25.Заходи стосовно знищення здобутків Укр.Культ. 18-19ст

Дійсно, як Польща в 1569 р., так тепер Росія в 1783 р. не тільки повністю закріпачила селян, а й був ліквідо¬ваний Юріїв день. Одночасно відбувався наступ само¬державства і на українські міста. Якщо за Польщі багато українських міст користувались магдебурзьким правом, то вже в 1775 р. міське самоврядування в Ук¬раїні було скасовано, а за декілька років перед тим першим було арештовано весь магістрат і забрано гра¬мотиКиїва.

Духовенство України, в руках якого був такий могутній засіб культурного впливу як Києво-Могилянська академія, через сьою аполітичність втра¬тило провідне становище. Так само замкнулись у вузь¬ких рамках літературного любительства українські письменники і перестали бути зброєю мас. Проте ду¬ховне життя в Україні не завмерло. Цьому все-таки сприяли перш за все художня література, історичні праці. XVIII ст. залишило нам в спадщину козацькі літописи. Козаки писали в боях зброєю і кров'ю, а з ча¬сом переписували на папір і зберігали нащадкам як приклад.

Друкарство і література. У XVIII ст. відбувається занепад українського книгодрукування.

Петро І зак¬рив останню книгодрукарню в Україні, яка існувала при Києво-Печерській лаврі. Дозволялось, правда, ви¬давати друком невелику кількість церковної, богослу¬жебної літератури. Більшість творів світської літера¬тури знову почала розповсюджуватись у рукописах. Ціле століття в Україні робились спроби відновити своє книгодрукування. За непослух у Москву було забрано всю Чернігівську друкарню.

За Катерини II вже були залізними старання ко¬зацької старшини перетворити академію в універси¬тет. Російський уряд почав активну ліквідацію україн¬ських шкіл, доступних народові. Треба сказати, що в Києво-Могилянській академії поруч сиділи діти про¬стих козаків і гетьманів, духовні і світські. Натомість засновуються школи московські. Вони не були пога¬ними, але вони були однаковими і в Росії, і на Кавказі, і в Україні. До того ж вони були доступні лише для станів привілейованих.

Архітектура. Величні архітектурні споруди цьо¬го століття в Україні також є німими свідками мис-тецького і будівельного таланту нашого народу. Основ¬ними спорудами, які знаменували вищий ступінь розвитку архітектури, були різні за своїми формами культові церковні приміщення. Саме вони втілюють у собі типові риси епохи і політ фантазії будівничих. Наприклад, 96-метрова дзвіниця Києво-Печерської лаври побудована за проектом архітектора Г. Шеделя.

26.Діяльність Галицько-Руської матиці

Основною метою Галицько-Руської матиці (ГРМ) було проведення просвітницької та видавничої діяльності, а також розвиток шкільництва на західноукраїнських землях. Зразком для його створення були «Матиці» інших слов'янських народів, насамперед чехів та словаків.

Першим головою ГРМ став отець Михайло Куземський. Перша книжка — «Буквар руський для школ в Галіції» Адольфа Добрянського (1848). За соціальним складом і суспільно-політичними поглядами колектив товариства був різнорідним. Згодом, з 1860-х років XIX століття керівництво товариства опинилося в руках Антонія Петрушевича, Якова Головацького, Богдана Дідицького, які були виразниками ідей москвофільства і заперечували існування українського народу, відкидали вживання української мови, а замість неї запроваджували «язичіє». Видавнича діяльність ГРМ була особливо активною до середини 1880-х років. До цього часу старанням товариства видано понад 80 книжок, серед яких переважали роботи загальноосвітнього змісту, праці з ремесла, сільського господарства, педагогіки, шкільні поручники, серед яких була і «Читанка» Маркіяна Шашкевича. Друкованим органом ГРМ був «Науковий Сборник», який з перервами і під різними назвами видавався протягом 1865–1908 років. Товариство постійно обмінювалося продукцією з видавництвами Сербії, Словенії, Чехії.

3 другої половини 1880-х років товариство поступово занепадає і остаточно перестає існувати у 1930-х роках (за іншими даними, припинило діяльність ще до Першої світової війни. 29.Проаналізуйте розвиток українського музичного

У тісному зв’язку з театром розвивалась і музика.Видатним оперним співаком і композитором був С.Гулак-Артемовський(1813-1873).Він написав вокально-хореографічний дивертисмент «Українське весілля»(1851),музику до водевілю «Ніч напередодні Іванового дня»(1852),пісню «Стоїть явір над водою»,а в 1862р. створив першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм».

Також талановитим композитором був П.Сокальський,(1832-1887),якому належить понад 40 творів.

Композитор П.Ніщинський (1832-1896) збирав та здійснював обробку українських народних пісень,писав музичні твори,організовував музичні колективи і керував ними.

Засновник української класичної музики , піаніст, диригент, педагог, збирач пісемного контролю, громадський діяч М.Лисенко(1842-1912), він підніс українську музику на рівень світового мистецтва.

Низку творів високого національного звучання написали учні і послідовники М.Лисенка. Серед них К.Стеценко, який до 35-річчя М.Лисенка написав кантату «Слава Лисенкові».

Також не потрібно забувати і про М.Леонтовича, який був автором класичних обробок українських народних пісень.

Загалом, можна сказати, що цей період подарував українському музичному мистецтві видатних композиторів, які розвивали музичне мистецтво в Україні в ці роки.