- •Національний авіаційний університет
- •Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.Системний аналіз безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Загальні основи теорії катастроф
- •1.2.1. Аналізатори людини
- •1.2.3. Мислення
- •1.2.4. Увага
- •1.2.7. Потреби
- •1.2.5. Сенсомоторні реакції
- •1.2.6. Схильність до ризику і обережність
- •1.2.8. Здібності
- •1.2.9. Комунікабельність
- •1.2.10. Компетентність
- •1.2.11. Характер і темперамент
- •1.2.12. Емоції
- •1.2.13. Воля
- •1.2.14. Моральна свідомість
- •1.2.15. Психологія натовпу
- •1.2.16. Психологічні фактори небезпеки
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •2.1. Фізіологічний вплив факторів існуванняна життєдіяльність людини
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2. Вплив метеорологічних факторів на організм людини.
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1 3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря
- •2.1.4. Екстремальні умови, пов’язані з впливом шуму
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •Лекція 5
- •2.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека
- •2.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання
- •2.2.2. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм
- •2.2.3. Радіоактивне забруднення води та продовольства
- •Граничні рівні вмісту радіонуклідів
- •2.2.4.Норми радіаційної безпеки
- •Норми радіаційної безпеки
- •2.3. Електромагнітні поля та випромінювання.
- •2.3.1. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.3.2. Нормативи та стандарти
- •2.3.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •Лекція 7
- •2.4. Хімічні та біологічні фактори безпеки
- •2.4.1. Загальна характеристика отруйних речовин
- •2.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини
- •2.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини
- •2.4.4. Біологічні небезпечні речовини
- •Інфекційні захворювання, викликані біологічною зброєю
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5. Побутові фактори небезпеки
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •2.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії
- •2.5.3. Отруєння медикаментозними препаратами
- •2.5.4. Отруєння чадним газом
- •2.5.5. Отруєння отрутохімікатами
- •Модуль 3
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.1.Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікації
- •3.1.1. Поняття надзвичайної ситуації
- •3.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •3.Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •4. Надзвичайні ситуації соціального характеру.
- •5. Надзвичайні ситуації, пов’язані із використанням сучасних засобів ураження.
- •1.1. Призначення робіт та їх механізація. Сили цивільної оборони (цо)
- •1.2. Послідовність роботи командира формування цо при організації і проведенні робіт
- •1.3. Висування і введення формувань в осередок ураження.
- •1.4. Зміна формувань
- •2. Організація 1 ведення розвідки
- •2.1. Задачі розвідки і вимоги до неї
- •2.2. Види, сили і засоби розвідки
- •2.3. Організація і ведення розвідки на авіапідприємствах (ап)
- •3. Ведення РіНр в умовах виникнення надзвичайних ситуацій /нс/
- •3.1. Способи проведення рятувальних робіт
- •3.2. Проведення інших невідкладних робіт
- •4. Особливості організації 1 вдення РіІнр в осередках хімічного, бактеріологічного 1 комбінованого ураження
- •Заході безпеки при проведенні РіІнр
- •5.1. Міри безпеки при роботі в умовах радіоактивного зараження
- •5.2. Заходи безпеки при роботі в умовах масових пожеж
- •5.3. Міри безпеки в зоні руйнувань
- •5.4. Заходи безпеки при роботах в умовах зараження шкідливими речовинами
- •5.5. Міри безпеки при роботах на комунально-енергетичних мережах (кем)
- •Забезпечення РіІнр
4. Особливості організації 1 вдення РіІнр в осередках хімічного, бактеріологічного 1 комбінованого ураження
Обсяг РіІНР в осередку хімічного ураження залежить від розміру осередку ураження, типу отруйних речовин /ОР/, часу і способу застосування, кількості людей, які опинилися в осередку ураження, і ступеня забезпечення їх засобами захисту. При виявленні ОР або СДО командир розвідувального формування подає сигнал “Хімічна тривога”, доповідає в штаб ЦО, інформує сусідів і організує хімічну розвідку. Розвідники визначають концентрацію СДОР, уточнюють зони небезпечного надзвичайної небезпечного зараження, позначають їх межі. Після виявлення викиду СДОР в атмосферу або розливу їх по території слід негайно сповістити всіх, хто може опинитися в небезпечній зоні. При необхідності проводиться термінова евакуація. Робітники і службовці, а в деяких випадках і мешканці прилеглих районів, повинні бути забезпеченими промисловими фільтруючими протигазами. В першу чергу необхідно припинити розповсюдження отруйних речовин в атмосферу і розтікання їх по місцевості. Головна турбота - турбота про людей. Всім постраждалим негайно одягають протигази. Бійці рятувальних формувань виносять протигази на пункт збору, який розміщується на чистій території і обов’язково з навітряного боку відносно місця аварії. Перша медична допомога визначається видом СДОР. Наприклад, при отруєнні аміаком дають вдихати пари оцтової кислоти, розпилюваний хлорид натрію або теплі пари води; при ураженні сірчаним ангідридом, хлорпікрином - дати кисень, а рот, ніс, горло і очі промити 3% розчином соди; уражених тіофосом визволяють від стискуваного одягу, дають тепле молоко з содою, кодеїн, на груди ставлять гірчичники (промивають шлунок, викликають блювання); при отруєнні синильною кислотою - застосовують спеціальний антидот, який повинен зберігатися на об’єкті; при отруєнні хлором - дати нашатирний спирт, промити ніс, рот, очі содовим розчином. Покласти, добре закутати, напоїти гарячим молоком.
З пункту збору людей евакуюють в лікувальні установи. Район, де відбулася аварія, обов’язково оточують, без допуску сторонніх. Органи ЦО в цей час повинні уважно слідкувати за метеорологічною обстановкою. Направлення вітру і температура повітря можуть змінюватися, а це позначиться на характері і напрямі розповсюдження отруйної пари.
Другою, не менш важливою турботою при ліквідації зараження, є дегазація зараженої території, споруд і обладнання. Для забезпечення рятувальних робіт в першу чергу дегазують під’їзні шляхи і внутрішньооб’єктові дороги, а потім заражені ділянки місцевості і предмети. Особовий склад, який залучається до ліквідації аварій в осередку хімічної небезпеки, має бути забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання та шкіри, промисловими ізолюючими протигазами, індивідуальними протихімічними пакетами, аптечками АІ-2.
Перед початком робіт проводиться ретельний інструктаж, перевіряється екіпіровка, уточнюються міри безпеки.
При встановленні факту використання противником бактеріальних засобів (БЗ) або при виникненні інфекційних захворювань серед населення або сільськогосподарських тварин за розпорядженням старшого начальника ЦО в осередку ураження встановлюється карантин, а в прилеглих районах вводиться режим обсервації.
Карантин - це система протиепідемічних і режимних заходів, які спрямовані на повну ізоляцію осередку ураження і ліквідацію в ньому інфекційних захворювань. Для визначення виду застосованого збудника проводяться заходи як при режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних захворювань.
Обсервація - це система ізольовано-обмежених протиепідемічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на локалізацію епідемічного осередку та ліквідацію інфекційних захворювань в ньому. Обсервація вводиться у випадку, коли встановлений вид збудника захворювань не відноситься до групи особливо небезпечних інфекційних захворювань і відсутня загроза масових захворювань, а також у районах, які стикаються з межами карантинної зони.
До режимних заходів в районі обсервації відносяться:
максимальне обмеження в’їзду і виїзду;
заборона вивозу речей, які не пройшли знезараження;
підсилення медичного контролю за продуктами харчування і водою, зменшення руху по зараженій території і інші заходи.
Ліквідація осередку бактеріологічного зараження включає:
ведення бактеріологічної розвідки і індикація бактеріальних засобів;
встановлення карантинного режиму або обсервації;
санітарну експертизу;
контроль зараженого продовольства, води, фуражу і їх знезараження;
проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-евакуаційних заходів.
Для проведення заходів по ліквідації осередку бактеріологічного зараження залучаються в першу чергу сили і засоби, які опинилися на території осередку. Якщо цих сил і засобів буде недостатньо, то залучаються медичні формування, формування охорони громадського порядку та інші, що знаходяться за межами осередку. Для дотримування суворого протиепідемічного режиму на карантинній території організується охорона об’єктів, система контрольно-перепускних, санітарно-контрольних, ветеринарно-карантинних пунктів. Формування матеріального забезпечення в залежності від обстановки, які залишаються поза осередками ураження, здійснює подачу матеріальних засобів в осередок бактеріального ураження через контрольно-перепускні пункти. Карантин і обсервація знімаються розпорядженням начальника ЦО області або держави.
Організувати і провести РіІНР в осередку комбінованого ураження складніше, ніж в осередках ядерного, хімічного і біологічного ураження. Це пояснюється тим, що може виникнути набагато складніша ситуація, ніж при застосуванні противником ядерної, хімічної і біологічної зброї окремо або при одночасному виникненні аварій на АЕС і хімічно-небезпечному підприємстві.
З метою досягнення максимальних результатів РіІНР в осередку комбінованого ураження організують і безперервно ведуть всі види розвідки. До визначення виду застосованих противником біологічних засобів всі заходи організуються у режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних хвороб. Дані, що поступають від розвідки, негайно використовують для найбільш ефективного застосування наявних сил і засобів і проведення режимних заходів по ізоляції осередку комбінованого ураження від навколишніх районів. Проводять термінову профілактику особового складу формувань і уражених, евакуюють все населення із зон хімічного ураження на незаражену територію, яка знаходиться в межах зони карантину; проводять дегазацію, дезинфекцію, а при необхідності і дезактивацію шляхів евакуації, важливих ділянок території, споруд і транспорту; організують і проводять санітарну обробку всіх видів зараження.
Головні зусилля розвідки спрямовуються на виявлення типу, концентрації та напряму розповсюдження хімічних отруйних речовин, радіоактивної хмари, заходів застосування і встановлення типу збудників інфекційних хвороб, кордонів зон радіоактивного, хімічного і біологічного зараження.
На основі аналізу даних розвідки начальник ЦО уточнює своє рішення і ставить завдання по проведенню рятувальних робіт формуванням.
В осередку комбінованого ураження в першу чергу визначають найбільш небезпечний вражаючий фактор, який несе найбільшу загрозу ураження і негайно вживають заходи щодо запобігання або зниження до мінімуму його впливу, а потім приступають до ліквідації наслідків впливу всіх інших вражаючих факторів в ситуації, яка склалася.
При організації проведення РіІНР і визначення їх обсягу враховуються мевдивеєї особливості, характерні для осередку комбінованого ураження.
Особовий склад формувань обов’язково повинен використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри, а також мати запасні протигази для надягання на уражених. Робота в засобах індивідуального захисту помітно знизить темпи РіІНР. Допустимий час перебування в засобах захисту шкіри може бути досить коротким. Так, наприклад, цей час може становити: при температурі повітря 30 °С і вище - 18 хв., при 29-25 °С - 30 хв., 20-24 °С - 48 хв., 19-15 °С-2 год., 15 °С і нижче - 3 год.
Значне скорочення тривалості роботи зміни в осередку комбінованого ураження і виділення великої частини сил для проведення дезинфекції і дератизації, а при необхідності і дезактивації ділянок території, споруд, устаткування, транспорту і проведення санітарної обробки людей, потребує збільшення чисельності формувань.
Наявність травмованих одночасно кількома вражаючими факторами дуже ускладнює надання їм медичної допомоги і транспортування в лікувальні заклади. З урахуванням цих особливостей формування виконують покладені на них завдання в осередку комбінованого ураження. Населення залежно від виду і тяжкості ураження хімічного, радіоактивного і біологічного - підлягає медичному сортуванню /ділиться на групи і потоки/, що виключає розповсюдження зараження при наданні медичної допомоги та евакуації. Евакуюються уражені в лікувальні заклади медичної служби розпорядженням старшого медичного начальника по ізольованих маршрутах, які охороняються. Встановлюється суворий контроль за виконанням формуваннями робіт по знезараженню ділянок на шляхах евакуації уражених та вивозу населення .на незаражену територію; проведенням санітарної обробки уражених та населення; проведенням протиепідеміологічних, спеціальних профілактичних і санітарно-гігієнічних заходів; дотримуванням заходів безпеки, а також за своєчасною зміною формувань. Зміна Їх в осередку комбінованого ураження проводиться при суворому дотриманні режимних заходів.
Замінені формування виводяться в райони, призначені старшим начальником, в межах зони карантину або обсервації. В цих районах проводиться їхня спеціальна обробка.
Питання для самоперевірки
І. Які особливості ведення РіІНР в осередках хімічного ураження ?
2. Які особливості ведення РіІНР в осередках бактеріологічного ураження ?
3. Які особливості ведення РіІНР в осередках комбінованого ураження ?
