7.3. Характеристика учасників ринку пайових цінних паперів

Їх можна поділити на індивідуальних учасників (фізичні особи), інституційних (юридичні особи, які не є органами державно-правового регулювання) та органи державно-правового регулювання (НБУ, Фонд державного майна та інші). Залежно від функцій учасни­ки ринку цінних паперів поділяються на основні (головні) та інфраструктура І (допоміжні). До складу першої групи належать:

1) емітенти ~ це особи, які випускають цінні папери. Емітентами можуть бути держава, окремі державні органи, му­ніципальні органи та інститути, фірми та підприємства, а та­кож банки.

2) інвестори ~ учасники ринкової взаємодії, які вклада­ють грошові та інші ресурси в цінні папери з певною метою. Основними цілями інвестування є збереження існуючих вільних коштів від знецінення, а також одержання прибутку. Інвестора­ми звичайно виступають індивіди та Інститути, рідше — держава в особі казначейства або НБУ. Найактивнішими серед інституційних інвесторів є комерційні банки, пенсійні фонди, страхові компанії.

3) посередники — це професійні юридичні особи, які ма­ють відповідну державну ліцензію на здійснення одного, де­кількох або усіх видів посередницької діяльності та надають брокерські, дилерські й андеррайтерські посередницькі послу­ги щодо цінних паперів.

4) інститути-регулятори — саморегульовані організації, основною функцією яких є впорядкування відносин із цінними паперами шляхом встановлення правил, стандартів та критеріїв поведінки на ринку. Найважливішими інститутами-регулято­рами є фондові біржі, асоціації брокерів та дилерів із цінних паперів, інші добровільні організації, які об'єднують професій­них учасників цього ринку.

5) державні органи регулювання. Спеціальними державни­ми органами регулювання ринку цінних паперів є органи вико­навчої влади, які забезпечують виконання відповідних законо­давчих актів, здійснюють регулювання ринкових відносин із цінними паперами, контролюють поведінку індивідуальних та інституційних учасників ринку, а також здійснюють заходи, які спрямовані на захист інтересів інвесторів та публічних інте­ресів. До цих державних органів відносять комісії з цінних па­перів.

Таким чином, головні учасники ринку цінних паперів свої­ми діями створюють цей ринок, підтримують рух цінних па­перів, забезпечують безперервність та постійність взаємодій.

Інфраструктурні учасники ринку цінних паперів виконують окремі та важливі, але допоміжні за своїм характером функції на вказаному ринку. До них можна віднести:

1) депозитарії ~ інфраструктурні інститути, які спеціалі­зуються головним чином на виконанні депозитарних функцій (зберігання цінних паперів та облік прав власності).

2) реєстратори — юридичні особи (господарські товари­ства), які стежать за тим, щоб в обігу перебувала постійна кількість цінних паперів, випущених конкретним емітентом, щоб при переході прав власності від одних інвесторів до інших старі цінні папери вилучалися, а нові — видавалися.

3) агенти з трансферту — виконують функції нагляду за процесами переходу права власності на випущені цінні папери.

4) довірчі товариства (трасти) — інститути, основна функція яких на ринку цінних паперів полягає у довірчому управлінні головним чином коштами та цінними паперами, які знаходяться у власності різних інститутів та індивідів.

5) клірингово-розрахункові установи — інститути, які спеціалізуються на виконанні таких функцій, як здійснення розрахунків, включаючи проведення взаємозаліку за угодами купівлі-продажу цінних паперів; проведення перевірки на­явності на рахунках учасників коштів та цінних паперів; ви­дача виписок Як правило, цю діяльність виконують спеціальні клірингові підрозділи фондових бірж, а на позабіржовому ринку — спеціалізовані клірингово-розрахункові установи. В Україні деякі клірингові функції виконує де­позитарій НБУ.

6) торговці інформацією про ринок цінних паперів — інсти­тути, які спеціалізуються на наданні послуг з обробки та по­ширення ринкової інформації про цінні папери, поточні курси тощо, а також на складанні аналітичних оглядів подій і тен­денцій на ринку цінних паперів.

Інфраструктура українського фондового ринку охоплює: тор­гову систему (функції якої в основному виконує Українська фондова біржа); депозитарії; клірингово-розрахункову систему.

Для створення цільового ефективно функціонуючого ринку в Україні необхідна ширша та активніша приватизація за гроші; налагодження зв'язків між посередниками; ширша реалізація облігацій фірм та підприємств; створення інвестиційних банків; активізація роботи фондових бірж (особливо у межах вторин­ного ринку).