- •Національний авіаційний університет
- •Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.Системний аналіз безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Загальні основи теорії катастроф
- •1.2.1. Аналізатори людини
- •1.2.3. Мислення
- •1.2.4. Увага
- •1.2.5. Сенсомоторні реакції
- •1.2.6. Схильність до ризику і обережність
- •1.2.7. Потреби
- •1.2.8. Здібності
- •1.2.9. Комунікабельність
- •1.2.10. Компетентність
- •1.2.11. Характер і темперамент
- •1.2.12. Емоції
- •1.2.13. Воля
- •1.2.14. Моральна свідомість
- •1.2.15. Психологія натовпу
- •1.2.16. Психологічні фактори небезпеки
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •2.1. Фізіологічний вплив факторів існуванняна життєдіяльність людини
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2. Вплив метеорологічних факторів на організм людини.
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1 3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря
- •2.1.4. Екстремальні умови, пов’язані з впливом шуму
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •Лекція 5
- •2.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека
- •2.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання
- •2.2.2. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм
- •2.2.3. Радіоактивне забруднення води та продовольства
- •Граничні рівні вмісту радіонуклідів
- •2.2.4.Норми радіаційної безпеки
- •Норми радіаційної безпеки
- •2.3. Електромагнітні поля та випромінювання.
- •2.3.1. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.3.2. Нормативи та стандарти
- •2.3.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •Лекція 7
- •2.4. Хімічні та біологічні фактори безпеки
- •2.4.1. Загальна характеристика отруйних речовин
- •2.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини
- •2.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини
- •2.4.4. Біологічні небезпечні речовини
- •Інфекційні захворювання, викликані біологічною зброєю
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5. Побутові фактори небезпеки
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •2.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії
- •2.5.3. Отруєння медикаментозними препаратами
- •2.5.4. Отруєння чадним газом
- •2.5.5. Отруєння отрутохімікатами
- •Модуль 3
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.1.Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікації
- •3.1.1. Поняття надзвичайної ситуації
- •3.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •3.Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •4. Надзвичайні ситуації соціального характеру.
- •5. Надзвичайні ситуації, пов’язані із використанням сучасних засобів ураження.
- •1.1. Призначення робіт та їх механізація. Сили цивільної оборони (цо)
- •1.2. Послідовність роботи командира формування цо при організації і проведенні робіт
- •1.3. Висування і введення формувань в осередок ураження.
- •1.4. Зміна формувань
- •2. Організація 1 ведення розвідки
- •2.1. Задачі розвідки і вимоги до неї
- •2.2. Види, сили і засоби розвідки
- •2.3. Організація і ведення розвідки на авіапідприємствах (ап)
- •3. Ведення РіНр в умовах виникнення надзвичайних ситуацій /нс/
- •3.1. Способи проведення рятувальних робіт
- •3.2. Проведення інших невідкладних робіт
- •4. Особливості організації 1 вдення РіІнр в осередках хімічного, бактеріологічного 1 комбінованого ураження
- •Заході безпеки при проведенні РіІнр
- •5.1. Міри безпеки при роботі в умовах радіоактивного зараження
- •5.2. Заходи безпеки при роботі в умовах масових пожеж
- •5.3. Міри безпеки в зоні руйнувань
- •5.4. Заходи безпеки при роботах в умовах зараження шкідливими речовинами
- •5.5. Міри безпеки при роботах на комунально-енергетичних мережах (кем)
- •Забезпечення РіІнр
2.1.4. Екстремальні умови, пов’язані з впливом шуму
Акустичне середовище є важливим компонентом середовища існування: людина живе у світі звуків. Параметри акустичного середовища можуть суттєво впливати на загальний стан людини та його працездатність і успіхи діяльності (у системах зв’язку робота оператора пов’язана з прийманням сигналів). Екстремальні умови виникають, якщо людина через сторонній звуковий тиск не може розпізнати корисні сигнали і якщо рівень звукового тиску наближається до больової межі.
Величина звукового тиску звичайно оцінюється в децибелах (дБ). Шепіт людини, який сприймається на відстані 1,5…2 метри від того, що говорить, становить 1…18 дБа. Шум у приміщенні, де працюють люди, але нема машин (студентська аудиторія без чутної лекторської мови) –40 дБА. Мова людини середньої гучності, що сприймається людиною, котра стоїть поруч –60 дБА. Шум двигуна легкового автомобіля –75 дБА. Шум електропоїзда метро, який сприймається на віддалі 3 м від нього –95 дБА. Шум реактивного літака –115 дБА.
Вже при рівні звуку 1000дБА виникає загальна втома, знижується працездатність та якість праці. При рівні звуку 100…110 дБА шум та звук викликають гнітючу дію. При рівні звуку (шуму) 110дБА неможливе мовне спілкування.
Больова межа рівня звуку становить 120-130дБ .
При проектуванні робочих місць рівень звуку понад 80дБА вважається недоступним.
Рекомендований рівень звуку в приміщеннях для конструкторських та теоретичних робіт і опрацювання експериментальних жаних-50дБА, в приміщеннях керування, робочих кімнат-60 дБА, на робочих місцях у виробничих приміщеннях- не більше 80дБА.
Якщо рівень звукового тиску перевищує допустимий, використовують індивідуальні та колективні засоби захисту (ізоляція джерела звуку чи робочих приміщень)- вушні заглушки, навушники, шоломи.
Механічні коливання, які виникають при роботі працюючих машин, можуть викликати не лише звуки та шуми, але й вібрації.
Вібрація - це механічні коливання пружних тіл, які характеризуються амплітудою, швидкістю та прискоренням.
За характером дії вібрацію поділяють на загальну та місцеву.
Загальні вібрації діють на все тіло людини. Внутрішні органи людини утворюють коливні системи з власною чистотою коливань (в межах десятків та сотень Гц). Резонансна частота серця, живота та грудної клітки-5Гц, голови-20Гц, очних яблук-60Гц, центральної нервової системи-250Гц. Дія зовнішніх коливань з кратними частотами може викликати резонансні явища та призвести до зміщення та механічних ушкоджень внутрішніх органів. Частота власних коливань людей, що сидять, складає4…8 Гц.
Вібрація сприймається людиною як природне навантаження, що подібне на важку працю. Вібрації частотою понад 200Гц перевантажують нервову систему людини, потребують підвищеної психічної напруги.
2.1.5. Освітлення
Вірно спроектоване та раціонально влаштоване освітлення виробничих приміщень справляє позитивний психофізіологічний вплив на працюючих, підвищує ефективність та безпеку праці, знижує втому та травматизм, забезпечує високу працездатність.
Зір у всій системі органів відчуття людини посідає чільне місце. Відомо, що на органи зору припадає 90% всієї інформації, котру отримує людина. Відчуття зору відбувається під впливом видимого випромінювання (світла), котре є електромагнітним випромінюванням з довжиною хвилі 0,38…0,76 мкм. Чутливість зору максимальна до електромагнітного випромінювання з довжиною хвилі 0.555 мкм (жовто-зелений колір) та зменшується до границь видного спектру.