
- •Національний авіаційний університет
- •Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.Системний аналіз безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Загальні основи теорії катастроф
- •1.2.1. Аналізатори людини
- •1.2.3. Мислення
- •1.2.4. Увага
- •1.2.5. Сенсомоторні реакції
- •1.2.6. Схильність до ризику і обережність
- •1.2.7. Потреби
- •1.2.8. Здібності
- •1.2.9. Комунікабельність
- •1.2.10. Компетентність
- •1.2.11. Характер і темперамент
- •1.2.12. Емоції
- •1.2.13. Воля
- •1.2.14. Моральна свідомість
- •1.2.15. Психологія натовпу
- •1.2.16. Психологічні фактори небезпеки
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •2.1. Фізіологічний вплив факторів існуванняна життєдіяльність людини
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2. Вплив метеорологічних факторів на організм людини.
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1 3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря
- •2.1.4. Екстремальні умови, пов’язані з впливом шуму
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •Лекція 5
- •2.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека
- •2.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання
- •2.2.2. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм
- •2.2.3. Радіоактивне забруднення води та продовольства
- •Граничні рівні вмісту радіонуклідів
- •2.2.4.Норми радіаційної безпеки
- •Норми радіаційної безпеки
- •2.3. Електромагнітні поля та випромінювання.
- •2.3.1. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.3.2. Нормативи та стандарти
- •2.3.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •Лекція 7
- •2.4. Хімічні та біологічні фактори безпеки
- •2.4.1. Загальна характеристика отруйних речовин
- •2.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини
- •2.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини
- •2.4.4. Біологічні небезпечні речовини
- •Інфекційні захворювання, викликані біологічною зброєю
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5. Побутові фактори небезпеки
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •2.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії
- •2.5.3. Отруєння медикаментозними препаратами
- •2.5.4. Отруєння чадним газом
- •2.5.5. Отруєння отрутохімікатами
- •Модуль 3
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.1.Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікації
- •3.1.1. Поняття надзвичайної ситуації
- •3.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •3.Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •4. Надзвичайні ситуації соціального характеру.
- •5. Надзвичайні ситуації, пов’язані із використанням сучасних засобів ураження.
- •1.1. Призначення робіт та їх механізація. Сили цивільної оборони (цо)
- •1.2. Послідовність роботи командира формування цо при організації і проведенні робіт
- •1.3. Висування і введення формувань в осередок ураження.
- •1.4. Зміна формувань
- •2. Організація 1 ведення розвідки
- •2.1. Задачі розвідки і вимоги до неї
- •2.2. Види, сили і засоби розвідки
- •2.3. Організація і ведення розвідки на авіапідприємствах (ап)
- •3. Ведення РіНр в умовах виникнення надзвичайних ситуацій /нс/
- •3.1. Способи проведення рятувальних робіт
- •3.2. Проведення інших невідкладних робіт
- •4. Особливості організації 1 вдення РіІнр в осередках хімічного, бактеріологічного 1 комбінованого ураження
- •Заході безпеки при проведенні РіІнр
- •5.1. Міри безпеки при роботі в умовах радіоактивного зараження
- •5.2. Заходи безпеки при роботі в умовах масових пожеж
- •5.3. Міри безпеки в зоні руйнувань
- •5.4. Заходи безпеки при роботах в умовах зараження шкідливими речовинами
- •5.5. Міри безпеки при роботах на комунально-енергетичних мережах (кем)
- •Забезпечення РіІнр
1.4. Зміна формувань
Рятувальні роботи в осередку ураження проводяться безперервно до того часу, поки не будуть врятовані всі люди, які знаходились в завалених захисних спорудах, зруйнованих і палаючих будівлях і спорудах. Однак тривалість роботи однієї зміни одного формування обмежена визначеним часом, після чого працюючу зміну (формування) змінюють. Зміна буде необхідна при одержанні особовим складом встановлених доз опромінення, а також відпочинку людей і прийому їжі. Порядок зміни визначає начальник ЦО об’єкту, який встановлює час зміни і порядок її проведення.
Працюючий особовий склад формувань змінюють безпосередньо на робочих місцях. Техніку формувань, які змінюються, при необхідності, передають особовому складу формувань, які прибули на зміну. Під час зміни старшим на ділянці (об’єкті) робіт є командир формування, що заміняється. Командир формування, що прибуло на зміну, зустрічається з командиром працюючого формування, який вводить його в обстановку, встановлює з ним порядок зміни і проводить рекогносцировку. При цьому вони уточнюють місця проведення рятувальних робіт, ступінь і характер руйнувань і уражень на об’єкті робіт, радіаційну обстановку і обсяг виконаної роботи і роботи, яку треба ще виконати. Особливу увагу звертають на стан людей, які знаходяться в завалених захисних спорудах і під завалами, на загрозу розповсюдження пожеж, вибухонебезпеки, загазованості і можливості затоплення, а також на режими проведення робіт, заходи безпеки і порядок використовування інженерної техніки.
Командир формування, що зміняється, повідомляє місце знаходження старшого начальника і порядок підтримки з ним зв’язку.
Після виводу, формування з осередку ураження проводяться роботи по спеціальній обробці і відновленню його готовності до подальших дій, проводиться заміна та ремонт засобів індивідуального захисту, приладів, технічне обслуговування машин, доповнюються витрачені засоби матеріально-технічного та медичного забезпечення. За особовим складом формувань, виведених з осередку ураження, встановлюється медичний огляд. Всі формування готуються до виконання наступних завдань.
Питання для самоперевірки
І. Які сили цивільної оборони застосовуються для проведення РіІНР ?
2. Які роботи, відносяться до рятувальних робіт ?
3. Які роботи відносяться до інших невідкладних робіт ?
4. Яка послідовність роботи командира формування ЦО при організації і проведенні РіІНР ?
2. Організація 1 ведення розвідки
Розвідка є важливим видом забезпечення сил ЦО. Вона проводиться-за весь період дій ЦО - в мирний час, в загрозливий період і після виникнення надзвичайних ситуацій /НС/. Основна ціль розвідки - в короткі строки одержати достовірні і повні дані про обстановку, яка склалася внаслідок стихійного лиха або великих виробничих аварій в мирний час або внаслідок застосування противником зброї масового ураження і інших засобів нападу в воєнний час.
На основі даних розвідки начальники і штаби ЦО приймають рішення на проведення РіІНР, визначають необхідне угруповання сил і засобів для проведення РіІНР і послідовність виконання різних робіт при проведенні РіІНР.
Розвідку організують мирний х воєнний час начальники і штаби ЦО всіх ступенів, а також начальники окремих служб ЦО і командири формувань.