36

Зміст

ВСТУП ……………………………………………………………………………….3

1. РОЗДІЛ 1. Джерела наукової інформації…………………………………5

1.1. Види джерел наукової інформації……………………………………………..5

1.2. Поняття про наукову інформацію та її роль у проведенні наукових досліджень……………………………………………………………………………9

1.3. Джерела інформації та їх використання в науково-дослідній роботі……...13

2. РОЗДІЛ 2. Робота з джерелами наукової інформації…………………..17

2.1. Пошук наукової інформації та робота з джерелами………………………...17

3. РОЗДІЛ 3. Інформаційно-пошукова система “Бібліотека”, як приклад пошукової роботи з джерелами наукової інформації……………………………30

ВИСНОВОК ………………………………………………………………………..34

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………………………..36

ВСТУП

Новітня наукова інформація є необхідною складовою актуального інформаційно-культурного забезпечення потреб фахівців будь-якої сфери діяльності. У зв’язку з постійним прискоренням темпів наукового та науково-технічного прогресу автори монографій та укладачі енциклопедій з наукових

питань вже не встигають описувати в термінах культури нові досягнення в цій галузі знань. Лише в основних (а це десятки тисяч) періодичних науково-технічних виданнях маємо 4,5–5 млн. наукових статей, тобто спостерігаємо тенденцію до випереджаючого зростання обсягів наукової інформації у цій особливо мобільній і оперативній формі передачі науково-технічної інформації. Це адекватно відображає сучасні темпи розвитку науки та її інформаційно-культурної складової. Тому основним джерелом наукової інформації для відповідних категорій користувачів в переважній більшості стають фахові наукові журнальні та Інтернет-видання. Сьогодні вони є основною частиною інформаційних фондів багатьох наукових бібліотек. В подальшому ці видання номінуємо цілісним терміном – часопис [8, c.1].

Актуальність теми. Наукові дослідження ґрунтуються в основному на методах документалістики, тобто дослідженні документів, які відображають інформацію про стан, поведінку, використання об'єктів дослідження. Документальні джерела інформації дають змогу досліджувати об'єкти за певною періодизацією, тобто у динаміці за періодами, що необхідно для вивчення і зіставлення факторів, які впливають негативно чи позитивно на господарську діяльність людей.

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин, коли темпи накопичення і передачі інформації зростають, виникло протиріччя між виробництвом інформації та можливостями її споживання, переробки і використання. Потрібні відповідні методики орієнтації наукових працівників на найбільш продуктивний пошук і використання відповідних інформаційних матеріалів. Слово «інформація» в перекладі з латинського означає роз´яснення. Роз´яснення - це відомості про довкілля, про процеси, які здійснюються в ньому, про події і стан, що сприймаються людьми, які керують машинами та системами. Це одне із загальних понять науки, що означає певні відомості, сукупність якихось даних, знань, детальна, систематизована подача певного відібраного матеріалу, але без будь-якого аналізу [2, c.54].

Предметом дослідження курсової роботи є типологія документальних джерел наукової інформації.

Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичний аналіз документальних джерел наукової інформації.

Метою дослідження курсової роботи є: використовуючи результати наукових досліджень, опублікованих у спеціалізованих періодичних та монографічних виданнях, збірниках наукових праць, описати документальні джерела наукової інформації; дослідити поняття та типологію документальних джерел наукової інформації.

Однак для досягнення мети необхідно розв’язати наступні завдання.

Завданнями дослідження курсової роботи є:

• Відібрати і проаналізувати літературу, яка містить актуальну, науковообґрунтовану інформацію про предмет дослідження.

• Використовуючи отриману інформацію дослідити документальні джерела наукової інформації.

• Здійснити опис типології документальних джерел наукової інформації.

• Здійснити опис та обгрунтування інформаційно-пошукових систем, які застосовуються при пошуку документальних джерел наукової інформації.

Розділ 1. Джерела наукової інформації

1.1. Види джерел наукової інформації

Поняття «інформація» в літературі тлумачиться як певна сукупність відомостей, яка визначає міру знань про ті чи інші явища, факти, події та їх взаємозв'язок.

Найбільш важливі характерні особливості інформації у дослідницькій роботі наступні: цільове призначення, значущість, достовірність, надійність, надлишковість, цінність, періодичність, безперервність, спосіб і форма представлення.

Всю інформацію в найбільш загальному вигляді можна класифікувати так:

• законодавство, урядові документи, накази, розпорядження, положення, інструкції різних видів управління;

• дані демографічних і соціальних тенденцій розвитку суспільства, його регіонів;

• матеріали про рівень розвитку економічних теорій;

• дані про рівень розвитку техніки, технології і тенденції розвитку;

• інформація про фактори виробництва, процеси виробництва, господарські зв'язки.

Вихідними джерелами наукової інформації служать документи, тобто будь-які матеріали, в яких зафіксована будь-яка інформація. Серед безлічі документів центральне місце займають літературні матеріали, а також різні практичні дані.

Під джерелом інформації розуміється документ, що містить будь-які відомості. До документів відносять різного роду видання.

Видання — це документ, призначений для поширення інформації, що міститься в ньому, та пройшов редакційно-видавничу обробку, виконаний друкуванням або тисненням, поліграфічно самостійно оформлений, що має вихідні відомості.

Джерелами наукової інформації служать неопубліковані документи: дисертації, депоновані рукописи, звіти про науково-дослідні роботи й дослідно-конструкторські розробки, наукові переклади, оглядово-аналітичні матеріали.

На відміну від видань ці документи не розраховані на широке й багатократне використання, перебувають у вигляді рукописів або тиражуються в невеликій кількості екземплярів засобами машинопису або ЕОМ.

Усі документальні джерела наукової інформації діляться на первинні й вторинні. Первинні документи містять вихідну інформацію, безпосередні результати наукових досліджень (монографії, збірники наукових праць, автореферати дисертацій і т. ін.), а вторинні документи є результатом аналітичної й логічної переробки первинних документів (довідкові, інформаційні, бібліографічні й інші тому подібні видання) [5, c.102].

Видання класифікують за різними підставами:

• за цільовим призначенням (офіційні, наукові, навчальні, довідкові й ін.);

• ступенем аналітико-синтетичної переробки інформації (інформаційні, бібліографічні, реферативні, оглядові);

• матеріальною конструкцією (книжкові, журнальні, листові, газетні і т. д.);

• знаковою природою інформації (текстові, нотні, картографічні);

• обсягом (книги, брошури, листівки);

• періодичністю (неперіодичні, серійні, періодичні);

• складом основного тексту (моно видання, збірник);

• структурою (серії, однотомні, багатотомні, зібрання творів, вибрані праці).

Для науково-дослідної роботи необхідну інформацію можна взяти з таких видань: наукових, навчальних, довідкових й інформаційних.

Науковим уважається видання, що містить результати теоретичних й (або) експериментальних досліджень, а також науково підготовлені до публікації пам'ятки культури й історичні документи. Наукові видання діляться на види: монографія, автореферат дисертації, препринт, збірник наукових праць, матеріали наукової конференції, тези доповідей наукової конференції, науково-популярне видання.

Монографія — наукове або науково-популярне книжкове видання, що містить повне й всебічне дослідження однієї проблеми або теми й належить одному або декільком авторам.

Автореферат дисертації — наукове видання у вигляді брошури, яке містить складений автором реферат проведеного ним дослідження, що представляється на здобуття наукового ступеня.

Препринт — наукове видання, що містить матеріали попереднього характеру, які публікуються до виходу самого видання.

Збірник наукових праць — збірник, що містить дослідницькі матеріали наукових установ, навчальних закладів або товариств.

Матеріали наукової конференції — науковий неперіодичний збірник, що містить підсумки наукової конференції (програми, доповіді, рекомендації, рішення).

Тези доповідей (повідомлень) наукової конференції — науковий неперіодичний збірник, що містить опубліковані до початку конференції матеріали попереднього характеру (анотації, реферати доповідей й (або) повідомлень).

Науково-популярне видання — видання, що містить відомості про теоретичні й (або) експериментальні дослідження у галузі науки, культури й техніки, викладені у формі, доступній читачеві-неспеціалістові.

Навчальне видання — це видання, що містить систематизовані відомості наукового або прикладного характеру, викладені у формі, зручній для викладання й вивчення, і розраховане на учнів різного віку й ступеня навчання. Види навчальних видань: підручник, навчальний посібник, навчально-методичний посібник й ін.

Підручник — навчальне видання, що містить систематичний виклад навчальної дисципліни, який відповідає навчальній програмі й офіційно затверджений як даний вид видання.

Навчальний посібник — навчальне видання, що доповнює або частково (повністю) замінює підручник, офіційно затверджений як даний вид видання.

Навчально-методичний посібник — навчальне видання,що містить матеріали за методикою викладання навчальної дисципліни або за методикою виховання.

Довідкове видання — видання, що містить короткі відомості наукового або прикладного характеру, які розташовані в порядку, зручному для їх швидкого відшукання, не призначене для безперервного читання. Це — словники, енциклопедії, довідники тощо.

Інформаційне видання — видання, що містить систематизовані відомості про документи (опубліковані, неопубліковані, які не підлягають публікації) або результат аналізу й узагальнення відомостей, представлених у першоджерелах, що випускає організація, яка здійснює науково-інформаційну діяльність, у тому числі органи науково-технічної інформації. Ці видання можуть бути бібліографічними, реферативними,оглядовими.