3. Аспекти, принципи та ознаки страхування

З розвитком суспільства та ринкових відносин в Україні ри­зик зростає у всіх сферах людського життя та господарської ді­яльності. Тому страхування, будучи засобом акумуляції фінан­сів, стає дієвим важелем у вирішенні питань соціального захис­ту та має кілька аспектів.

Історичний аспект. Передумовою виникнення страхування були інтереси громадян або суспільства в цілому, спрямовані на забезпечення запасного варіанта на випадок настання неперед­бачених обставин, проте передбачуваних, але яких неможливо уникнути. В процесі розвитку суспільства вони дещо видозмі­нювались, але прагнення людини до захисту залишалось протя­гом всіх часів.

Економічний аспект. Страховий захист ґрунтується на попе­редньому створенні фінансових запасів з метою відшкодування спричинених збитків та збереження матеріального добробуту. Страхування надає можливість за певну ціну створити умови для обмеження ризику. З іншого боку, страхова справа є прибут­ковим різновидом державної та підприємницької діяльності.

Політичний аспект. Захист особистих інтересів громадян пропорційно пов'язаний із забезпеченням політичної стабільно­сті у суспільстві. А це досягається за безпосередньої участі держави і роботодавців у соціальному захисті громадян.

Юридичний аспект. Страхування - це врегульовані нормами фінансового права відносини щодо захисту інтересів громадян. «Суспільні відносини, які виникають у процесі страхування, за своїм змістом і характером досить багатогранні, проте, вони становлять єдину систему відносин, тісно пов'язаних між собою,- це відносини, визначені чинним законодавством або договором страхування».'

Міжнародний аспект. Розширення меж діяльності держави, кооперація з іншими країнами, усунення національних відмін-

Батигші К. С. Советское социальное страхование: Учеб. пособие для высших профсоюз, школ.- М.: Профичдат. 1985. - С. 32.

16

ностей потребує захисту її господарських суб'єктів на міжнарод­ному рі^вн'- Імплементація норм міжнародного права, що регу­люють страхові відносини, в законодавство нашої держави спрямована на підтримку інтересів громадян України, забезпе­чення їм достатніх гарантій у взаємовідносинах з іншими дер­жавами.

З розвитком державного страхування в різні періоди зміню­вались його принципи. Так, колектив авторів підручника «Фі­нансове право» (1940 р.) звертає увагу на принцип державної страхової монополії, пов'язуючи з ним інший принцип страху­вання, який полягає в єдності страхової системи, страхової ор­ганізації та матеріально-технічної бази, і виділяє третій прин­цип госпрозрахунку.

У 90-ті роки К. С Батигін віддає перевагу вже шести основ­ним принципам страхування: всезагальності забезпечення пра­цівників із соціального страхування; забезпечення працівників за рахунок держави і суспільних коштів колгоспів; всебічна охорона і підвищення рівня життя працівників; зміцнення їх здоров'я; оптимальне поєднання інтересів особистості, трудо­вих колективів і суспільства при розподілі благ за рахунок кош­тів соціального страхування; створення максимальної зручності для працюючих при реалізації ними права на забезпечення по соціальному страхуванню; здійснення соціального страхування через суспільні організації самих працюючих.²

З розвитком ринкових відносин, побудовою політично та економічно самостійної держави пріоритети страхування дещо змінюються. Тому інституту страхування доцільно було би ба­зуватися на принципах:

• доступності, тобто громадяни або юридичні особи мають право на страхування згідно з чинним законодавством або дого­вором страхування, якщо їх влаштовують умови, визначені цим договором;

• ризиковості, тобто передання страхувальником страхови­кові матеріальної відповідальності за наслідки, передбачені

Гурвич Л/. А. и др. Финансовое право.-- М: Юрпд. ичд-во. 1940.-С 163.

"" Бшті.'ін К. С Цит. праця. - С. 32.

17

договором страхування або чинним законодавством, ймовір­ність настання яких існує;

• добровільності, тобто кожний в змозі прийняти самостійне рішення про доцільність страхування, обравши будь-якого стра­ховика, що має ліцензію на даний вид страхування, крім обов'яз­кових видів, передбачених у ст. 8 Закону України «Про страху­вання». Але страховика ніхто не в змозі змусити здійснити той чи інший вид добровільного страхування;

• зручності, тобто забезпечення достатніх умов для здійс­нення страхування через страхові організації.

Зазначені принципи базуються на запропонованих К. С Ба-тигіним, проте вони скориговані із урахуванням нового законо­давства та положень Конституції України.

Основними ознаками сучасного страхування можна вважати такі:

• відособленість видів страхування, рівноправність доброві­льного і обов'язкового страхування;

• визначення наперед послуг і компенсацій ризику;

• вірогідний характер відносин - розмір і час настання ри­зику невідомі;

• цільове використання утвореного фонду на покриття ви­трат щодо раніше обумовлених випадків - використання стра­хових коштів здійснюється в чітко визначених умовами догово­ру випадках;

• повертання коштів - страхові платежі після їх об'єднання в страховий фонд підлягають виплаті страховиком, з урахуван­ням витрат за послуги страхової компанії.

Дещо відрізняються ознаки майнового і особистого страху­вання. У разі настання страхового випадку в майновому страху­ванні страховик компенсує збиток у межах, обумовлених до­говором страхування. Тобто, його мета - відшкодування збитку. В особистому страхуванні, крім випадків обов'язкового страху­вання, сума виплачується застрахованому незалежно від збитку. Тому особисте страхування, як правило, не ставить своїм за­вданням відшкодування збитків, але, враховуючи його причет­ність до виплат у зв'язку з нещасними випадками, особисте страхування тією або іншою мірою спрямоване на відшкоду­вання збитків.

18