4. Ступінь засвоєння навчального матеріалу.

Для визначення ступеня засвоєння навчального матеріалу та подальшого його оцінювання на семінарському (практичному) занятті слід врахувати певні рівні знань:

- оцінка «5» високий рівень – студент вільно володіє навчальним матеріалом, опрацювавши основну та додаткову літературу, аргументовано висловлює свої думки, проявляє творчий підхід до виконання індивідуальних та колективних завдань у самостійній роботі;

- оцінка «4» добрий рівень – студент володіє певним обсягом навчального матеріалу, здатний його аналізувати, але не має достатніх знань для формулювання висновків, поєднання теоретичних знань із практичними прикладами;

- оцінка «3» задовільний рівень – студент володіє навчальним матеріалом поверхово і фрагментарно на репродуктивному рівні або володіє частиною навчального матеріалу;

- оцінка «0» незадовільний рівень – студент не володіє навчальним матеріалом, відмовляється відповідати на запитання.

Кожну оцінку викладач повинен аргументовано мотивувати.

Обов’язковому відпрацюванню підлягає оцінка «0» та «Н».

За власним бажанням студент може відпрацювати інші пропуски занять.

Для оцінювання самостійної роботи необхідно врахувати такі рівні знань:

- оцінка «5» високий рівень – всі завдання до теми виконано в повному обсязі, без помилок, творчо і самостійно; при виконанні завдань чітко простежується зв’язок з практикою (наведено обґрунтовані приклади і пояснення з посиланням на фактичний матеріал тощо); студентом в повному обсязі продемонстровано необхідні навички роботи з літературою, нормативними актами й раніше засвоєним матеріалом.

- оцінка «4» добрий рівень – більшість практичних завдань до теми виконано в повному обсязі, хоча і з незначними неточностями, які не мають суттєвого впливу на загалом позитивну оцінку; є окремі недоліки в розкритті теоретичних питань; студентом продемонстровано необхідні вміння працювати з навчальною літературою, проте навички роботи з нормативними актами й раніше засвоєним матеріалом потребують удосконалення.

- оцінка «3» задовільний рівень – більшість завдань виконано, з яких деякі виконані з незначними помилками, або не в повному обсязі, є винятки й помилки, які не мають істотного значення для отримання загалом задовільної оцінки; у курсанта виникли складнощі при роботі з навчальною та науковою літературою, ним також не продемонстровано належних навичок роботи з нормативно-правовою базою, або виникли складнощі при вирішенні практичних завдань.

- оцінка «0» незадовільний рівень – завдання до теми не виконано взагалі, або виконано частково (менше третини від загальної кількості завдань), відповіді не обґрунтовано, при цьому самостійна робота містить велику кількість принципових помилок, або має ознаки несамостійного виконання.

5. Таблиця розподілу балів за навчальну дисципліну «юридичне документознавство»

	Семінарські та практичні заняття	Самостійна роботи	Модульний контроль
	30	30	40
Всього за навчальну дисципліну	100

Примітка: для осіб, що активно працювали, але за об’єктивних причин не змогли отримати відмінні оцінки, викладач має право виставити додаткові бали за контроль участі у межах від «0» до «10».

Для переводу оцінок у бали необхідно користуватися формулою:

Сума отриманих оцінок

0,60*9*5

К =

* 30

Модульний контроль

37-40 балів – «5» відмінно;

36-30 балів – «4» добре;

20-29 балів – «3» задовільно.

Розрахунок балів за самостійну роботу

Всього на самостійну роботу виносяться:

• теоретичні запитання -20;

• самостійні практичні завдання – 5;

• складання кросворду – 1;

	Відповіді на запитання СР	Вирішення самостійного практичного завдання	Складання кросворду
	20*1=20 балів	5*1=5 балів	5 балів
ВСЬОГО	30 балів

6. ФОРМИ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

6.1. Модульний контроль

Модульний контроль - письмова робота (тести+задачі).

Форма проведення - письмова.

Кількість балів - 40.

6.2. ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

для підготовки до модульних контролів

1. Документознавство як наукова та навчальна дисципліна.

2. Основні етапи розвитку документознавства.

3. Розкрийте зв'язок документознавства з іншими науками.

4. Історія виникнення документа, його генезис.

5. Поняття, об'єкт, предмет, завдання, функції Юридичного документознавства.

6. Значення Юридичного документознавства для майбутніх юристів.

7. Поняття про документ, його властивості та функції.

8. Поняття юридичного документу, його властивості та функції.

9. Класифікація юридичних документів.

10. Значення юридичного документу, напрямки його розвитку.

11. Поняття юридичної техніки.

12. Значення юридичної техніки, її основні завдання

13. Прийоми і правила юридичної техніки: юридична термінологія, юридична конструкція

14. Поняття нормотворчої техніки, як одного з видів юридичної техніки.

15. Вимоги до оформлення юридичних документів.

16. Реквізит, як обов’язків елемент юридичного документі.

17. Правила оформлення юридичних документів.

18. Офіційно-діловий стиль як стиль юридичних документів.

19. Підстилі офіційно-ділового стилю, їх місце у діловій сфері.

20. Особливості особливо-ділового стилю.

21. Поняття «термін», «юридичний термін».

22. Властивості юридичних термінів.

23. Класифікація юридичних термінів.

24. Вимоги до вживання юридичних термінів.

25. Омонімія юридичних термінів

26. Синонімія юридичних термінів

27. Антонімія юридичних термінів

28. Паронімія юридичних термінів

29. Текст як основний елемент юридичного документу.

30. Структура тексту.

31. Основні вимоги до складання юридичних текстів.

32. Поняття «реквізит», «бланк», «формуляр», їх значення для юридичних документів.

33. Охарактеризувати реквізити назви юридичних документів.

34. Охарактеризувати реквізити датування і індексації.

35. Охарактеризувати реквізити оформлення тексту.

36. Охарактеризувати реквізити затвердження документів.

37. Охарактеризувати реквізити про отримання і виконання.

38. Організація контролю за виконанням юридичних документів

39. Строки виконання документів.

40. Номенклатура справ, її види.

41. Формування, оформлення та відбір справ на зберігання та знищення.