Тема 9 Соціально-еконмічні зміни в ході національно-визвольної війни.

( 4 год. )

План.

1. Капіталістичний характер господарства та передумови для його розвитку.

2. Перетворення козацтва на привілейований стан суспільства.

3. Зміни в становищі шляхти.

Література

1. Борисенко В.Й. Еволюція соціальної структури населення Гетьманщини. -К., 1997.

2. Борисенко В.Й. Соціально-економічний розвиток Лівобережної України у другій половині XVII ст.-К., 1986.

3. Борисенко В.Й. До питання про елементи буржуазії на Лівобережній Україні в другій половині XVII ст .//Феодалізм на Україні: Збірник наукових праць .- К., 1990.

4. Голобуцький В.О. Економічна історія Української РСР:Дожовтневий період. - К., 1970.

5. Панащенко В.В. Соціальна еліта Гетьманщини. - К.,1995.

6. Слюсарский А.Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины в XVII – XVIII вв. – Харьков, 1964.

Методичні рекомендації до вивчення теми.

Під час розгляду першого питання необхідно зважити перш за все на те, що національно-визвольна революція 1648 р. мала виразні елементи революції буржуазної. Вони полягали у ліквідації великої земельної власності польських і ополячених українських феодалів, поваленні кріпосницького ладу, завоюванні селянами особистої свободи. Встановленні дрібної земельної власності селян, козаків і міщан, масовому використанні вільнонайманої робочої сили тощо. В х оді війни сформувались реальні передумови для переходу до буржуазного суспільства, що вже сталося в Нідерландах і відбувалося в Англії.

Значення феномена козацтва в історії українського народу виходило за межі феодальних порядків. Козацтво хоч і виконувало свою головну феодальну повинність – військову службу власним коштом, але це була повинність, яка не створювала додаткового прибутку, тобто не працювала на феодалізм, не зміцнювала його економічний базис. Тогочасна держава могла миритись з козацтвом лише в обмеженій кількості заради виконання ним військових функцій і, як правило, намагалася не допустити його надмірного кількісного зростання. Визвольна війна сприяла поширенню козацтва на нові землі і підвищенню ролі у виробництві сільськогосподарської продукції. Проте, збільшення особисто вільного населення серйозно не впливало на соціальну структуру феодального суспільства Російської держави.

В ході національно-визвольної війни склалося своєрідне становище, коли власники. Маючи право на експлуатацію залежних селян, не могли його реалізовувати на практиці. Через те вони мусили вдаватися до використання вільнонайманої праці. Таке невизначене становище не могло довго тривати й мало завершитись набуттям шляхтою звичних для себе феодальних рис господарювання або ж незвичних для неї рис капіталіста. Оскільки гетьмансько-старшинське управління взяло курс на забезпечення привілейованого місця в суспільстві для панівних верств населення . мав перемогти перший шлях розвитку.

Тема 10 Посилення украінсько-російських протиріч

( 4 год. )

План.

1. Приведення українського населення до присяги на вірність російському царю.

2. Поширення влади українського гетьмана на білоруські землі.

3. Конотопська битва.

Література

1. Бульвінський А.Г. Конотопська битва 1659 р. // УЇЖ. - 1998. - № 3-5.

2. Конотопська битва 1659 р. // 36. ст. - К., 1996.

3. Горобець В.М. Білорусь козацька. - К., 1998.

4. Грабовський С. Що принесла Україні Переяславська Рада ? – К., 2003.

Методичні рекомендації до вивчення теми.

Розглядаючи перше питання слід звернути увагу на те, що протягом січня-березня 1654 р. московські посланці, очолювані князем В. Бутурліним прийняли присягу від жителів 177 населених пунктів, проте, не скрізь вона проходила гладко і безперешкодно. Зокрема, міщани Переяслава, не діставши гарантій збереження своїх прав, присягли лише під загрозою побиття киями. З різних причин не присягали козаки Уманського і Брацлавського полків. У кількох селах Полтавського і Кропивненського полків царські стольники були побиті місцевими жителями. Київський митрополит взагалі відмовився складати присягу, небезпідставно вважаючи її початком кінця незалежності української православної церкви.

В ході висвітлення другого питання основну увагу треба звернути увагу на розбіжності в стратегічних планах Б. Хмельницького і російського царя Олексія Михайловича. Зокрема, на визволених українськими військами білоруських землях було створено Чауський полк, поділений на Могильовську, Мстиславську та Биховську сотні, проте, проте руський цар наказав приводити місцеве населення до присяги собі. Справа дійшла до того, що Б. Хмельницький вимушений був направити до Білорусії спеціальну комісію для розслідування таких непорозумінь і залагодження конфлікту.

Готуючись до третього питання слід зазначити, що головною при чиною початку війни між Україною і Росією стало підписання гетьманом І. Виговським у 1658 р. Гадяцького трактату з Річчю Посполитою, якй фактично розривав союзницькі відносини з Москвою.