
- •Висловлення. Операції над висловленнями.
- •Формули алгебри висловлень. Таблиця істинності формули.
- •Тавтології. Класифікація формул алгебри висловлень.
- •4.Рівносильність формул алгебри висловлень.
- •5.Булеві функції. Питання функціональної повноти.
- •6.Нормальні форми формул алгебри висловлень
- •7. Логічне слідування на базі алгебри висловлень.
- •8. Проблема розв’язуванності в алгебрі висловлень.
- •Метод резолюції в алгебрі висловлень, його застосування.
- •Застосування алгебри висловлень для аналізу і синтезу комбінаційних схем.
- •Зв’язки між формулами алгебри висловлень і формулами числення висловлень.
- •2) Жодне висловлення не є одночасно істинним і хибним (закон виключення суперечності).
- •14.Несуперечність, повнота і розв’язуваність числення висловлень.
- •15. Предикати. Логічні операції над предикатами.
- •Формули логіки предикатів.
- •17. Інтерпретація формул логіки предикатів
- •18. Класифікація формул логіки предикатів. Лзз формули.
- •19. Тотожні перетворення логіки предикатів
- •20 І 21. Закон двоїстості в логіці предикатів.
- •Нормальні форми. ˅˄¬
- •Закон двоїстості.
- •Закон двоїстості
- •22. Логічне слідування в логіці предикатів. Метод резолюції
- •23. Проблема розв’язуванності (вирішення) в логіці предикатів. Теорема Черча.
- •24. Подання знань і одержання виводів за допомогою логіки предикатів
- •25.Застосування логіки предикатів для аналізу міркувань, які виражаються природною мовою.
- •26.Теорії першого порядку. Побудова теорій першого порядку.
- •28. Питання несуперечності, повноти та незалежності аксіом числення предикатів. Проблема розв’язуваності (вирішення) для числення предикатів.
- •29. Формальна арифметика. Питання несуперечності і повноти формальної арифметики. Теореми Геделя, їх філософські аспекти.
- •Інтуїтивне поняття алгоритму і необхідність його уточнення.
- •33.Машини Тьюрінга. Гіпотеза Тьюрінга.
- •Принцип дії
28. Питання несуперечності, повноти та незалежності аксіом числення предикатів. Проблема розв’язуваності (вирішення) для числення предикатів.
Аксіоматична теорія наз. несуперечливою, якщо ні для якого твердження А, сформульованого в термінах цієї теорії, саме твердж. А і ¬А не можуть бути одночасно теоремами цієї теорії.
АТ наз. абсолютно повною, ящо для будь-якого твердж. А, сформ. в термінах цієї теорії, точно одне із тверджень А або ¬А є теоремою.
АТ наз. повною у вузькому розумінні, якщо додавання до її аксіом не вивідного в ній твердження із збереженням всіх правил виведення приводить до суперечливої теорії.
Аксіома А із системи аксіом ∑ наз. незалежною, якщо її виведення із множини аксіом ∑¬А неможливе.
Теорія називається розв'язною, якщо в ній поняття теореми ефективно, тобто існує ефективний процес (алгоритм), що дозволяє для будь-якої формули за кінцеве число кроків визначити, чи є вона теоремою чи ні.
29. Формальна арифметика. Питання несуперечності і повноти формальної арифметики. Теореми Геделя, їх філософські аспекти.
Формальна арифметика – це логіко-математичне числення, яке формалізує елементарну теорію чисел. Мова цього числення, крім логічних зв'язок і рівностей містить нелогічну константу 0 і двомісні функціональні символи, терми будуються із константи 0 за допомогою функціональних символів.
Атомарні формули – це рівність термів. Інші терми будуються із атомарних за допомогою логічного зв’язку.
Аксіоми:
ФТ наз. семантично(змістовно) несуперечливою, якщо жодна з її теорем не є суперечливою, тобто не є хибною в будь-якій інтерпретації.
ФТ наз. синтаксично(внутрішньо) несуперечливою, якщо не існує такої формули F, що F i ¬F є теоремами даної теорії.
Теорія називається повною, якщо в ній для будь-якої формули F виведена або сама F , або її заперечення . В іншому випадку, теорія містить недоведені твердження (твердження, які не можна ні довести, ні спростувати засобами самої теорії), і називається неповною.
Перша теорема Геделя про неповноту формальної арифметики:
Будь-яка несуперечлива формалізація S арифметики або довільної іншої математичної теорії, котра містить арифметику, неповна і недоповнювальна.
Неповнота означає, що в S існує змістовна істина, але нерозв’язна формула.
Недоповнювальність в S означає, що якою б скінченною множиною додаткових аксіом не розширити систему S , то в новій формальній системі знову будуть існувати нерозв’язні формули.
Друга теорема Геделя:
Якщо формалізована теорія дійсно несуперечлива, то незважаючи на те, що твердження про її несуперечність виразимо в її власній мові, доведення цього твердження засобами, що формалізовані в ній самій неможливо.
Перша і друга теореми Геделя про неповноту являють собою найважніші метатеореми. Вони довели нездійсненість в цілому програми Гільберта , яка передбачала повну формалізацію істотної частини математики і обґрунтування отриманої формальної системи шляхом доведення її несуперечливості фінітними методами.