
- •Висловлення. Операції над висловленнями.
- •Формули алгебри висловлень. Таблиця істинності формули.
- •Тавтології. Класифікація формул алгебри висловлень.
- •4.Рівносильність формул алгебри висловлень.
- •5.Булеві функції. Питання функціональної повноти.
- •6.Нормальні форми формул алгебри висловлень
- •7. Логічне слідування на базі алгебри висловлень.
- •8. Проблема розв’язуванності в алгебрі висловлень.
- •Метод резолюції в алгебрі висловлень, його застосування.
- •Застосування алгебри висловлень для аналізу і синтезу комбінаційних схем.
- •Зв’язки між формулами алгебри висловлень і формулами числення висловлень.
- •2) Жодне висловлення не є одночасно істинним і хибним (закон виключення суперечності).
- •14.Несуперечність, повнота і розв’язуваність числення висловлень.
- •15. Предикати. Логічні операції над предикатами.
- •Формули логіки предикатів.
- •17. Інтерпретація формул логіки предикатів
- •18. Класифікація формул логіки предикатів. Лзз формули.
- •19. Тотожні перетворення логіки предикатів
- •20 І 21. Закон двоїстості в логіці предикатів.
- •Нормальні форми. ˅˄¬
- •Закон двоїстості.
- •Закон двоїстості
- •22. Логічне слідування в логіці предикатів. Метод резолюції
- •23. Проблема розв’язуванності (вирішення) в логіці предикатів. Теорема Черча.
- •24. Подання знань і одержання виводів за допомогою логіки предикатів
- •25.Застосування логіки предикатів для аналізу міркувань, які виражаються природною мовою.
- •26.Теорії першого порядку. Побудова теорій першого порядку.
- •28. Питання несуперечності, повноти та незалежності аксіом числення предикатів. Проблема розв’язуваності (вирішення) для числення предикатів.
- •29. Формальна арифметика. Питання несуперечності і повноти формальної арифметики. Теореми Геделя, їх філософські аспекти.
- •Інтуїтивне поняття алгоритму і необхідність його уточнення.
- •33.Машини Тьюрінга. Гіпотеза Тьюрінга.
- •Принцип дії
5.Булеві функції. Питання функціональної повноти.
Булева функція (або логічна функція, або функція алгебри логіки) від n змінних - в дискретної математики відображення B n → B, де B = {0,1} - булево безліч. Елементи булева безлічі 1 і 0 зазвичай інтерпретують як логічні значення "істинно" і "помилково", хоча в загальному випадку вони розглядаються як формальні символи, що не несуть певного сенсу. Невід'ємне ціле число n називають арністю або місцевістю функції, в разі n = 0 булева функція перетворюється в булеву константу. Елементи декартова твори B n називають булевими векторами. Безліч всіх булевих функцій від будь-якого числа змінних часто позначається P 2, а від n змінних - P 2 (n). Булеві функції названі так за прізвищем математика Джорджа Буля. Кожна булева функція арності n повністю визначається завданням своїх значень на своїй області визначення, тобто на всіх булевих векторах довжини n. Число таких векторів дорівнює 2 n. Оскільки на кожному векторі булева функція може приймати значення або 0, або 1, то кількість всіх n-арних булевих функцій дорівнює 2 лютого n. Тому в цьому розділі розглядаються тільки найпростіші і найважливіші булеві функції. Те, що кожна булева функція задається кінцевим масивом даних, дозволяє представляти їх у вигляді таблиць. 1.1. Нульарние функції
При n = 0 кількість булевих функцій зводиться до двох 2 2 0 = 2 1 = 2, перша з них тотожно дорівнює 0, а друга 1. Їх називають булевими константами - тотожний нуль і тотожна одиниця.
1.2. Унарні функції
При n = 1 число булевих функцій дорівнює 2 2 1 = 2 2 = 4. Визначення цих функцій міститься в наступній таблиці.
Таблиця значень булевих функцій від однієї змінної: x 0 x̅ x 1
0 0 1 0 1
1 0 0 1 1
Назви булевих функцій від однієї змінної: Позначення Назва
0 тотожний нуль, тотожна брехня, тотожне "НІ"
x̅, x, x ' заперечення, логічне "НІ", "НЕ", "НІ", "NOT" (англ.), "NO" (англ.)
x тотожна функція, логічне "ТАК", "YES" (англ.)
1 тотожна одиниця, тотожна істина, тотожне "ТАК", тавтологія.
Функціональна повнота
Визначення. Множина функцій алгебри логіки А називається повною системою (в Р2), якщо будь-яку функцію алгебри логіки можна виразити формулою над А.
Теорема
1[1, ст.6]. Система А={
}
є повною.
Доведення.
Якщо функція алгебри логіки
відмінна від тотожного нуля, то f
виражається у вигляді досконалої
диз’юнктної нормальної форми, в яку
входять лише диз’юнкція, кон’юнкція
та заперечення. Якщо ж
,
то
.
Теорема доведена.
Лема 1[1, ст.6]. Якщо система А – повна, і будь-яка функція може бути виражена формулою над іншою системою В, то В – теж повна система.
Доведення.
Розглянемо довільну функцію алгебри
логіки
і дві системи функцій А={g1,
g2,…}
і B={h1,
h2,…}.
Оскільки система А повна, функція
може бути виражена у вигляді формули
над нею
,
де
,
тобто функція
представляється у вигляді
,
що означає що вона може бути представлена
формулою над В. Перебираючи таким чином
всі функції алгебри логіки, отримаємо,
що система В також повна. Лема доведена.
Теорема 2[1, ст.6]. Такі системи є повними в Р2
;
;
;
Доведення.
Відомо (теорема 1), що система А=
повна. Покажемо, що система В= повна. З закону де Моргана
отримуємо, що
, тобто кон’юнкція виражається через диз’юнкцію і заперечення, і всі функції системи А виражаються формулами над системою В. Система В повна (лема 1).
Аналогічно пункту 1:
=
із леми 1 випливає, що вираз пункту 2 є правильний.
згідно леми 1 система повна.
згідно леми 1 система повна.