Тестові завдання

Тема: Сучасні тенденції розвитку, традиції та риси конституційного права як галузі права

Конституційне право України це:

1. основні принципи, які визначають будову держави;

2. сукупність норм, які регулюють суспільні відносини в сфері управління;

3. сукупність норм, які регулюють суспільні відносини в сфері прав людини і громадянина.

Предметом конституційного права є:

1. сукупність правових норм, які визначають устрій держави, статус людини і громадянина;

2. суспільні відносини в сфері управління;

3. суспільні відносини в сфері праці, зайнятості, прав людини та управління державою.

Вищу юридичну силу мають:

1. Конституція України;

2. конституційні закони;

3. закони Верховної Ради України;

4. директиви Ради Європи;

5. міжнародно-правові норми і принципи.

Конституційне право це:

1. сукупність правових норм, які охороняють основні права і свободи людини і громадянина та створюють з цією метою певну систему органів державної влади;

2. сукупність правових норм, закріплених в тексті Конституції України;

3. систему норм права, яка сформульована в текстах, діючих конституціях всіх сучасних держав;

4. сукупність всіх найбільш значимих правових доктрин, які мають конституційне значення.

Колізії в конституційному праві вирішуються на основі визначених правил:

1. пріоритеті норм Конституції України над законами;

2. приматі природнього права по відношенню до позитивного права;

3. приматі позитивного права по відношенню до природнього права;

4. пріоритетні рішень Президента України з конкретного питання;

5. правомочності рішення суду загальної юрисдикції з конкретної справи.

Норми конституційного права регулюють:

1. конституційний лад держави;

2. форми реалізації прав громадян на соціальний захист;

3. взаємовідношення всередині системи органів виконавчої влади;

4. способи забезпечення конституційного принципу презумпції невинуватості.

Джерелами конституційного права України є:

1. Конституція України;

2. Закон України "Про вибори народних депутатів України";

3. Правила внутрішнього розпорядку апарату Верховної Ради України.

За ступенем визначеності норми конституційного права можуть бути:

1. імперативними;

2. диспозитивними;

3. зобов’язуючими;

4. конценсуальними;

5. абстрактними.

Предмет конституційного права охоплюють сфери суспільних відносин:

1. устрою держави і державної влади;

2. встановлення способів реалізації громадянами права на освіту;

3. визначення повноважень органів державної влади в сфері охорони природи;

4. форм і методів захисту прав материнства, батьківства і дитинства.

Який метод конституційно-правового регулювання застосовується в даній нормі: „Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава”?:

А)дозвіл;

Б) заборона;

В)встановлення

Конституційне право України це:

а)первинна галузь права;

Б) вторинна галузь права;

В)третинна галузь права

Джерелом влади в Україні є:

А)Президент;

Б) місцеве самоврядування;

В)народ

Які з названих елементів не входять до предмету конституційного права України?:

А)політико-правові відносини, пов’язані з відносинами держави та особи;

Б) взаємовідносини між керівником і підлеглим;

В)народне волевиявлення;

У чому полягає принципова різниця між термінами „державне право” і „конституційне право”?:

А)в наборі джерел галузі;

Б) в предметі регулювання;

В)в наявності або відсутності конституціоналізму як державного режиму

Тема:Актуальні проблеми системи конституційного права України

Система конституційного права включає правові інститути:

1. президентської влади;

2. виборчого права;

3. права власності політичної партії;

4. спільного майна подружжя.

Суб’єкти конституційно-правових відносин:

1. народ;

2. держава;

3. вищий учбовий заклад;

4. приватний підприємець без створення юридичної особи;

5. міжнародні громадські організації.

Терміни "конституційне право" та "державне право" використовуються як:

1. синоніми;

2. історично склались в різних країнах для позначення однієї галузі права;

3. як одиничне і загальне;

4. як такі, що не порівнюються за смислом.

Терміни "конституційний контроль" та "конституційний нагляд" повинні сприйматись як:

1. такі, що здійснюються різними органами державної влади;

2. мають різний зміст;

3. в принципі неспівідносяться;

4. відповідно одиничне і загальне.

Особливостями конституційних норм є:

1. їх особлива важливість та значимість;

2. їх вища юридична сила;

3. обов’язковість їх видання;

4. необхідність їх знання всіма громадянами.

Права громадянина:

1. Походять з позитивного права;

2. за своїм обсягом залежать від держави;

3. розповсюджуються на громадян країн – учасниць Ради Європи;

4. не мають в своїй основі норм міжнародного права.

Принцип прямої дії норм Конституції України повинен бути реалізований, якщо:

1. відсутній нормативно-правовий акт, який конкретизує її положення;

2. зміст закону прямо суперечить нормі основного закону;

3. органи виконавчої влади приймають про це рішення;

4. запроваджений воєнний стан;

5. запроваджений надзвичайний стан.

Особливостями конституційних норм є:

1. їх особлива вага ти значення;

2. їх найвища юридична сила;

3. обов’язковість їх оприлюднення;

4. необхідність їх знання всіма громадянами.

Інститут Конституційного права це:

1. встановлене або санкціоноване державою правили поведінки, що регулює суспільні відносини, які становлять предмет конституційного права;

2. сукупність суспільних відносин, що утворюють предмет Конституційного права;

3. система норм конституційного права, що регулюють однорідні і взаємопов’язані суспільні відносини, які утворюють відносно самостійну групу.

„Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії”. Дана норма є:

1. конценсуальна

2. матеріальна;

3. процесуальна;

4. колізійна

„Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори впорядку і розмірах, встановлених законом”. Дана норма є:

1. конценсуальна

2. процесуальна;

3. імперативна

4. диспозитивна

Які елементи структури конституційно-правової норми є в даній статті: „Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.”:

1. гіпотеза, диспозиція.

2. диспозиція.

3. гіпотеза, диспозиція, санкція.

4. гіпотеза, санкція.

Тема: Актуальні проблеми джерел конституційного права

Верховенство державної влади - це:

1. Визнання вищої юридичної сили конституції держави;

2. відсутність на території держави іншої, конкуруючої влади;

3. заборона політичної опозиції;

4. пріоритет актів Президента над законами, які приймаються парламентом;

5. верховенство національних законів над міжнародно-правовими актами.

Конституція є базою поточного законодавства тому, що:

1. її норми є основоположними для норм всіх інших галузей права;

2. вона відіграє роль "правової біблії", зібрання найважливіших юридичних ідей;

3. без її прямої вказівки не може бути прийнятий жодний закон в країні;

4. посилання на її норми обов’язкові при прийняті будь-яких державних рішень.

Гарантіями стабільності Конституції України є:

1. Особливий порядок внесення до неї доповнень;

2. особлива процедура зміни Конституції;

3. заборона змінювати її текст без згоди народу;

4. обов’язковість повідомлення про зміну її тексту Ради безпеки ООН.

Конституції, які діють в Україні:

1. Конституція України 1996 року;

2. Автономної Республіки Крим;

3. Міст Києва та Севастополя;

4. Конституційний договір Ради Європи.

Основні риси сучасної Конституції:

1. її легітимність;

2. перспективність;

3. класовий характер;

4. наступність радянських традицій;

5. міжнародний характер.

Ідеологічна багатоманітність передбачає:

1. свободу вираження поглядів опозиційних сил;

2. заборона визначати будь-яку ідеологію в якості обов’язкової;

3. свободу агітації в період передвиборчих кампаній;

4. вільне розповсюдження будь-яких політичних ідей;

5. розповсюдження відомостей, що ганьблять людей та об’єднання.

Охорона Конституції України покладена на:

1. Президента України;

2. Конституційний суд України;

3. Службу Безпеки;

4. Уповноваженого Верховної Ради з прав людини;

5. Верховний Суд України.

Передумовами проведення конституційних реформ 2004 року були:

1. соціально-економічна криза як результат світової кризи;

2. підміна парламентаризму партійною диктатурою;

3. зміна форми правління;

4. вступ України в Євросоюз;

5. виведення українських військ з Іраку.

Реальність діючої Конституції України проявляється в:

1. Відповідності встановлених в ній правил існуючим суспільним відносинам;

2. гарантованості виконання її норм;

3. автоматичним виконанням її приписів;

4. її безумовному авторитеті у всього народу України.

Сучасній Конституції України властиві функції:

1. установча;

2. юридична;

3. аналітична;

4. прогностична;

5. освітня.

Сучасні конституції можуть бути:

1. писаними;

2. октройованими;

3. делегованими;

4. форматованими;

5. абстрагованими.

Сутність Конституції полягає в тому, що її норми відображають:

1. реальне співвідношення суспільно-політичних сил в країні;

2. реальне співвідношення сил в соціальній боротьбі;

3. співвідношення сил в класовій боротьбі;

4. тільки волю економічно пануючого класу;

5. інтереси кожного без винятку громадянина відповідної країни.

Тема Актуальні проблеми загальної теорії прав людини

Конституційні права і свободи:

1. отримали найвищий юридичний захист;

2. закріплені в тексті Конституції;

3. захищені нормами міжнародного права;

4. захищаються Уповноваженим Верховної Ради з прав людини;

5. контролюються ООН.

Обов’язок людини це:

1. міра необхідної поведінки;

2. міра можливої поведінки;

3. об’єктивно обумовлена вимога держави.

Право на особисту недоторканість включає:

1. право на тілесну недоторканість та право на психічну недоторканість;

2. право на статеву недоторканість та право на тілесну недоторканість;

3. Право на: статеву недоторканість, тілесну недоторканість, психічну недоторканість.

Право на свободу думки та слова, вільне вираження своїх поглядів та переконань є:

1. абсолютним;

2. може бути обмежене у випадках передбачених Конституцією України;

3. може бути обмежене у випадках передбачених законами України.

Обов’язок шанувати державні символи це:

1. обов’язок будь-якої людини, яка перебуває на території України;

2. обов’язок громадян України;

3. обов’язок іноземців та осіб без громадянства.

Обов’язок при здійсненні своїх прав і свобод не завдавати шкоди національним інтересам України це:

1. обов’язок будь-якої людини, яка перебуває на території України;

2. обов’язок громадян України;

3. обов’язок іноземців та осіб без громадянства.

Обов’язок не виконувати явно злочинні розпорядження чи накази це:

1. обов’язок будь-якої людини, яка перебуває на території України;

2. обов’язок громадян України;

3. обов’язок іноземців та осіб без громадянства.

Право на повагу до людської гідності є:

1. абсолютним;

2. може бути обмежене за умов воєнного чи надзвичайного стану;

3. може бути обмежене у випадках передбачених законом.

Права людини це:

1. міра необхідної поведінки;

2. міра можливої поведінки;

3. об’єктивно обумовлена вимога держави.

Право на недоторканість житла є:

1. абсолютним;

2. може бути обмежене у випадках передбачених Конституцією України;

3. може бути обмежене у випадках передбачених законами України.

Право вільно обирати і бути обраним до органів державної влади належить:

1. всім особам, які на законних підставах перебувають на території України;

2. виключно громадянам України;

3. громадянам України та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні.