Тема 5 ризик і ціна капіталу План викладу матеріалу теми

1. Поняття і класифікація фінансових ризиків.

2. Методи оцінки ризику на фінансовому ринку.

3. Методи управління фінансовими ризиками.

4. Завдання і принципи ціноутворення на фінансовому ринку.

5. Методи ціноутворення. Специфіка ціноутворення на фінансовому ринку.

6. Особливості ціноутворення на різні фінансові інструменти.

5.1. Поняття і класифікація фінансових ризиків

Під інвестиціями слід розуміти вкладення коштів, певні ви­трати на ринку цінних паперів, що здійснюються з метою отримання доходу, прибутку. Звичайно, інвестиції поділяють на:

1) прямі — вкладення в реальні активи (виробництво), в управ­лінні яких бере участь інвестор;

2) портфельні (фінансові) ~ вкладення в акції, облігації та інші цінні папери, що дають право на отримання доходу від власності. Частина портфель­них інвестицій — вкладення в акції підприємств різних галузей Матеріального виробництва — іноді також розглядаються як прямі;

3) реальні — фінансові вкладення в землю, нерухомість, машини і обладнання, запасні частини тощо (разом із витратами оборотного капіталу);

4) проектні - кредити, що надаються реальному або потенційному власникові для реалізації прибут­кового інноваційного проекту.

У ринковій економіці існують різні можливості для інвести­ційних вкладень. При виборі юридичною або фізичною особою напряму вкладення капіталу одним із головних критеріїв слу­жить оцінка ризику. В цілому ризик у ділових операціях - це економічна категорія, що відображає ступінь успіху (невдачі) фірми в досягненні своїх цілей з урахуванням впливу контро­льованих і не контрольованих факторів. Операції з фінансови­ми інструментами завжди пов'язані з ризиком.

Фінансові ризики - це спекулятивні ризики. Інвестор, здій­снюючи венчурне вкладення капіталу, заздалегідь знає, що для нього можливі лише два результати: прибуток або збиток. Особ­ливістю фінансового ризику є ймовірність зазнати збитків у ре­зультаті проведення будь-яких операцій.

У цілому фінансовий ризик як міру економічної або соціаль­ної невизначеності можна охарактеризувати:

- за величиною — високий, середній і низький;

- за ступенем допустимості - допустимий ризик, коли втра­чається частина доходу; критичний (локальний) ризик, при якому повністю втрачаються доходи і виникає необхідність відшкодовувати втрати; катастрофічний ризик повної втрати майна;

- за об'єктами - ризик підприємця, підприємства, банку, страхової компанії, тобто окремих юридичних І фізичних осіб;

- за видом діяльності — ризик виробничої, посередницької, торговельної, транспортної, консалтингової, страхової, охорон­ної та іншої діяльності;

- за економічним змістом - чистий ризик як об'єктивна мож­ливість зазнати збитків (нульового результату) і спекулятивний ризик як суб'єктивна можливість отримання позитивного або негативного результату певної діяльності;

- за характером - операційний, інфляційний, кредитний, процентний, валютний. Операційний ризик пов'язаний із по­милкою або неправильною організацією, неправильним вибо­ром методу проведення тієї чи іншої фінансової операції. Інфляційний ризик визначається ступенем точності прогнозу­вання інфляції та ЇЇ впливу на результат фінансово-господарсь­кої діяльності. Кредитний ризик розглядається як ризик непогашення кредиту і несплати процентів за ним. Процентний ризик виникає у разі зміни процентних ставок за кредитними ресурсами, що надаються. Валютні ризики можливі у разі зміни курсів валют, а також політичної ситуації, коли курси валют незмінні, а можливості вільного обігу валют обмежені;

- за галузевою і територіальною ознакою — загально­економічний, галузевий, країни, регіональний тощо.

Виділяють такі основні види ризику:

- систематичний ризик, тобто ризик кризи фінансового ринку;

- несистематичний ризик, тобто ризик поєднання всіх видів ризику, пов'язаних із конкретними фінансовими інструментами;

- селективний ризик — ризик неправильного вибору цінних паперів для інвестування при формуванні портфеля;

- часовий ризик — ризик емісії, купівлі або продажу цінного паперу у невідповідний час, що тягне за собою втрати;

- ризик законодавчих змін (можуть змінитися умови емісії, вона може бути визнана недійсною і таке інше);

- ризик ліквідності ~ ризик, пов'язаний з можливістю втрат при реалізації цінного папера через зміну в оцінці його якості;

- інфляційний ризик — ризик того, що при високій інфляції доходи, які отримують інвестори за фінансовими інструмента­ми, знецінюються швидше, аніж зростають, інвестор зазнає ре­альних втрат.

Таким чином, фінансовий ризик в економічній діяльності - це об'єктивний фактор, зумовлений дією стохастичних причин і чинників, зокрема конфліктністю ситуації прийняття рішень, невизначеністю цілей і наслідків дій, відсутністю повної та об'єк­тивної інформації щодо процесів, які відбуваються тепер чи відбуватимуться в майбутньому.

Фактори, які стосуються фінансового ризику і впливають на його рівень, умовно можна поділити на дві групи: об'єктивні й суб'єктивні.

Об'єктивні фактори — це ті, що безпосередньо не залежать від дій керівництва підприємства (фірми), але повинні врахову­ватися при підготовці й прийнятті рішень, наприклад, інфляцій­ні процеси, дії конкурентів, політичні й економічні кризові яви­ща, екологічні вимоги, митні пільги, режим найбільшого спри­яння, можливість діяти у вільних економічних зонах, зміни в податковій політиці держави тощо.

Група суб'єктивних факторів характеризує саме підприєм­ство (фірму) та внутрішні умови його функціонування, зокрема виробничий потенціал, наявність висококваліфікованих праці­вників та управлінського персоналу, організацію діяльності фірми, наявність кооперативних зв'язків, рівень технології тощо.

Причини, які зумовлюють необхідність виникнення ризикових фінансових рішень на підприємстві, бувають внутрішнього і зовнішнього походження. Внутрішні причини породжуються здатністю працівників системи управління ризикувати підприємством (фірмою), невизначеністю управлінських рішень (нововведень), органі­заційними неузгодженостями. Зовнішні причини пов'язані з поведінкою контрагентів, впли­вом макроекономічних факторів, природнокліматичними умо­вами та ринковою ситуацією.