5.6. Особливості ціноутворення на різні фінансові інструменти

1) Державні цінні папери. За державними цінними папера­ми рівень цін залежить від: 1) виду цінних паперів; 2) при­йнятих умов або положень про їх випуск; 3) економічних і політич­них умов, що склалися. Найпривабливішим державним цінним папером є державна облігація, яка випускається безпосередньо державою або місцевими органами влади.

Існує три види цін на облігації: номінальна, емісійна та рин­кова. Номінальна ціна облігації являє собою (для паперових облі­гацій) ціну, яка вказується на бланку облігації, для не паперових - ціну, яку номінально має одна облігація. Номінальна ціна, або вартість облігації, встановлюється емітентом. Емісійна ціна являє собою ціну, за якою облігації випускаються на ри­нок. Ринкова ціна - це ціна, яка склалася на певний момент на ринку щодо облігацій конкретних емітентів та конкретних випусків на основі співвідношення попиту і пропозиції. Остан­нє залежить від бажання покупців та продавців цих фінансо­вих інструментів. Облігації дають дохід лише тоді, коли він зароблений. Існує два основних способи одержання доходів за облігаціями.

Перший полягає у тому, що інвестор купує облігацію і зали­шається її власником до моменту погашення. При настанні дати погашення він подає облігацію (якщо вона паперова) або ви­писку з депозитарного рахунка емітента (яка свідчить про те, що він є власником електронної облігації) та одержує гроші або чек на певну суму. Дохідність у цьому разі визначається ви­ходячи з умов випуску (вказується, який річний відсоток ви­плачується). Якщо облігація відсоткова, то відсоток нараховується понад номінальну вартість. Якщо ж облігація дисконтна — від­повідно зменшується емісійна ціна. У разі використання дис­контних облігацій із терміном погашення 1 рік та менше до­хідність визначається таким чином:

(5.5)

де Цном. - номінальна вартість, тобто вартість, яка відшкодо­вується власнику облігації при Ті погашенні; Цприд. - Ціна прид­бання, тобто ціна, за якою купується облігація; t — кількість днів до погашення облігації; 365 - кількість днів у календар­ному році.

Другий спосіб полягає у тому. що власник облігації з яки­хось причин може забажати продати облігацію до настання тер­міну її погашення. Інвестор при цьому одержує дохід від про­дажу належних йому фінансових інструментів. Дохідність роз­раховується так:

(5.6)

де Цпрод. - ціна, за якою облігація була продана; Кпр — комісійні, що були виплачені при продажу облігації; Цприд. - ціна, за якою облігація була придбана; Кпк — комісійні, що були виплачені при придбанні облігації; t - період, протягом якого облігація перебувала у власності інвестора.

Таким чином, визначення дохідності пов'язане із визначен­ням джерела утворення доходу.

Крім того, облігація має ринкову вартість, яка визначається умовами позики і ситуації, що склалася на фінансовому ринку, в т. ч. на ринку облігацій.

Поточна дохідність облігації розраховується за формулою:

(5.7)

де К- ставка купона; Ц - курсова ціна облігації, тобто ціна на поточний момент.

При виплаті процентів, наприклад, один раз на квартал, слід враховувати можливість реінвестування (нового вкладання) отриманих доходів, що збільшує дохідність у перерахунку на рік. Поточна дохідність розраховується у цьому випадку таким чином:

(5.8)

2. Акції. За акціями розрізняють такі показники; 1) ба­лансова вартість; 2) ринкова вартість; 3) порівняльна вартість; 4) поточна або дисконтована вартість; 5) вар­тість, скоригована на рівень інфляції.

Балансова вартість акцій визначається на основі бухгалтерсь­кої звітності підприємства. Порівняльна вартість ґрунтується на порівнянні дохідності акцій із доходом за депозитами. По­точна, або дисконтована, вартість розраховується з урахуван­ням коефіцієнта дисконтування:

(5.9)

де п — період дисконтування; У— норма інвестування (зви­чайно дорівнює ставці рефінансування Центрального банку, в Україні - НБУ).

Вартість акцій, скоригована на рівень інфляції, визначаєть­ся у такий спосіб:

У+r=(1+Р)(1+а), (5.6)

де r — номінальна ставка дохідності; Р — реальна ставка дохід­ності (рентабельності); а — темп інфляції.

При заснуванні акціонерного товариства курс акцій (Ka) можна визначити так:

Ка=Н+Пу, (5.10)

де Н— номінальна вартість акції; Пу — прибуток підприємства.

Для аналізу цінової ситуації на ринку акцій важливе значен­ня має коефіцієнт ринкової кон'юнктури акцій (Кр). Визначається він як відношення обсягу платоспроможного попиту до обсягу пропозиції. Якщо Кр < 1, то курс завищений і можна очікувати недорозміщення випуску; якщо Кр > 1, то акції недооцінені; якщо Кр == 1 , то акції оцінені реально.

3. Корпоративні облігації. Встановлення ціни пропозиції на корпоративні облігації є досить складним процесом, оскіль­ки неможливо підібрати варіант для порівняння з аналогіч­ним рейтингом і терміном погашення, У цьому разі викорис­товується конверсійний еквівалент (Ке). Це зведена ціна, за якою повинні продаватися акції, щоб вони були абсолютно еквівалентні облігаціям:

(5.11)

Розмір купонних виплат за облігаціями визначається у про­центах до номіналу:

(5.12)

Ринкова ціна (Рц) визначається за формулою:

(5.13)

Необхідно враховувати, що конвертована облігація коштує дорожче, ніж неконвертована, оскільки вона надає власнику додаткові права. Вартість конвертованої облігації можна розра­хувати за формулою:

(5.14)

де Кконв — коефіцієнт конвертації, що розраховується як відно­шення конверсійної вартості до ринкової ціни і встановлюєть­ся як постійна величина на весь період конвертації.

Для розрахунку поточної дохідності облігацій і дохідності до погашення використовуються такі формули: