
- •Виховання у східних слов’ян.
- •Київська школа «книжного вчення» (х – хі ст.)
- •Культурно-освітня діяльність п. Русина.
- •Монастирські школи.
- •Школи грамоти.
- •Просвітницькі ідеї о.В. Духновича.
- •Просвітницька діяльність і. Федорова, його перший буквар 1574 р.
- •Просвітницька і педагогічна діяльність г. Смотрицького.
- •Педагогічні ідеї т.Г. Шевченка.
- •Світогляд і. Франка, його просвітницька та освітньо-педагогічна діяльність.
- •Педагогічні ідеї Лесі Українки.
- •Діяльність Просвітницьких товариств в Україні в кінці хіх – на початку хх століття.
- •Просвітницька діяльність м. Костомарова.
- •Педагогічні ідеї п. Куліша.
- •Життя та педагогічна діяльність к.Д. Ушинського.
- •Ідеї народності в педагогічній системі к.Д. Ушинського.
- •Педагогічні твори та підручники к.Д. Ушинського, їх значення.
- •К.Д. Ушинський про моральне виховання.
- •Життя та педагогічна діяльність с.Ф. Русової.
- •Просвітницька діяльність та педагогічні погляди м.П. Драгоманова.
- •Виховання та школа в Стародавній Греції.(24,25)
- •Теорія природного виховання, принципи природовідповідповідності виховання ж.Ж. Руссо.
- •Виховання у первіснообщинному ладі.
- •Теорія «громадянського виховання» й «трудової» школи. Погляди г. Кершенштейнера на мету і завдання виховання.
- •Вікова періодизація та зміст виховання ж.Ж. Руссо.
- •Педагогічні ідеї Платона.
- •Вимоги до вчителя в педагогічній спадщині ф.-а.В. Дістерверга.
- •Педагогічна теорія й-ф. Гербарта.(50)
- •Організація шкільного навчання. Класно-урочна система навчання (я.А. Коменський).
- •Дж. Локк про мету і зміст виховання.
- •Педагогічна думка в епоху Середньовіччя.
- •Педагогіка епохи Просвітництва.
- •Й.Г. Песталоцці і його «Книга для матерів».
- •Основні положення «Методу м. Монтессорі».
- •Педагогічні ідеї Арістотеля.
- •Життя і педагогічна діяльність й.Г. Песталоцці.
- •Й.Г. Песталоцці про моральне, фізичне, трудове виховання.
- •Середньовічні університети.
- •«Прагматична педагогіка» (Дж. Дьюї).
- •Педагогічні ідеї Сократа.
- •Й.Г. Гербарт про навчання й дидактичні принципи.(35)
- •Просвітницька та педагогічна діяльність я. Чепіги.
- •Просвітницька та педагогічна діяльність т. Лубенця.
- •Школа і педагогіка України у 20-х – 30-х рр. Хх століття.
- •А.С. Макаренко про формування колективу, закони його розвитку.
- •Життя і педагогічна діяльність в.О. Сухомлинського.
- •«Школа радості» в.О. Сухомлинського.
- •Питання морального, трудового й естетичного виховання учнів у теорії й практиці в.О. Сухомлинського.
- •Особливості діяльності навчально-виховних закладів у роки Великої Вітчизняної війни.
- •Особливості організації навчально-виховного процесу у післявоєнний період.
- •Реформа школи 1984 року.
- •Сутність і завдання національної школи, національного виховання.
- •Відродження різних типів навчальних закладів (ліцеїв, гімназій, колежів тощо).
- •Створення нормативно-правового забезпечення освіти в Українській державі.
- •Пріоритетні напрями реформування освіти в незалежній Україні.
- •Стратегічні завдання реформування освіти на сучасному етапі.
Педагогічні ідеї п. Куліша.
Пантелеймон Куліш був не тільки відомим українським письменником, а й просвітителем. Після відкриття Київського університету св. Володимира П.Куліш записався спочатку на філологічний, а згодом на юридичний факультет, де слухав лекції професора М.Максимовича. Важкі матеріальні умови не дозволили П.Кулішу закінчити навчання. За рекомендацією М.Максимовича у 1842 році його призначили на посаду вчителя у дворянській школі на Подолі. В цей час він багато подорожував по Київщині, записав чимало пісень, легенд, переказів. На 1843-1844 рр. Припадають початки дружніх стосунків П.Куліша з Т.Шевченком, В.Білозерським та іншими передовими українськими інтелігентами того часу, який єднали благородні цілі "видвигнути рідну націю з духовного занепаду", відродження української національної культури.
І хоча у кінці 1845 року П.Куліш переїхав до Петербурга, де одержав посаду вчителя російської мови для студентів - іноземців при університеті, він продовжував тісні зв'язки з Кирило-МефодіЇвським Братством. За рекомендацією Петербурзької Академії Наук П.Куліш у 1847 році виїхав у наукове відрядження за кордон. Незабаром, у зв'язку з розгромом братства, був заарештований у Варшаві й ув'язнений в Петропавловській фортеці. Після закінчення слідства засланий до Тули. Під час свого перебування на засланні Куліш дуже багато читає, особливо уважно студіює твори Ж.-Ж. Руссо, просвітительські ідеї якого згодом знайшли своє плідне втілення у подальшій творчості ( передусім це стосується його знаменитих "Листів з хутора" і хутірської філософії у цілому).
Згодом повернувся до Петербурга, де розпочав активну літературну та видавничу діяльність. За короткий час видав "Граматку" та 40 дешевих книжок під загальною назвою "Сільська бібліотека".
Відкривається українська "Граматка" П.Куліша вступною статтею про стан шкільної справи на Україні. Потім ідуть азбука, маленька азбука, прописна азбука, стрічна (рядкова) азбука, крива (прописна) азбука та поради вчителів (про проривний звук "г" для позначення твердості у словах: ґанок, ґудзик). Автор залишає в алфавіті літери "ьГ та "г" тому, що вони існували у церковних текстах, з якими стикалися учні. Далі подається розробка шести уроків для засвоєння складів.
Велика заслуга П.Куліша полягає у виробленні українського правопису, що відомий під назвою ^кулішівка". Для створення єдиної норми П.Куліш запропонував спрощений правопис української мови, взявши за основу полтавсько-чигиринський діалект.
Зміст ''Граматки" спрямований на виховання у дітей любові до рідного краю, народу, його історії і культури. Для досягнення цієї мети П.Куліш підібрав змістовні дидактичні тексти: оповідання про славне минуле українського народу, відомості про видатних історичних осіб, уривки з пам'яток культури і фольклору.
Наприкінці свого життя П.Куліш багато працював, дбаючи про поширення освіти на Україні. Він залишив величезну культурну спадщину, як глибокий публіцист і літературний критик, оригінальний філософ, історик, просвітитель, прекрасний перекладач.