2. Кількісні показники злочинності: рівень злочинності, рівень судимості, коефіцієнти, ціна злочинності.

До кількісних показників відносяться: рівень злочинності, рівень судимості, коефіцієнти злочинності, ціна злочинності.

Рівень злочинності – це абсолютна кількість зареєстрованих злочинів та кількість осіб, що їх вчинили, за певний період часу на певній території. Цей показник визначає міру або величину злочинності. Він виражається в абсолютних числах. Наприклад, у 2006 р. в Україні було зареєстровано 420 900 злочинів, які вчинили 214 507 осіб; у 2007 – 401 293 злочинів, які вчинили 214 093 особи, у 2008 – 384 424 злочинів, які вчинили 207 740 осіб. При визначенні рівня злочинності беруться два об’єкти обліку: 1) кількість злочинів і 2) кількість осіб, які вчинили ці злочини. Будь-який з названих об’єктів обліку, взятий окремо, характеризує злочинність неповно, тому що один злочин може бути вчинений і однією людиною, і декількома особами в формі співучасті; один злочинець може вчинити і один злочин, і декілька при ідеальній або реальній сукупності.

До рівня злочинності включаються:

1. злочини, провадження за якими закінчилося винесенням обвинувального вироку;

2. злочини осіб, звільнених від кримінальної відповідальності з різних нереабілітуючих підстав;

3. нерозкриті та злочини, які ще розслідуються, які були зареєстровані у звітній період в установленому законом порядку.

Рівень злочинності неможна ототожнювати з рівнем судимості. В дані про судимість не включаються відомості про осіб, вчинивших злочини, але справи, про які припинені до суду, а також нерозкриті і незавершені розслідуванням кримінальні справи. Поняття рівня злочинності, таким чином, більш широке, ніж рівень судимості. Дані про судимість, володіючи більшою достовірністю, неповно характеризують міру злочинності . Так, із загальної кількісті виявлених осіб, вчинивших злочин у 2002 році засуджено тільки 194 212 осіб, у 2003 році – 201 081 осіб, у 2006 – 160 900 осіб.

Таким чином, рівень судимості – це абсолютна кількість злочинів і осіб, їх вчинивших, за якими винесений обвинувальний вирок суда.

В літературі рівень злочинності іноді називають станом злочинності. Вважаємо, що цей термін неприйнятний, так як під станом будь-якого явища розуміється не тільки його міра, число, кількість, але і якість цього явища. Тому більш правильно буде говорити – рівень злочинності. На наш погляд, термин «стан злочинності» в більшій мірі характеризує рівень правопорядку в країні.

В практиці часто виникає необхідність порівняння рівней злочинності у різних регіонах. Якщо ми будемо користуватися тільки показниками рівня злочинності, то отримаємо неправильну уяву про неї. Оскільки у різних регіонах різні кількість і структура населення, в цих випадках порівняльна характеристика злочинності дається за допомогою коефіцієнтів (індексів).

Коефіцієнти злочинності являють собою співвідношення кількості злочинів і осіб, які їх вчинили, до заздалегідь обумовленному числу населення відповідного адміністративно-територіального регіону. Ці показники у залежності від числа жителів визначається в розрахунку на 1 тис., 10 тис. і 100 тис. населення.

Визначаючи кількість злочинів до певного числа громадян, ми встановлюємо коефіцієнт злочинної інтенсивності.

К _зі = кіль-сть злочинів * 100 000

н

Наприклад, в Україні коефіцієнт злочинності на 10 тис. середньорічного населення у 1998 р. складав 114,5; у 1999 - 111,9, у 2000 – 107,2, у 2001 – 98,7, у 2002 - 91,0, у 2003 – 115,9, у 2004 – 109,2, у 2005 – 102,4, у 2006 – 89,4, у 2007 – 85,2, у 2008 – 82,7 злочинів. Цей коефіцієнт дозволяє судити про те, наскільки інтенсивно злочинність впливає на громадян, тобто скільки злочинів приходиться на певну кількість громадян.

Співвідношення же числа осіб, вчинивших злочин, до заздалегідь обумовленої чисельності населення свідчить про злочинну активність цих осіб, тобто скільки злочинців дає заздалегідь обумовлену кількість населення. Цей коефіцієнт називається коефіцієнтом злочинної активності і розраховується він виключно по відношенню до осіб, які досягнули віку кримінальної відповідальності (14 або 16 років). В практиці статистичних розрахунків іноді віднімаються і особи, старші 60 років, оскільки їх питома вага серед осіб, які вчиняють злочини, вкрай незначний.

К _па = злочинці* 100 000

Н – 14 років

Згідно даних МВС у 2002 р. коефіцієнт злочинної активності на 10 тис. населення склав 54,6, а у 2003 – 54,1, у 2008 – 50,2.

Слід відмітити, що обидва ці коефіцієнти можуть бути вирахувані як по відношенню до злочинності в цілому, так і по відношенню до окремих видів злочинів (наприклад, у відношенні злочинності неповнолітніх).

Аналогічно розраховується і коефіцієнт судимості. Наприклад, коефіцієнт судимості на 100 тис. середньорічного населення у 1996 г. склав 474, у 1997 - 469, у 1998 - 462, у 1999 – 445, у 2000 – 452, у 2001 – 420, у 2002 – 413, у 2005 – 373, у 2006 - 342 засуджених.

При кримінологічних дослідженнях злочинності застосовується і такий додатковий показник як ціна злочинності.

Показник ціни злочинності включає в себе об’єм прямого, непрямого, морального збитку від вчиненого злочину, а також його наслідки для потерпілих. Прямий збиток майнового характеру визначається в ціновому вираженні дійсних заподіяних збитків.

Дані про потерпілих в Україні

			Потерпіло від злочинів					З них загинуло
Роки			2004	2005	2006	2007	2008	2004	2005	2006	2007	2008
Всього осіб			328750	309208	255122	230468	214848	9773	9795	9568	9800	8656
Рівень на 10 тис. населення			69,0	65,2	54,2	48,9	46,2	2,1	2,1	2,0	2,1	1,9
З них	Від тяжких та особливо тяжких		184620	159077	122922	104118	93199	9061	9126	8858	9029	7910
У т. ч. від:	Умисних вбивств (та замахів)		3984	3529	3377	2639	2438	3475	3025	2931	2639	2438
	З них	Двох або більше осіб		237	204	228	201		189	171	178	160
	Зґвалтувань (та замахів)		984	901	960	846	859
	Умисних тяжких тілесних ушкоджень		5855	5715	5235	5451	5002	1870	1872	1696	1862	1638
	Розбоїв		5781	7006	6678	5951	5177
	Грабежів		40601	47360	41847	32305	26884
	Вимагань		1350	1080	912	659	609
	Крадіжок		186175	153758	110433	97623	93838
	Торгівля людьми		255	446	393	366	342
	ДТП		11117	15138	15082	16553	14421	2336	4005	3961	4320	3518

Непрямий збиток визначається сумою коштів, що витрачаються державою на боротьбу зі злочинністю, утриманням правоохоронних органів і вартісним виразом її негативних соціальних наслідків.

Моральний збиток визначається потерпілим у залежності від заподіяної шкоди і витрат, пов’язаних з усуненням несприятливих наслідків цієї шкоди.

За даними ООН, яка проводить комплексні дослідження злочинності у 64 країнах світу збитки від злочинності складають у розвинутих країнах 5% ВВП, у країнах, що розвиваються – 14 %.