Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЯ друк.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
198.66 Кб
Скачать

4. Якісні показники злочинності

До якісних показників злочинності відносяться: структура злочинності, характер злочинності, географія злочинності, екологія і топографія злочинності.

Структура злочинності представляє собою питому вагу і співвідношення різних видів злочинів у загальному їх числі за певний період часу на певній території. Вона характеризує внутрішню будову злочинності, з яких складових частин вона складається. Загальна кількість злочинів приймається за 100%, а вид злочинів, що цікавить за «х». Звідси показник структури злочинності :

С з = вид злочинності *100 = %

Злочинність

Даний показник обраховується у відсотках. Структура злочинності може бути побудована за різними ознаками: 1) соціально-демографічні, 2) морально-психологічні, 3) кримінально-правові, 4) кримінологічні.

Соціально-демографічні ознаки – це стать, вік, освіта, соціальне походження, сімейний стан, рід занять. Так, наприклад, питома вага жінок у загальній структурі злочинності у 2007 році складала 12,7%, у 2008 – 13,2%, неповнолітніх – 7,3%, у 2008 – 6,5%.

Кримінально-правові ознаки це будова злочинності за ознаками, передбаченими кримінальним законом. До них відносяться: ступінь тяжкості злочинів(особливо тяжкі, тяжкі, середньої, невеликої тяжкості), форми вини (умисна і необережна); мотиви злочинної діяльності; питома вага рецидивної, групової злочинності, співвідношення груп злочинів за главами Особливої частини, частка найбільш поширених злочинів та ін. Так, у 2003 році тяжкі і особливо тяжкі злочини склали 263 989, у 2006 році – 175054, у 2007 – 150253, у 2008 – 136178. Раніше вчинювані злочини у 2006 році склали 44514, у 200745943, у 2008 – 46177. Питома вага рецидивної злочинності у 2007 році склала 26,5%, у 2008 – 25,6%.

Структура злочинності в Україні у 2006-2008 рр.

2006

2007

2008

Ср.%

Всього злочинів

420900

401293

384424

100

Бандитизм

25

23

17

0,01

Умисне вбивство

3220

2906

2707

0,8

Умисне тяжке тілесне ушкодження

5283

5486

5055

1,3

Зґвалтування

993

878

880

0,2

Крадіжка

131174

113984

40493

31,1

Грабіж

41657

32266

26927

9,9

Розбій

6464

5716

4984

1,5

Вимагання

913

689

624

0,2

Шахрайство

16160

15354

14693

3,8

Незаконний обіг зброї, бойових припасів або вибухових речовин

11059

11733

11873

2,6

Незаконне заволодіння автомобілями

7081

6806

5793

1,7

Незаконне позбавлення волі або викрадення людини

233

256

279

0,1

Торгівля людьми

376

359

322

0,1

Створення або утримання місць розпусти і звідництво

490

533

0,1

ДТП із смертельними наслідками

3255

3569

2852

0,8

Хуліганство

13371

12139

11734

3,2

Інші види злочинів

179146

42,6

Морально-психологічні ознаки характеризують інтелектуально-вольову, емоційну сферу особистості суб’єктів, які вчинили злочин (схильності, задатки, психічний стан та ін.). Однак в офіційній кримінально-правовій статистиці ці ознаки фактично не відображаються за виключенням вчинення злочинів у стані сп’яніння. У 2003 р. у стані сп’яніння вчинено злочин 37,9 тис. (15%) осіб, або кожний восьмий, у 2006 – 30518, у 2007 – 30965, у 2008 – 30578. На обліку в органах МВС на травень 2004 р. знаходилося 122 тис. наркоманів, у 2006 – 154447, у 2007 – 173328. В середньому їх діяльність щорічно збільшується на 5- 10 %. Серед них 70% у віці до 30 років.

Кримінологічні ознакице всі ознаки, які не входять у перші три групи. Це розподілення злочинів за: галузями господарства, за окремими регіонами, домінуючою антисоціальною і мотиваційною спрямованістю особистості (насильницькі, корисні злочини), місце та час вчинення, взаємовідносини між потерпілим та винним та ін. Так, наприклад, у 2002 році у сфері економіки виявлено 42387 злочинів, у 2003 – 43203, у 2007 – 42755, у 2008 – 38607.

Повна структура злочинності представляє свого роду склад злочинності. Аналіз структури злочинності дозволяє більш цілеспрямовано орієнтувати правоохоронну діяльність на боротьбу зі злочинністю.

Але слід мати на увазі, що показники структури злочинності, виражені у відносних величинах, неможна аналізувати у відриві від абсолютних показників і коефіцієнтів злочинності. У противному випадку характеристика її буде не зовсім наглядною, а у ряді випадків і не можна буде порівнювати.

2. Під географією злочинності розуміють розподілення злочинності за різними регіонами (територіям країни), вивчаються особливості її кількісного та якісного розподілення, закономірності та причини, що її викликають.

Нерівномірність у розподіленні злочинності за регіонами пояснюється: по-перше, конкретними соціальними умовами того чи іншого регіону; по-друге, економічною характеристикою регіону; по-третє, національним складом, традиціями та структурою населення; по-четверте, рівнем культурного виховання, роботи, організації дозвілля та побуту населення.

Територіальні розбіжності є не тільки в цілому по країні, але і по кожній республіці, краю, області, місту і району, сільській місцевості і місту. Практичним працівникам для проведення конкретних заходів необхідно враховувати ці розбіжності і ретельно їх вивчати. Найбільш високий коефіцієнт злочинної активності на 10 тис. населення у 2007 р. був зареєстрований в Луганській (114,2), Запорізькій (145,2), Дніпропетровській (102,2), Донецькій (105,21) областях, у м. Севастополі (114) і АР Крим (103,8). Найбільша питома вага тяжких злочинів зареєстрована у Хмельницькій – 60,8%, Київській (58,0%), Сумській (57,7%), Миколаївській (57,5 %).

3. Характер злочинності визначається тим, яка кількість найбільш тяжких злочинів в структурі злочинності, а також тим, яка характеристика особистості тих, хто вчинює злочини. Характер злочинності виявляється через її структуру. Так, наприклад, раніше судимі в структурі осіб, що вчинили злочин у 2006 р., склали 15,8%, питома вага тяжких і особливо тяжких злочинів у 2003 р. склала 51,5% , у 2006 – 41,6%, у 2007 – 37,4%, у 2008 – 35,4%.

4. Екологія злочинності – це показник, який характеризує вплив на рівень, структуру і динаміку злочинності різного роду екологічних факторів (екологічні катастрофи, стихійні лиха, природні особливості регіонів).

5. Топографія злочинності характеризує особливості злочинності проявів у залежності від об’єктів, на яких вчиняються злочини (ринки, вокзали, універмаги та ін.). Ці дані мають важливе значення для оперативного аналізу криміногенної ситуації в регіоні.