3) Компаніями однакового володіння;

4) відділення, філії не є самостійними компаніями та

юридичними особами і на всі 100% належать

батьківській фірмі.

Відділення можуть мати форму представництва

головної компанії за кордоном, партнерства, у тому

числі і з місцевими підприємцями, рухомого майна

(кораблі, літаки, нафтові платформи), що належить

головній компанії і функціонує за кордоном не

менше 1 року.

Країна, у якій розташовується головна компанія,

називається країною базування, а країни, де

знаходяться компанії-філії – приймаючими країнами.

ТНК часто діляться на три великі групи:

Роздільні ТНК  управляють підрозділами, розташованими в різних країнах, які вертикально або горизонтально не об'єднані.

Горизонтально інтегровані ТНК  управляють підрозділами, розташованими в різних країнах, що проводять однакові або подібні товари.

Вертикально інтегровані ТНК  управляють підрозділами в певній країні, які проводять товари, що поставляються в їх підрозділи в інших країнах.

Узагальнення суто економічних критеріїв ТНК дає можливість виділити параметри їх вимірювання, критерії оцінки, які можна об'єднати у три групи:

Основні кількісні характеристики:

1) річний оборот, що перевищує 1 млрд. доларів (великі - більш 2 млрд.);

2) філії не менш ніж у шести країнах (великі - більш ніж у 20);

3) величина відсотку продажів її товарів, реалізованих за межами країни-резиденції, не менше 20% (NESTLE - 98%) (великі - більше 35%);

4) структура активів (25% за кордоном): ROYAL DUTCH SHELL, FORD MOTORS, GENERAL MOTORS, IBM;

5) оперує в рамках системи прийняття рішень, що дозволяють проводити єдину стратегію управління розвитком національних підприємств, що входять у ТНК.

Якісні риси ТНК

інтернаціональний характер функціонування і застосування капіталу;

величезний матеріальний і фінансовий потенціал;

можливість здійснювати значні витрати на НДДКР

ТНК є багатономенклатурними фірмами, діяльність яких сильно диверсифікована;

висока незалежність руху власного капіталу, порівняно з процесами, що відбуваються в національних межах.

Сутність та види ТНК, основні характеристики їх діяльності

Кількісно-якісні параметри класифікації ТНК:

1) корпоративна власність та її розподіл,

2) система управління,

3) кількість зайнятих,

4) величина та системи заробітної плати,

5) склад вищого управлінського апарату тощо, їх

вимірювання здійснювалося як на абсолютній, так і

на відносній основі.

Господарська діяльність ТНК

• За оцінками Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), у 2007 р. додана вартість, створена у 790 000 іноземних філій 79 000 ТНК оцінювалась у 4,5 млрд. дол. США

• В ТНК працювало біля 62 млн. чол.

• Сукупний обсяг їх продажів складав 31 трлн. дол. США, а сумарний обсяг ПІІ перевищив 15 трлн. дол. США.

• Більш як 40% активів найпотужніших компаній світу розмішені поза країною розташування материнських компаній

• Кількість ТНК за останню 25 років зросла більш ніж в 5 разів.

• 500 найпотужніших ТНК реалізують 80% всієї продукції електроніки та хімії, 95% - фармацевтики, 76% - продукції машинобудування, 85% з них контролюють 70% всіх закордонних інвестицій.

• У ТОР-100 найбільших ТНК світу нараховується вже 20 компаній сфери послуг.

• Динамічно зростають ТНК з країн, що розвиваються, зарубіжні активи 100 найбільших сягнули 570 млрд. дол. США у 2006 р.

Галузева діяльність ТНК

Галузева структура виробництва ТНК:

• 60% матеріальних компаній

зайняті в сфері виробництва, 37% — у сфері послуг і 3% у видобувній промисловості і сільському господарстві;

• збільшуються інвестиції в сфері

послуг і технологічно інтенсивному виробництві при одночасному зниженні їхньої частки у видобувній промисловості, сільському господарстві і ресурсоємному виробництві;

• головну роль серед 500

найбільших ТНК світу грають чотири комплекси: електроніка, нафтопереробний, хімія й автомобілебудування (складають близько 80% загальної активності транснаціональних корпорацій і п'ятисот "грандів»);

• як правило, ТНК роблять

капіталовкладення в галузі обробної промисловості НІК і відносно розвинених країн, що розвиваються (у цьому випадку йде конкурентна боротьба за інвестиції країн - одержувачів капіталу);

• у найбідніших країнах ТНК

вважають за доцільне здійснювати капіталовкладення у видобувну промисловість, але головним чином нарощувати товарний експорт (у цьому випадку розгортається гостра конкурентна боротьба між ТНК за просування своїх товарів на місцеві ринки).

Сучасні тенденції в розвитку ТНК:

втрата панування американських ТНК і посилення

позицій японських і західноєвропейських ТНК;

посилення взаємозалежності, економічних зв’язків та

інтересів розвинених країн;

набирають сили нові індустріальні країни (НІК), їх

нові ТНК, і – відповідно – посилюється конкурентна

боротьба у світі транснаціонального бізнесу.

Позитивні наслідки діяльності ТНК:

• приток капіталу;

• залучення технологій;

• розвиток виробництва;

• забезпечення зайнятості;

• одержати доступ до додаткових джерел засобів виробництва;

• уникнути митних бар’єрів країн застосування капіталу;

• подолати обмеженість внутрішнього ринку країни базування, збільшуючи розміри підприємств і масштаби виробленої продукції до найбільш прибуткового рівня;

• використовувати відмінності в економічному становищі країн використання за рахунок: здійснення швидких господарських маневрів із зосередженням виробництва в країнах з дешевою сировиною і низькою оплатою праці;одержання більш високого прибутку в країнах з низьким рівнем оподаткування;оптимізації виробничих і збутових програм до специфічних умов національних ринків;маніпулювання балансами закордонних філій з підпорядкуванням їхньої політики доходів і витрат інтересам центральної штаб-квартири.

Негативні наслідки:

можлива однобічна спеціалізація національного

виробництва,

спеціалізація на добувних галузях промисловості,

екологічно шкідливому виробництві;

вивіз капіталів і прибутків з країни, що приймає.