
- •Розділ 1. Джерела наукової інформації
- •1.1. Види джерел наукової інформації
- •Поняття про наукову інформацію та її роль у проведенні наукових досліджень
- •Джерела інформації та їх використання в науково-дослідній роботі
- •Розділ 2. Робота з джерелами наукової інформації
- •2.1. Пошук наукової інформації та робота з джерелами
- •Розділ 3. Інформаційно-пошукова система “Бібліотека””, як приклад пошукової роботи з джерелами наукової інформації
- •Висновок
- •Список використаної літератури
Висновок
Під «джерелом наукової інформації» розуміється документ, що містить якесь повідомлення, а аж ніяк не бібліотека або інформаційний орган, звідки він отриманий. Це часто плутають. Документальні джерела містять в собі основний обсяг відомостей, що використовуються в науковій, викладацькій та практичної діяльності, і тому в цьому розділі мова йде саме про них.
Характеризуючи документальні джерела наукової інформації, необхідно, перш за все, підкреслити їх різноманіття. Всі документальні джерела наукової інформації діляться, перш за все, на первинні і вторинні. У первинних документах та виданнях містяться, як правило, нові наукові та спеціальні відомості, у вторинних - результати аналітико-синтетичної і логічної переробки первинних документів. Оцінка документальних джерел інформації включає в себе такі критерії, як повнота і достовірність даних, терміни їх опублікування, наявність теоретичних узагальнень і критичних матеріалів, реальність їх отримання.
Що стосується завданням конкретного пошуку кожен з перелічених джерел має свої переваги і недоліки. Не є тут винятком навіть такі основні їх види, як книги і журнальні статті. У більшості випадків будь-яка книга має, наприклад, той недолік, що за три-чотири роки, які пішли на її підготовку та видання, що містяться в ній дані могли в якійсь мірі застаріти.
Далеко не ідеальним джерелом інформації може вважатися і науковий журнал. Яким би вузькоспеціальних він не був, тематика його значно ширше, ніж конкретні інтереси того чи іншого фахівця, матеріали по темі будь-якого твору завжди розпорошені по величезній кількості журналів.
Такий же неоднозначною буде оцінка і всіх інших документальних джерел інформації. Важливо тут, однак, бачити не тільки недоліки, але й ті можливості, які відкриваються при використанні кожного їх виду. Так, на додаток до широко поширеним журналам необхідно звертатися до різного роду триваючим виданням («Трудам», «Записок», «Известиям» і т.д.), в яких часто знаходяться матеріали, що цікавлять саме вузьке коло фахівців і відображають напрям діяльності окремих установ.
Потрібно пам'ятати про своєрідність такого джерела, як праці різних конференцій, що містять відомості про здійснювані дослідних і дослідно-конструкторських роботах і їх попередні результати.
Потрібні матеріали можуть міститися у спеціальних технічних виданнях, причому деякі з них, наприклад описи винаходів та авторських свідоцтв, містять не тільки відомості з певних технічних пристроїв, але можуть допомогти простежити історію того чи іншого винаходу або відкриття і отримати уявлення про сучасний напрямі науково-технічної думки в якійсь конкретній області.
Інформація, що міститься в неопублікованої документах, як правило, новіша, ніж в будь-яких публікаціях, і, що дуже важливо, завжди значно повніше, тому що вона ще не зазнала «стисненню», неминучого при підготовці до друку.
Характеризуючи окремі види вторинних документів і видань, також слід підкреслити, що всі вони різні за своїм змістом і призначенням.
Зі сказаного неважко зробити висновок: наскільки важливо знати всі документальні джерела інформації в своїй галузі і вміти вибрати ті з них, в яких містяться необхідні для роботи дані.