4.3. Вартість капіталу

Реальна теперішня вартість окремих фінансових інструментів формується під впливом двох основних показників:

1) суми майбутнього грошового потоку від конкретного виду фондового інструмента;

2) втрати дисконтної ставки, що використовується при оцінці реальної вартості майбутнього грошового потоку (норми поточної прибутковості).

За облігаціями, ощадними сертифікатами сума майбутнього грошового потоку складається із сум надходження відсотків за цими активами і вартості самого активу на момент його пога­шення. При цьому можливі три принципових варіанти форму­вання майбутнього грошового потоку за цими видами фінансо­вих інструментів:

1) без виплати відсотків (тобто прибуток визначається як різниця між оголошеною викупною ціною і ціною придбання);

2) з періодичною виплатою відсотків і погашенням у кінці передбаченого терміну (це найпоширеніший нині варіант емітування цих фінансових інструментів);

3) з виплатою всієї суми відсотків при погашенні в кінці передбаченого терміну повернення.

За акціями та інвестиційними сертифікатами сума майбут­нього грошового потоку формується залежно від двох умов:

1) при використанні фінансового інструмента протягом невизначеного тривалого періоду часу (в цьому разі грошовий потік майбутнього періоду формується тільки за рахунок сум нарахова­них дивідендів);

2) при використанні фінансового інструмента протягом ра­ніше передбаченого терміну (в цьому разі майбутній грошовий потік, складається із сум надходжень дивідендів, суми придбання цього інструмента і курсової різниці за ним — різниці між його ціною на момент погашення і початковою ціною придбання).

Розмір дисконтної ставки, що використовується при оцінці теперішньої вартості майбутнього грошового потоку, тобто нор­ми поточної прибутковості, повинен бути обов'язково дифе­ренційований за окремими фінансовими Інструментами. Ди­ференціація здійснюється з урахуванням таких показників:

а) ставки позикового (банківського) відсотка;

б) прогнозованого темпу інфляції в майбутньому періоді;

в) премії за інвестиційний ризик за конкретними фінан­совими інструментами.

Перші два показники формують норму поточної прибутко­вості за "без ризиковими інвестиціями", зокрема за облігаціями внутрішньої державної позики. При цьому норма поточної при­бутковості за конкретним фінансовим інструментом визначаєть­ся як сума норми поточної прибутковості за "без ризиковими фінансовими інвестиціями" і норми премії за ризик (ризик підвищення ставки позикового відсотка; ризик підвищення тем­пу інфляції; ризик неплатежу і т. п.). Рівень цих ризиків визна­чає в остаточному підсумку ступінь диференціації норми поточної прибутковості за окремими фінансовими інструментами.

Існують такі моделі оцінки реальної поточної вартості найпопулярніших фінансових інструментів:

1. Модель оцінки поточної ринкової вартості облігацій (основ­на модель):

(4.8)

де Цр - поточна ринкова вартість облігації; По — щорічна сума відсотка за облігацією, що являє собою добуток її номіналу на оголошену ставку відсотка; Цном - номінал облігації, що підлягає погашенню в кінці періоду її погашення; НД — норма поточної дохідності (виражена десятковим дробом); t — кількість років (періодів), що залишаються до погашення облігації.

Економічний зміст цієї моделі полягає в тому, що поточна ринкова вартість облігації дорівнює сумі всіх відсоткових над­ходжень за залишковий період її обігу і номіналу, дисконтова­них за формою поточної прибутковості для даного виду об­лігацій.

Ця модель використовується для розрахунку поточної вар­тості облігацій із періодичною виплатою відсотків.