
- •Теорія держави і права
- •Загальна теорія держави і права, її предмет функції.
- •Причини та виникнення держави, теорії і форми її виникнення. Історичні типи держави.
- •Поняття і основні ознаки держави та їх форми і їх характеристика.
- •Поняття механізму і функцій держави та їх характеристика
- •Поняття і основні ознаки права, його походження та функції
- •Правова держава і громадянське суспільство, їх ознаки і роль у розвитку людини
- •Поняття об’єктивного та суб’єктивного права та їх характеристика
- •Поняття системи права, його структурні елементи та критерії її побудови в Україні
- •Поняття системи законодавства та його систематизація
- •Норма права: поняття, ознаки, структура та види
- •Форми (джерела) та їх види
- •Нормативно-правові акти, їх ознаки та види
- •Поняття реалізації норми права та його особливості
- •Застосування норм права та його особливості
- •Поняття правозастосовчого акту та його відмінність від нормативно-правового акту
- •Поняття, ознаки, і види правових відносин
- •Суб’єкт правовідносин: поняття, види та їх правосуб’єктність
- •Поняття юридичних фактів та їх класифікація
- •Поняття правомірної поведінки, її ознаки та види
- •Поняття правопорушення та його види
- •Ознаки і склад правопорушень та їх співвідношення
- •Поняття юридичної відповідальності, її ознаки і види
- •Підстави юридичної відповідальності та їх відмінність від державного примусу
- •Поняття законності і правопорядку та їх співвідношення
- •Поняття дисципліни та її види
- •Поняття правосвідомості, правової культури та правового виховання
- •Поняття, предмет і способи правового регулювання
- •Механізм, основні елементи та стадії правового регулювання
- •Поняття процесуального права, його система і призначення
- •Загальна характеристика правових систем світу
- •Конституційне право
- •Конституційне право України як галузь права: поняття, предмет та метод
- •Конституційно-правові норми: поняття, структура
- •Джерела галузі конституційного права
- •Поняття «конституція». Функції конституції та її види
- •Юридичні властивості Конституції України як Основного Закону держави
- •Громадянство України: поняття, підстави набуття та припинення
- •Основні права, свободи та обов’язки людини та громадянина: поняття, система, особливості
- •Конституційно-правовий статус Президента України
- •Порядок обрання Президента України
- •Статус народного депутата України
- •Порядок проведення чергових виборів народних депутатів України
- •Структура і конституційний склад Верховної Ради України
- •Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України
- •Місцеві органи виконавчої влади
- •Органи місцевого самоврядування: поняття, види
- •Адміністративне право
- •Адміністративно-правові норми, їх структура та класифікація
- •Реалізація норм адміністративного права
- •Адміністративно-правові відносини. Поняття та їх структура
- •Механізм державного управління, його складові частини
- •Суб’єкт адміністративного права, його соціальні та юридичні ознаки
- •Управління освітою
- •Управління соціальним захистом громадян
- •Управління юстицією
- •Контроль і нагляд у державному управлінні
- •Звернення громадян
- •Поняття та ознаки адміністративного правопорушення, його склад
- •Адміністративна відповідальність, поняття, зміст та підстави
- •Види адміністративних стягнень
- •Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління
- •Адміністративні провадження, поняття, стадії та види
- •Трудове право
- •Поняття, предмет, метод і система трудового права України
- •Суб’єкти трудового права України та їх класифікація
- •Джерела трудового права – поняття та класифікація
- •Сторони колективного договору і порядок його укладення
- •Поняття і зміст колективного договору
- •Поняття трудового договору та його види
- •Зміст трудового договору та порядок його укладення
- •Поняття працевлаштування та його форми
- •Випробування при прийнятті на роботу
- •Поняття та правове регулювання оплати праці
- •Поняття та види матеріальної відповідальності
- •Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •Поняття, причини виникнення та порядок розгляду трудових спорів
- •Характеристика трудових правовідносин та підстави їх виникнення
- •Міжнародно-правове регулювання праці
- •Господарське право
- •Господарські правовідносини: поняття, характеристика та види. Розмежування з іншими видами правовідносин, що виникають у сфері господарювання
- •Організаційно-господарські договори
- •Засоби державного регулювання господарської діяльності
- •Господарсько-правова відповідальність
- •Підприємства колективної власності: правова основа діяльності
- •Державна реєстрація суб’єкта господарювання
- •Фермерське господарство: правова основа діяльності
- •Господарський договір: поняття, порядок укладення, значення
- •Об’єднання підприємств та їх організаційно-правові форми
- •Соціальна діяльність підприємства
- •Скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання: підстави та процедура
- •Організаційно-правові форми підприємств
- •Акціонерне товариство та його правовий статус
- •Господарське право: поняття, предмет та методи регулювання
- •Господарські зобов’язання та їх види: загальна характеристика
- •Господарський процес
- •Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •Поняття, предмет та методи господарського процесуального права
- •Система господарського процесуального права
- •Принципи господарського процесуального права
- •Система господарських судів
- •Склад учасників господарського процесу та їх правовий статус
- •Сторони у господарському процесі
- •Процесуальне правонаступництво. Зміна незалежного позивача
- •Участь прокурора та експерта у господарському процесі
- •Підвідомчість та підсудність справ господарським судам
- •Поняття та види доказів у господарському процесі
- •Види, підстави та порядок вжиття запобіжних заходів у господарському процесі
- •Форма та зміст позовної заяви. Ціна позову у господарському процесі
- •Строки у господарському процесі
- •Розгляд справ у суді першої інстанції
- •Кримінальний процес
- •Система (стадії) кримінального процесу
- •Конституційні принципи кримінального процесу
- •Обставини, що підлягають доказуванню у кримінальній справі. Межі доказування.
- •Поняття доказів, джерела доказів, їх класифікація
- •Поняття та елементи доказування у кримінальному судочинстві
- •Запобіжні заходи, їх види та характеристика
- •Органи дізнання і особа, яка провадить дізнання, їх повноваження
- •Учасники (суб’єкти) кримінального процесу, їхні права та обов’язки
- •Приводи та підстави до порушення кримінальної справи. Процесуальний порядок порушення кримінальної справи.
- •Поняття, значення і характеристика загальних положень досудового розслідування.
- •Слідчі дії: поняття, види, класифікація та порядок провадження
- •Поняття, підстави та процесуальний порядок зупинення і закінчення досудового розслідування
- •Особливості досудового слідства у справах про злочини, вчинені неповнолітніми.
- •Судовий розгляд кримінальної справи і судове слідство
- •Цивільне право
- •Предмет, метод і принципи цивільного права
- •Особисті немайнові права фізичної особи
- •Поняття та елементи цивільних правовідносин. Класифікація юридичних фактів в цивільному праві.
- •Поняття та зміст цивільної правоздатності фізичної особи
- •Поняття та види цивільної дієздатності фізичної особи
- •Поняття, ознаки та види юридичних осіб
- •Об’єкти цивільно-правових відносин
- •Поняття, види та форма правочинів
- •Поняття та види строків позовної давності
- •Поняття та зміст права власності. Підстави набуття права власності
- •Приватна власність. Майно, яке не може перебувати у власності громадян
- •Спадкування за законом
- •Віндикаційний та негаторний позови
- •Поняття та система цивільно-правових договорів
- •Об’єкти, суб’єкти, строки чинності авторських та суміжних прав
Поняття і основні ознаки держави та їх форми і їх характеристика.
Держава — це найвища форма організації суспільства, яка забезпечує захист та погодження індивідуальних, групових та загальносуспільних інтересів за допомогою права на певній території.
Держава — це політична цілісність, що утворюється спільнотою, закріплена на певній території, де підтримується юридичний порядок.
Держава — особлива організація політичної влади, що існує у суспільстві, за допомогою якої здійснюється управління загальносуспільними та місцевим справами.
Держава — це специфічна, політико-територіальна організація, що виражає інтереси населення.
Ознаки держави:
всезагальність — компетенція держави поширюється на всіх суб’єктів правовідносин (людей, організації тощо), які знаходяться на її території; їхнім обов’язком є підпорядковуватися законам цієї держави;
суверенітет — держава володіє верховенством, повнотою, самостійністю і формальною незалежністю влади від будь-якого іншого суб’єкта суспільного життя чи елемента політичної системи:
а) верховенство — державна влада є вищою владою у суспільстві;
б) повнота (неподільність) — державна влада охоплює всі сфери суспільно-політичних відносин;
в) самостійність — державна влада не залежить від волі будь-яких інших організацій, окремих осіб чи держав.
територіальність — влада держави поширюється на певну територію, означену її кордонами, при цьому, на даній території може існувати тільки одна держава;
офіційний статус — держава є єдиним представником всього населення, яке проживає на певній території;
апарат публічної влади — держава складається з органів державної влади і управління, володіє апаратом примусу (військо, поліція тощо), які виконують її завдання і функції;
централізованість — всі державні органи побудовані за ієрархічною системою, тобто органи на місцях підпорядковуються органам у центрі, які, у свою чергу, підпорядковуються вищим органам державної влади і управління;
тільки держава в особі компетентних органів має право видавати загальнообов’язкові правила поведінки — правові норми, що є обов’язковими для всіх суб’єктів, що перебувають на її території.
держава володіє монопольним правом збирати податки і формувати державний бюджет.
офіційні атрибути держави: Державний герб, Державний гімн, Державний прапор.
держава має свою фінансову систему і грошову одиницю.
Форма державного правління – характеризує порядок утворення й організації вищих органів державної влади, їх взаємовідносини одне з одним і з населенням.
В залежності від того, ким і як здійснюється державна влада, яким чином побудовані та діють органи влади, політична наука вирізнює монархії та республіки.
Монархія – це форма правління за якої, влада цілком або частково зосереджена в руках одноосібного володаря, голови держави – монарха (короля, царя, шаха, імператора, еміра, т.і.). Головні ознаки монархії влада передається за спадком; здійснюється безстроково; не залежить від населення (підданих). Монархії бувають абсолютними й обмеженими (конституційними). Абсолютна монархія є такою формою правління, коли вся повнота державної влади належить монарху і здійснюється ним персонально. Конституційна монархія передбачає, що владу короля обмежено якимось представницьким органом, що діє на основі конституції.
Республіка – це форма правління, за якої голова держави є виборним та змінюваним, а його влада вважається похідною від волі виборців та представницького органу. Головні ознаки республіки: влада обирається; є строковою; несе політичну відповідальність перед виборцями; джерелом влади в республіці є народ.
Згідно того, як формуються державні органи та якими є принципи взаємин між ними, вирізняють президентські, парламентські та змішані (президентсько-парламентські) республіки.
Президентській республіці притаманні жорсткий поділ законодавчої та виконавчої влади. Президент є головою держави і водночас очолює виконавчу гілку влади, він не несе відповідальності перед парламентом, оскільки обирається на загальних виборах всім населенням. Уряд призначається президентом і є відповідальними перед ним. Парламент в такій країні не може винести вотум недовіри уряду, але й президент не володіє правом розпуску парламенту.
У парламентських республіках взаємовідносини між законодавчою і виконавчою гілками влади ґрунтуються на принципах співробітництва. Президент тут також є головою держави, але більше виконує офіційні високо представницькі функції; виконавча ж влада зосереджена в руках уряду на чолі з прем’єр - міністром.
Президентсько-парламентська характеризується подвійною відповідальністю уряду – перед президентом і парламентом. Ця форма правління поєднує сильну президентську владу з ефективними можливостями контролю за урядом збоку парламенту.