- •1.Предмет, об’єкт, мета і завдання курсу «Регіональна економіка».
- •2. Регіональна економічна політика та основні механізми її реалізації
- •3.Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил.
- •4. Демографічна ситуація в Україні як важлива передумова розміщення продуктивних сил України і її регіонів.
- •5. Трудові ресурси та напрями їх раціонального використання.
- •6. Природно-ресурсний потенціал: його структура і особливості розміщення.
- •7.Мінеральні ресурси України і проблеми їх раціонального використання
- •8. Наукова категорія “економічне районування” та визначення її змісту.
- •9. Районоутворюючі чинники та види районування.
- •10. Особливості та фактори формування народного господарства України
- •11. Галузева структура народного господарства
- •12. Міжгалузеві виробничі комплекси
- •13. Структура і роль паливо-енергетичного комплексу України.
- •14. Структура та основні риси паливної промисловості України.
- •15. Структура особливості розміщення та проблеми розвитку електроенергетики України.
- •16. Проблеми розвитку паливно-енергетичного комплексу та шляхи їх вирішення.
- •17. Роль машинобудування в економічному розвитку країни.
- •18. Особливості сировинної та структура лісовиробничого комплексу України.
- •19. Зовнішньоекономічні зв’язки України: їх сутність та основні форми.
- •21. Охарактеризувати стан та проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Східного економічного макрорайону.
- •22. Охарактеризувати проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Західного економічного макрорайону.
- •23. Охарактеризувати проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Південного макрорайону.
- •24. Охарактеризувати стан та особливості розміщення продуктивних сил Київського економічного району.
- •Економічна складова
- •Соціальна складова
- •[Ред.]Екологічна складова
- •[Ред.]Єдність концепцій
- •37. Основні завдання сталого розвитку
- •38. Основні цілі сталого розвитку
- •40.Сутність, місце і роль пек в господарському комплексі України
- •41. Паливно-енергетичний баланс і його структура
- •42. Вугільна промисловість України
- •43. Нафтова та нафтопереробна промисловість України
- •44. Газова промисловість України: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку
- •45. Роль енергетики в господ.Комплексі України та особливості її розміщ
- •46. Розміщення та оцінка сировинної бази чорної металургії.
- •47. Місце і значення машинобудування в Україні у розвитку господарства України.
- •49. Економічна оцінка сировинних ресурсів хімічного, лісопромислового та будівельного комплексів України.
- •48. Значення і місце хімічного, лісопромислового та будівельного комплексів в економічному розвитку України.
- •51.Будівельний комплекс, його структура та особливості розміщення.
- •56.Соціальний комплекс.
- •52. Значення апк та його структура
- •61. Структура і роль паливо-енергетичного комплексу України.
- •62. Паливно-енергетичний баланс і його структура
- •63. Районоутворюючі чинники та види районування.
- •64. Особливості та фактори формування народного господарства україни
- •65. Галузева структура господарства
- •66. Міжгалузеві виробничі комплекси, роль, види.
- •67. Територіально-виробничі комплекси,
- •68. Структура і проблеми зайнятості, види безробіття.
- •69. Регіональна економічна політика
- •70. Агропромисловий комплекс
61. Структура і роль паливо-енергетичного комплексу України.
Паливно-енергетичний комплекс — це сукупність галузей промислового виробництва, які здійснюють видобуток палива, виробництво електроенергії, їх транспортування та використання. До складу паливно-енергетичного комплексу входять галузі паливної промисловості (вугільна, нафтова, газова, торф’яна, сланцева) та електроенергетика, що включає теплові, гідро- та атомні електростанції, а також трубопровідний транспорт і лінії електропередач. ПЕК — це також трубопровідний транспорт і лінії електропередач. ПЕК — це крупна міжгалузева територіальна система, складова частина єдиного господарського комплексу країни; це базовий комплекс важкої індустрії. Кінцева мета його функціонування — надійне забезпечення потреб населення та всього господарського комплексу в паливі та електроенергії. Ресурси, що формують енергетичний баланс (особливо електроенергія), визначають темпи науково-технічного прогресу, ефективний і прискорений розвиток економіки в цілому. Використання електроенергії в народному господарстві сприяє зниженню затрат суспільної праці, зменшенню фондомісткості продукції у високоенергоспоживаючих галузях, впровадженню комплексної механізації і автоматизації виробництва тощо. Широке застосування енергії впливає на рівень енергоозброєності праці, а відтак і на його продуктивність, що має велике значення для всіх галузей народного господарства. Крім того, галузі, що виробляють енергію, мають районоутворююче значення, на базі їх формуються територіально-виробничі комплекси. Вони впливають на процеси концентрації виробництва, комбінування, промислову спеціалізацію і поглиблення територіального поділу праці. Завдяки зазначеним вище органічним взаємозв’язкам галузей, що виробляють паливо і енергію, з іншими галузями народного господарства створюється реальна основа для системного, комплексного підходу до розміщення цих галузей і обґрунтування оптимальних шляхів їх розвитку з урахуванням народногосподарської загальнодержавної ефективності.
62. Паливно-енергетичний баланс і його структура
Паливно-енергетичний баланс (ПЕБ) складається з прибуткової і витратної частин. У прибутковій частині балансу зафіксовані такі показники, як видобуток природного палива — вугілля, газу, нафти, торфу, дров (природні ресурси) і виробництво природних енергетичних ресурсів, які включають виробництво електро- і теплоенергії на теплових (ТЕС) і атомних електростанціях (АЕС). Крім того, до цієї частини балансу відносять нетрадиційні природні енергетичні ресурси (енергія вітру, сонця, геотермальна, низькопотенціальне тепло та ін.), а також відбір газу з підземних сховищ газу, імпорт енергоресурсів та залишок ресурсів на початок року.
Друга частина балансу (витратна) включає споживання енергетичних ресурсів і складається з таких статей витрат:
перетворення в інші види енергії — електро- і теплоенергію, стиснене повітря і доменне дуття;
виробничо-технологічні потреби, включаючи втрати при збереженні, транспортуванні і формуванні держрезерву;
закачка природного газу в підземні сховища газу;
експорт;
залишок у постачальників та споживачів на кінець року.
