5.Діяльність Скоропадського

За Гетьмана Скоропадського почалося масове відкриття українських почаькових шкіл, на базі гимназій було створено 150 державних українських середніх шкіл для яких були видані підручники українською мовою. відкриття 6 жовтня 1918 року в Києві першого Державного університету, а 22 жовтня — другого українського університету у Кам’янці-Подільському. Засновуються Українська національна бібліотека, Національна галерея мистецтв, Національний оперний театр, Український історичний музей, Державна хорова капела, Державний симфонічний оркестр тощо. Під кінець Гетьманства в Києві було відкрито Українську академію наук, яку очолив В. І. Вернадський. Відкрилося Головне управління мистецтв і народної культури, Національний архів, Галерея малювання і різьблення, Драмтеатр, Кобзарська і Симфонічна школи, Всеукраїнська Академія Наук і Академія мистецтв. Їх очолили вчені і діячи культури із світовим ім’ям - академік Вернадський, Олександр Кошиць, Іван Огієнко, Георгій Нарбут .

6.Модерн у живописі

Український модерн виник у значно важчих соціокультурних умовах, ніж модерн в інших країнах Європи внаслідок бездержавності України. Його корені – в пізньому українському романтизмі як стильовому напрямку мистецтва і літератури.

У живописі модерн найяскравіше виявився у працях М. Жука, М. Бойчука, К. Малевича, О. Богомазова, в архітектурних проектах В. Кричевського (будинок полтавського губернаторського земства)

У живописі О. Мурашка (“Портрет дівчини у червоному капелюсі”) вітальна енергія червоного кольору підкреслює красу як вияв молодості і оновлення. Еволюцію живопису можна визначити як перехід від наслідування реальної дійсності, життєвої достовірності – до власної авторської міфотворчості (яка переважно походить від джерел народної поезії) з високим ступенем перетворення цієї дійсності, від критичного аналізу – до поетичного синтезу (П. Холодний “Казка про дівчину й паву”, О. Новаківський “Русалка”, “Музика”, “Визволення”, “Українська мадонна”).

22. Охарактеризуйте романтизм як напрямок в українській культурі 19.

Український романтизм (фр. romantisme) — ідейний рух у літературі, науці й мистецтві. Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й посилене вивчання історичного минулого (історизм), інколи втеча від довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле або у вимріяне майбутнє чи й у фантастику. Романтизм призвів до вироблення романтичного світогляду та романтичного стилю і постання нових літературних жанрів — балади, ліричної пісні, романсової лірики, історичних романів і драм. Першими виявами українського романтизму були: видана 1818 у Петербурзі «Грамматикамалороссийскогонаречия» Олександра Павловського і збірка Миколи Цертелева «Опытсобраниястаринных, малороссийскихпесней» з висловленими в них думками про глибоку своєрідність і самостійність української мови й української народної поезії.Також важливим осередком романтизму був Київ з з М. Максимовичем, П. Кулішем, Т. Шевченком, автором виданого вже 1840 року «Кобзаря», і прибулими туди з Харкова А. Метлинським і М. Костомаровим. Важливим елементом романтизму тих часів було постання Кирило-Мифодіївського братства . з його виробленою М. Костомаровим романтично-християнською програмою — «Книгами Битія українського народу» .Літературними трибунами цього етапу українського романтизму були альманахи: «Киевлянин» (1840, 1841, 1850) М. Максимовича, «Ластівка» (1841) Є. Гребінки; «Сніп» (1841) О. Корсуна; та ін..

Романтизм у музиці В українській музиці вплив романтизму позначився слабо. Його елементи помітні лише у творах українських композиторів другої половини 19 ст.: С. Гулака-Артемовського, М. Лисенка, В. Матюка, П. Воробкевича, А. Вахнянина й інших, зокрема у їхніх композиціях на слова поетів-романтиків. Тривале місце в історії української музики й театру зайняли написані за творами романтиків опери «Запорожець за Дунаєм» (1863) С. Гулака-Артемовського, «Різдвяна ніч» (1874), «Утоплена» (1883-84), «Тарас Бульба» (1890) М. Лисенка.

Романтизм у театрі Питання романтизму в українському театрі не досліджене. Історичні п'єси письменників-романтиків не здобули собі тривалого місця в театральному репертуарі. Романтичне забарвлення мала подеколи режисерська діяльність М. Старицького, М. Кропивницького й інших діячів українського театру.

7.Украї́нський архітекту́рний модерн — один з українських оригінальних архітектурних стилів. Виник на початку XX століття. Існував і розвивався протягом майже 40 років (з 1903по 1941 роки). В основі УАМ лежать народні традиції хатнього і церковного будівництва і досягнення української професійної архітектури і перш за все барокової. Характерно використання залізобетону,металу,скла,кераміки.

3 різновиди стилю: чистий модерн, стилізаторський, раціоналістичний (бездоганні пропорції прорізів, мякі окреслення вікон і балконів).

Копіювалися природні форми,орнамент був основним виразним засобом - криволінійний, пронизаний експресивним ритмом, переплетення, лінія якого несла духовно-емоційний і символічний зміст. Декор вільно компонувався на площинах.

Найвідомішою спорудою Києва є «Будинок з химерами»(для себе спроектував Городецький).Збудований на кручі,використав цілком новітній для тих часів матеріал – бетон,сам будинок перетворив на химерну казку в камені. Химери виконав з бетону скульптор Саля.

Споруди центру Харкова:на Миколаївській і Павлінській площах зводилися будівлі Міської думи, ломбарди, готель «Версаль».

У багатьох містах модерн запозичував мотиви з народного дерев’яного будівництва-форми дахів,віконних і дерев’яних прорізів тощо.

Модерна архітектура Західної України з урахуванням народного мистецтва гуцулів і бойків розвивалась успішно у Львові, Дрогобичі,Коломиї,Трускавці тощо. У Львові мав віденське забарвлення - сецесія:будинок філармонії (Садловський), торгова палата на пр. Шевченка (Захаревич), вулиця Богомольця,Павлова,Валова тощо.