9.Розвиток українського образотворчого мистецтва доби бароко

На Правобережжі та в Галичині розписів мурованих споруд домінує живопис костелів і магнатських палаців. Європейський досвід сюди перенесли вихованці Римської академії св. Луки – Ю. Шимонович (близько 1660–1711) та А. Альтомонте (1659–1745),творча діяльність яких у Жовкві та Львові сприяла збагаченню художнього процесу.У Львові на початку XVIIІ ст. виник один із значних осередків монументального ілюзіоністичного живопису, тісно пов’язаного з мистецькими течіями Польщі. У 1733–1740 рр. місцеві живописці Р. Бартницький, Й. Сорочинський та П. Волинський на чолі з досвідченим майстром В. Мазуркевичом працювали над розписом львівського костелу бернардинів. Саме завдяки ілюзорним аркам, колонам,обрамленням порталів художники значно змінили вигляд інтер’єру.Захоплення ілюзіоністичним живописом досягло апогею в другій половині XVIIІ ст. Посилення цієї тенденції відчутно в творчості С. Строїнського (розпис центрального нефа домініканськогокостелу в Тернополі) – визначного художника-монументаліста, який фактично очолив львівську школу ілюзіоністичного живопису.У другій половині XVII–XVIIІ ст. іконопис залишився видом живопису, провідна роль якого зумовлена релігійною особливістю української культури. Іконопис поступово еволюціонує, з’являються елементи нової іконографії, зміцнились реалістичні риси, виразно визначались впливи тодішніх мистецьких стилів.

Саме з іконописним живописом пов’язана творчість найвідоміших українських майстрів того часу. На відміну від попередньої епохи, коли художники дуже рідко підписували свої твори, з середини XVII ст. митці почали відступати від старого звичаю.Однак більшість творів, особливо на Лівобережній Україні, залишились анонімними і тільки індивідуальна манера письма дає можливість визначити приналежність певного кола пам’яток якомусь одному художнику або принаймні майстерні.

12.Класицизм в архітектурі

Кінець ХVІІ – поч.. ХІХ ст. характеризується в українській архітектурі значним зростанням обсягу будівництва, поширенням нового стилю – класицизму. Класицизм надавав усім містобудівельним заходам державного офіційного характеру. З другого боку в межах цього стилю якоюсь мірою виявились історично-прогресивні будівельно-архітектурні тенденції часу. Крім того, весь пластично-образний арсенал засобів класицизму ніс на собі відлиски античності й епохи Відродження, інтерес до яких знову посилився в епоху просвітительства..У своїх кращих зразках мистецтво класицизму несло важливі естетичні і виховні функції. Урочиста простота будинків, площ, вулиць зовні ніби підпорядковані, геометрії, несла в собі глибокі емоційні імпульси. Чіткість задуму, притаманна спорудам тієї доби, переносилася на планування й забудову міст, де з’являлися прямі вулиці, прямокутні площі й квартали.Найяскравіші зразки класицизму в архітектурі України:Спасо-Преображенський кафедральний собор (Дніпропетровськ), Костел Св. Олександра, Київ, Церква Різдва Богородиці (Юнаківка), Сумська обл.,Конквікт піарів. (Львів), Вознесенська церква (Ромни), Сумська обл.В українському живописі класицизму сформувалися нові жанри живопису: пейзажний та побутовий. Найбільший розвиток одержав портретний жанр. Взірці образотворчого класичного мистецтва : О.Білявський: «Портрет дами з трояндами» , «Портрет Христофора Дейми»; Л.Долинський, Й.Пічманн,