
- •Тема 1. Сучасні тенденції розвитку, тардиції та риси конституційного права
- •1. Поняття та значення конституційного права як галузі публічного права
- •2. Конституційно-правові відносини: поняття, специфічні риси та структура
- •3. Особливості суб’єктного складу та об’єктів на сучасному етапі
- •4.Метод конституційного регулювання суспільних відносин: особливості впливу в умовах становлення єдиного конституційного простору
- •Тема 2. Актуальні проблеми системи конституційного права України
- •1. Поняття та складові елементи системи конституційного права
- •2. Конституційно-правові інститути: проблеми теорії та практики
- •3. Правові презумпції
- •4. Система й структура конституційно-правових норм. Особливості санкцій конституційно-правової норми.
- •Тема 3. Актуальні проблеми джерел конституційного права
- •1. Поняття та система джерел конституційного права України. Джерело конституційного права: понятійна та правова характеристика
- •2. Договір в системі джерел конституційного права
- •3. Актуальні проблеми державної реєстрації нормативно-правових актів в контексті адаптації законодавства України до законодавства єс
- •4. Правова політика сучасної України
- •Тема 4. Актуальні проблеми конституційно-правової відповідальності
- •1. Поняття і особливості конституційно-правової відповідальності
- •2. Конституційні делікти як підстава конституційно-правової відповідальності
- •3. Конституційно-правова відповідальність вищих органів державної влади
- •4.Конституційно-правова відповідальність політичних партій та громадських об'єднань
- •Тема 5.Теоретичні та методологічні проблеми науки конституційного права
- •1.Фактори систематизації конституційно-правового знання
- •2.Основні характеристики та моделі системи науки конституційного права
- •3.Співвідношення науки конституційного права та системи конституційно-правових навчальних дисциплін
- •4.Методологія та методика викладання дисципліни в системі юридичної освіти
- •Тема 6.Актуальні проблеми загальної теорії прав людини
- •1.Методологічні підходи до вивчення феномена прав людини та з`ясування нових закономірних тенденцій його розвитку
- •2.Сутність, функції, структура, особливості формування, розвитку правової системи у зв’язку з розв’язанням проблем прав особи в умовах демократичної, соціально-правової держави
- •3.Актуальність проблеми забезпечення конституційно-правового статусу людини і громадянина у контексті питань політико-правового реформування
- •4.Система принципів конституційно-правового статусу людини, їх взаємозв’язок та взаємозалежність
- •Тема 7. Актуальні питання правового регулювання сучасного громадянства та практики застосування норм про громадянство в Україні
- •1. Теоретичні основи інституту громадянства України
- •2. Основні підходи щодо визначення правової природи та поняття громадянства
- •3. Механізм реалізації законодавства про громадянство в Україні та практика його застосування
- •4. Правові способи запобігання подвійному громадянству та безгромадянства
- •Тема 8.Актуальні проблеми інституту безпосередньої демократії
- •1.Вибори як форма безпоседньої демократії
- •2.Значення виборів у демократичній державі
- •3.Поняття, види та предмет референдумів в Україні
- •4.Відповідальність за порушення виборчих прав громадян
- •Тема 9. Актуальні проблеми організації та діяльності вищих органів влади в Україні
- •1.Проблеми реалізації представницької функції Верховної Ради України
- •2.Становлення і розвиток конституційних засад виконавчої влади в Україні
- •3.Інститут Президента України в системі органів державної влади
- •4.Конституційний конфлікт як феномен та процес в Україні
- •Тема 10. Демократизація судової системи України: проблеми та перспективи
- •1.Концептуальні проблеми демократизації судової системи України
- •2.Гарантії суддівської діяльності. Інститут народних, присяжних засідателів
- •3.Конституційно-правовий статус Вищої Ради юстиції
- •4.Поняття та види конституційного контролю
- •Тема 11.Сутність та особливості державного устрою як форми організації політичної влади
- •1.Поняття, принципи та форми територіального устрою
- •2.Адміністративно-територіальний поділ України: становлення, сучасний стан та перспективи реформування
- •3.Конституційно-правові засади (принципи) розмежування компетенції України та Автономної Республіки Крим
- •4.Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим
- •Тема 12. Актуальні проблеми інституту місцевого самоврядування в Україні
- •1.Загальнотеоретична характеристика поняття і співвідношення повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування
- •2.Конституційно-правова регламентація об’єктного складу місцевого самоврядування в Україні
- •3.Поняття та юридична природа місцевого самоврядування
- •4.Конституційно-правовий статус органів місцевого самоврядування
- •Тестові завдання
- •12. Право на свободу об’єднання у політичні партії належить:
- •16.Обов’язок щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку встановленому законом це:
- •Які з перерахованих категорій громадян України мають право за законом брати участь у Всеукраїнському референдумі:
- •Контрольні питання
- •Використані джерела
3.Поняття, види та предмет референдумів в Україні
Особлива роль у системі народовладдя в Україні належить референдумові, як найбільш органічній та природній формі народовладдя.
Відповідно до Закону «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» референдум – це спосіб прийняття громадянами шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного та місцевого значення.
Основні соціальні функції реферундумів:
по-перше, референдум є одним із основних інструментів реалізації права народного суверенітету і легітимізації владних рішень;
по-друге, референдум є однією з основних форм реалізації права національного суверенітету;
по-третє, референдум є одним із способів формування громадської думки;
по-четверте, за умов демократичного суспільства референдум може бути використаний народом як противага рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування, що не задовольняють інтереси громадян.
Конституція, а також Закон «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», передбачають наступні види референдумів. За територіальною ознакою референдуми поділяються на:
всеукраїнський;
місцевий,який поділяється і свою чергу на референдум,що провадиться у межах Автономної Республіки Крим та такий, що провадиться у межах інших адміністративно-територіальних одиниць.
Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою або Президентом відповідно до їх повноважень. Згідно із ст. 73-85 Конституції виключно Верховна Рада призначає всеукраїнський референдум з питань про зміну території України, а Президент,згідно ч.6 ст. 106 Конституції, призначає всеукраїнський референдум щодо внесення змін до Конституції
Місцеві референдуми призначають відповідні ради з питань, що належать до їх компетенції.
Наступна класифікація видів референдумів пов'язана з предметом референдуму. Теоретично предмет референдуму – це питання, вирішення якого відбувається шляхом народного голосування. В даному разі залежно від предмету розрізняють наступні референдуми:
обов'язкові;
факультативні.
Обов'язкові мають місце у випадках, коли з певних питань рішення не може бути прийняте іншим шляхом, окрім народного голосування, причому законом завжди чітко окреслено коло цих питань. Відповідно до положень ст. 156 Конституції, обов'язкового затвердження всеукраїнським референдумом потребує законопроект про внесення змін до розділу І «загальні засади», розділу ІІІ «Вибори,Референдум» і розділу ХІІІ «Внесення змін до Конституції України».
Факультативні референдуми – це референдуми, проведення яких можливе, проте не обов'язкове. Призначення референдуму в такому разі залежить від рішення органів, що компетентні призначати референдум, а також від наявності іншої ініціативи проведення референдуму, передбаченої законодавством.
Ст. 3 Закону «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» окреслює предмет всеукраїнських факультативних факультативних референдумів, до якого зараховано:
затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції змін і доповнень, окрім тих, що вимагають обов'язкового референдуму;
прийняття, зміна або скасування законів України чи іхніх деяких положень;
прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції та інших правових актів.
На всеукраїнський референдум можуть виноситися лише загальнодержавні питання.
Є питання, з яких референдум взагалі не допускається, оскільки для їх вирішення потрібні професійні знання,досвід та інші передбачені законом підстави. У зв'язку з цим, і ст. 74 Конституції зазначено, що референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії. На всеукраїнський референдум не виносяться питання, віднесені законодавством України до відання органів суду та прокуратури; питання амністії і помилування; питання про вжиття державними органами України надзвичайних і невідкладних заходів щодо охорони громадського порядку, захисту здоров'я та безпеки громадян; питання пов'язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів.
За змістом предмету всеукраїнські референдуми поділяються на:
конституційні, коли шляхом референдуму вирішується питання прийняття,затвердження або зміни Конституції;
законодавчі, коли народним голосуванням вирішуються питання, пов'язані з прийняттям, затвердженням, зміною законів.
Якщо референдум проводиться з одного й того ж питання кілька разів, то за часом треба розрізняти:
повторний референдум з означеного питання проводиться у тому разі, якщо під час проведення всеукраїнського або місцевого референдуму були допущені грубі порушення законодавства про референдум, Верховна Рада України у місячний строк, а відповідний орган місцевого самоврядування – у 15-денний строк можуть призначити повторний всеукраїнський або місцевий референдум на всій території республіки, відповідної адміністративної одиниці або її частини.
Новий (всеукраїнський) референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведено не раніше як через 5 років, а місцевий – не раніше, як через рік від дня попереднього референдуму з цих питань.