42. Вугільна промисловість України

Вугільна промисловість — базова галузь господарства, що здійснює розвідування й видобування кам'яного та бурого вугілля.

За геологічними запасами викопного вугілля Україна посідає перше місце в Європі і восьме місце у світі. Розвідані запаси вугілля в Україні становлять 34,0 млрд. т. у. п. або близько 50 млрд. т (станом на 1998 р.). Прогнозні запаси — близько 120 млрд. т. В структурі балансових запасів представлені всі марки від вугілля бурого до високометаморфізованих антрацитів. Питома вага марок вугілля складає (%):

• буре (Б) — 6,6;

• довгополуменеве (Д) — 22,4;

• газове (Г) — 36,1;

• газово-жирне (ГЖ) — 4,1 %;

• жирне (Ж) — 4,7 %;

• коксівне (К) — 3,1 %;

• опіснене спікливе (ОС) — 3,3 %;

• пісне (П) — 8,4;

• антрацити (А) — 11,3 %.

Географічно вугільні запаси зосереджені в п′яти областях України – насамперед у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській. Переважна частка запасів вугілля зосереджена в Донецькому вугільному басейні. Вугілля характеризується порівняно великою зольністю – близько 25% і високою сірчистістю – 2,5%.

Вугільна промисловість України постачає свою продукцію для потреб електроенергетики (майже 38 % від загального обсягу поставок), коксохімії (22 %), населення (11 %), комунально-побутових (3 %) та інш. споживачів (26 %). Галузь є складним виробничо-технічним комплексом, що складається з кількох підгалузей.

У складі вугільної промисловості діють близько 250 шахт і 6 розрізів, біля 60 збагачувальних фабрик, 3 шахтобудівні комбінати, 17 заводів вугільного машинобудування, 20 галузевих інститутів, гірничорятувальна служба, спеціалізовані об'єднання і виробництва з ремонту, налагодження й обслуговування гірничо-шахтного устаткування, розв'язання екологічних проблем, геологічної розвідки, залізничного та автомобільного транспорту, торгівлі, об'єкти соціальної сфери тощо. Видобуток вугілля в 1995-97 рр. складав 70-100 млн. т на рік. У вугільній промисловості практично повністю завершено механізацію виймання вугілля, доставку вугілля в очисних вибоях, відкатку вугілля, навантаження вугілля у залізничні вагони.

Програма розвитку вугільної промисловості до 2005 р. як один з стратегічних напрямків передбачає реструктуризацію галузі з необхідністю закриття нерентабельних шахт. До 2005 р. до цієї категорії потенційно віднесено близько 100 шахт, 30 з яких забезпечені запасами до 5 років.

Продуктивність праці у вугільній промисловості України удвічі нижча, ніж у Польщі і Німеччині, у 15 разів нижча, ніж у США. При досить схожих геологічних умовах видобутку на одного працюючого в Україні (при семиденному робочому тижні) у 1998 році вона склала 158 т, 270 т – у 2001 році, а в Західній Європі – понад 500 т (при шестиденному робочому тижні). У вуглепромисловому районі Пенсільванія (США) продуктивність праці становить близько 500 т на місяць.

43. Нафтова та нафтопереробна промисловість України

Нафтопереро́бна промисло́вість Украї́ни — галузь промисловості України, що здійснює переробку сирої нафти на бензин, дизельне паливо та інші нафтопродукти.

Найбільшого розвитку нафтова промисловість досягла в роки дев’ятої п’ятирічки. Так, максимального рівня видобутку нафти й газового конденсату (14,5 млн. т.) було досягнуто у 1972 р. Потім обсяги видобутку нафти стали скорочуватися, і зараз вони становлять близько 4 млн. т. за рік. Тільки за 1990—1997 рр. видобуток нафти в Україні знизився майже на 22%.

Підприємства нафтопереробної промисловості зосереджені в районах видобування нафти, в портових містах, на шляхах пролягання нафтопроводів. У Прикарпатті вони розміщені в Дрогобичі, Бориславі, Надвірній, Долині, Львові. У Причорномор'ї нафтопереробна промисловість розвинена в Одеському та Херсонському промислових вузлах. У центрі України, де пролягають великі магістральні нафтопроводи, переробка нафти зосереджена у Кременчуцькому промисловому вузлі. На сході України, в районі Донбасу, функціонує один із найпотужніших у Європі Лисичанський нафтогазохімічний комплекс.

Складність подальшого розвитку нафтопереробної промисловості пов'язана з дефіцитом нафти, оскільки за рахунок власного видобування Україна може задовольнити лише 10-11 % потреби. У 2000 р. потужність українських нафтопереробних заводів становила 52 млн т, але завантажувались вони тільки на 14 %, адже Україна не може купувати таку велику кількість нафти за високими світовими цінами. Глибина переробки нафти залишається низькою - всього 63 %, у той час як у розвинених країнах вона сягає 90%.