають права податкової міліції).
Потенційна здатність мати права і обов’язки у сфері державного управління (адміністративна правоздатність), реалізовувати надані права і обов’язки у сфері державного управління (адміністративна дієздатність), наявність суб’єктивних прав і обов’язків у сфері державного управління формує адміністративно-правовий статус суб’єкта, є складовими адміністративної правосуб’єктності.