93Суспільно-політичне життя на західноукраїнських територіях у 1920-ті рр. Політика пацифікації ю. Пілсудського в Східній Галичині.

Пацифікацією були названі масові репресії восени 1930 щодо українського населення Галичини, проведені урядом Польщі, який тоді очолював Пілсудський. Приводом для пацифікації послужили численні протипольські акції, зокрема підпали майна польських власників, пошкодження ліній зв'язку, які відбувалися в краї влітку та восени 1930 року. Відповідальність за ці дії польська влада поклала на українське підпілля, тим паче, що провід ОУН (УВО) публічно визнав причетність до організації саботажів як форми протесту проти національної політики Польщі на українських землях. Рішення про проведення пацифікації затвердив особисто маршал Юзеф Пілсудський, який з 24 серпня 1930 року очолив уряд Польщі. Її метою, окрім "умиротворення" Галичини та послаблення українських політичних сил, було забезпечення максимального успіху урядовому таборові на виборах до сейму у листопаді 1930 року. Під час поліційних експедицій у трьох воєводствах Галичини було проведено понад п'ять тисяч брутальних обшуків, численні арешти активістів українських організацій та установ, здійснювалось побиття і знущання над місцевими українськими селянами, учителями, священиками (сім осіб загинуло). У багатьох громадах було ліквідовано осередки організацій "Пласт", "Луг", "Сокіл", філій "Просвіти", кооперативів. Репресії, тиск влади на українське громадянство спричинилися до зменшення українського представництва у парламенті. Українці Галичини здобули у сеймі 20 місць, у сенаті -- чотири. Одним із головних наслідків пацифікації стало зростання серед галичан національної свідомості, настроїв ворожості до польської держави і поляків, що вело до подальшого посилення боротьби ОУН.

94. Економічні перетворення у промисловості: індустріалізація, її передумови, хід здійснення, наслідки.

Індустріалізація відбувалася згідно з розробленим п’ятирічним планом і пройшла кілька етапів. 1925 рік - XIV з’їзд ВКП(б) проголосив курс на індустріалізацію. Причини: техн. Відсталість, потреба оборони у разі війни.

Особливості• головне джерело нагромадження коштів – „перекачування” коштів із села, експлуатація трудового ентузіазму людей;• розвиток групи „А” на шкоду групи „Б”;• розпочалася з важкої, а не з легкої промисловості;• мала ударні темпи;• спиралася на внутрішні резерви;• здійснювалася за планом.

Труднощі• відсутність розвиненої інфраструктури (шляхи сполучення, мости, залізниці);• обмаль кваліфікованих кадрів;• застаріле обладнання на більшості заводів і фабрик;• нестача коштів

Підсумки індустріалізації ,,+ "

• змінилося співвідношення між пром-тю і с/г

• змінилося і співвідношення між великою і дрібною пром-тю

• СРСР перетв на індустріально-аграрну країну;

• зміцніла обороно-здатність СРСР;

• створення технічної бази с/г;

• ліквідовано безробіття;

• швидко йшов процес урбанізації

• формувався національний український робітничий клас і технічна інтелігенція

,, - "

• -завищені ціни на пром. продукцію

• - значне скорочення чисельності кустарно-ремісничих закладів

• посилення регіональних нерівномірностей

• зростання централізації в управлінні економікою;

• зростання монополізму в пром-сті;

• згортання непу й утвердження командно-адміністративної системи;

• загальне одержавлення засобів виробництва;

• заборонено приватну торгівлю (вона була одержавлена);

• ускладнення житлової та продовольчої проблеми;

• курс на мілітаризацію економіки;

• заморожування значних коштів у незавершених об’єктах;

• посилення експлуатації трудящих;

• репресії проти технічної інтелігенції;

• сталася ізоляція радянської економіки зміцнення ролі партії в державі;

• вся економіка України контролювалась центральними органами влади.