Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Cучасні теоретико-практичні проблеми конституці...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
970.75 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

«СУЧАСНІ ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ»

Київ НТУ 2012

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра конституційного та адміністративного права

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

«СУЧАСНІ ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ»

Затверджено

на засіданні науково-методичної ради

Національного транспортного університету

Протокол № від 2012 року

Перший проректор, професор

_________________ М.О.БІЛЯКОВИЧ

Київ НТУ 2012

Навчальний посібник «Сучасні теоретико-практичні проблеми конституційного права та процесу» для студентів денної та заочної форми навчання / Укл.: Н.В. Щербатюк, А.В. Бондар, О.В. Денисюк, С.В. Чичирко, Дмитриченко Г.М.. – К.: НТУ, 2012, – ____ с.

Затверджено на засіданні Кафедри

конституційного та адміністративного права

Протокол № від 2012 року

Укладачі: Щербатюк Наталя Володимирівна, к.ю.н., доцент,

Бондар Андрій Вікторович, к.ю.н., доцент,

Чичирко Сергій Васильович, к.ю.н., доцент

Денисюк Олена Василівна

Дмитриченко Галина Миколаївна

Відповідальний за випуск: Щербатюк Н.В., к.ю.н., доцент

Навчальне видання

Складений за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджена з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).

© Н.В. Щербатюк, А.В. Бондар, О.В. Денисюк,

С.В. Чичирко, Г.М. Дмитриченко 2012

© Національний транспортний університет, 2012

Тема 1. Сучасні тенденції розвитку, тардиції та риси конституційного права

  1. Поняття та значення конституційного права як галузі публічного права

  2. Конституційно-правові відносини: поняття, специфічні риси та структура.

  3. Особливість суб’єктного складу та об’єктів на сучасному етапі

  4. Метод конституційного регулювання суспільних відносин: особливості впливу в умовах становлення єдиного конституційного простору.

1. Поняття та значення конституційного права як галузі публічного права

Конституційне право одна з провідних галузей права України, предметом регулювання якої є найважливіші суспільні відносини. Ці відносини складаються у всіх сферах життєдіяльності суспільства: політичній, економічній, соціальній, духовній. Конституційно-правові норми закріплюють насамперед принципи, які визначають устрій держави і суспільства, належність до громадянства, принципи, що характеризують становище людини в суспільстві і державі, її основні права, свободи і обов’язки. Предметом конституційного права України є форми безпосередньої демократії, наприклад, вибори, референдум, система органів державної влади, основи їх функціонування, система органів місцевого самоврядування, правовий статус органів законодавчої, виконавчої та судової влади, Конституційного Суду України, прокуратури України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, порядок їх створення, компетенція, основні форми діяльності. До предмета конституційного права належать питання територіального устрою України, правового статусу Автономної Республіки Крим тощо. Основним джерелом конституційного права є Конституція, норми якої мають найвищу юридичну силу в державі, а це означає, що будь-які інші нормативно-правові акти, які приймаються органами державної влади (закони, укази президента, постанови уряду тощо), повинні відповідати їй.

Пізнання галузі права неможливо без з’ясування особливостей правових норм, які її складають. Конституційно-правовим нормам притаманні загальні ознаки юридичних приписів, тобто вони регулюють суспільні відносини; встановлюють обов’язкові правила поведінки; містяться в правових актах держави; охороняються і забезпечуються в разі необхідності примусовою силою держави.

Разом з цим конституційні норми мають свою специфіку, й у порівнянні з нормами інших галузей права вони відрізняються за своїм змістом і сферою суспільних відносин, які вони регулюють. Ці норми мають найвищу юридичну силу. На відміну від норм інших галузей права в нормах конституційного права значно більше норм загальнорегулюючого характеру. Конституційно-правові норми, як правило, не є класичними, тобно не завжди мають у своєму складі всі три елементи: гіпотезу, диспозицію і санкцію.

Закони за призначенням у механізмі правового регулювання поділяються на матеріальні і процесуальні; за терміном дії – на постійні, тимчасові та виключні; за територією дії – на норми, що діють та території: всієї України; Автономної Республіки Крим; окремих адміністративно-територіальних одиниць.

Конституційно-правові інститути – це відповідна система норм конституційного права, які регулюють однорідні і взаємопов’язані суспільні відносини, що становлять відносно самостійну групу.

До конституційно-правових належать такі інститути, як основи конституційного ладу України, основи правового статусу людини і громадянина, виборча система, народне представництво, конституційний контроль, інститут президентства та ін.

У науці конституційного права прийнято розрізняти поняття конституції у матеріальному значення і поняття конституції у формальному значенні.

Під конституцією в матеріальному значенні розуміється здебільшого сукупність юридичних норм, які закріплюють основні права та свободи людини і громадянина, визначають засади суспільного ладу, форми державного правління і державного устрою, основи організації центральних і місцевих органів влади, їх компетенцію та взаємовідносини, державні символи і столицю. Критерієм (підставою) для віднесення правових норм до норм конституції у матеріальному значенні є не стільки форма та юридична сила акту (актів), в якому (в яких) вони містяться, скільки характер відносин, які цими нормами регулюються. Назване вище коло відносин якраз і складає предмет конституційного регулювання.

Конституцією у формальному значенні іменується єдиний акт або ж кілька актів, що мають вищу юридичну силу стосовно всіх інших нормативних актів. Конституція в даному значенні – це свого роду закон законів. Вона може бути змінена тільки в особливому, встановленому, як правило, нею самою порядку, зміна конституції тягне за собою перегляд раніше прийнятих законів та інших нормативних актів на предмет їх відповідності зміненим положенням конституції.

Конституція України виконує такі функції: юридичну, політичну, установчу, ідеологічну, організаційну, стабілізуючу, обмежувальну, зовнішньополітичну, консолідуючу.

Юридична функція Конституції проявляється в тому, що вона є Основним Законом держави, базою національної правової системи. Політична функція полягає в тому, що Конституція проголошує народовладдя, напрями розвитку держави і суспільства. Установча функція Конституції проявляється в тому, що вона встановлює основні політико-правові інститути держави і суспільства, визначає основи правового статусу громадян, систему та структуру органів державної влади. Ідеологічна функція полягає в тому, що в Конституції містяться важливі ідеї політичної еліти. Організаційна функція проявляється в тому, що Конституція стимулює розвиток суспільних відносин, містить у собі положення програмного характеру, є базою стимулювання прогресивних політико-правових процесів державотворення. Стабілізуюча функція полягає в тому, що Основний Закон спрямований на стабілізацію соціально-економічних процесів. Обмежувальна функція полягає в тому, що конституційні норми визначають межі діяльності органів державної влади, стримують узурпацію та монополізацію влади певними структурами. Зовнішньополітична функція Конституції проявляється насамперед у тому, що Основний Закон є своєрідним паспортом держави, її конституційного ладу.

Принципи Конституції визначають її сутність. Вони носять нормативний характер і є обов’язковими для виконання. До головних принципів Конституції України належать: народовладдя, пріоритет прав людини і громадянина, поділ

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]