1.5. Середовище розвитку мев, його структуризація та характеристика

Середовище МЕВ – це система умов і факторів

існування міжнародник економічних зв'язків. Його

можна розділити на внутрішнє і зовнішнє

середовище.

Особливостями середовища МЕВ є:

• взаємозв’язок політичних,

правових, соціально-культурних, економічних та інфраструктурних елементів середовища;

• відносна невизначеність середовища;

• динамічне протиріччя

І. Внутрішнє середовище МЕВ:

1.1) міжнародна економічна діяльність країн та їхніх суб'єктів;

1.2) управління міжнародними економічними процесами, регулювання МЕВ;

1.3) форми і види МЕВ;

1.4) внутрішні закони функціонування системи МЕВ;

ІІ. Зовнішнє середовище. Особливостями зовнішнього середовища МЕВ є:

• тісний взаємозв'язок між його сегментами;

• складність та різноманітність,

• відносна невизначеність багатьох параметрів.

Зовнішнє середовище МЕВ , яке можна поділити за двома критеріями:

2.1) За сферами впливу:

а) політико-правове (політичні процеси та інститути, законодавство) середовище характеризується:

• Свободою преси;

• Рівнем політичної свободи в країні;

• Рівнем корупції/хабарництва в країні;

• Розвитком демократії в країні;

б) соціально-культурне зовнішнє середовище характеризується:

• мотивацією до праці,

• рівнем освіти громадян,

• ефективністю праці,

• взаємовідносинами у суспільстві,

• відношенням до природи,

• індексом якості життя

• міжнародним індексом щастя

• індексом благополуччя (Legatum Prosperity Index)

в) інфраструктурне зовнішнє середовище характеризується

• широтою і якістю виробничої і соціальної інфраструктури,

• станом і розвитком інформаційно-комунікаційних систем,

• відповідністю інфраструктури світовим стандартам,

• наявністю та забезпеченістю природними ресурсами,

• індексом розвитку економіки знань

• високотехнологічним експортом (у % до всього експорту)

• часткою товарів IКT в загальній торгівлі

• кількістю дослідників (на 1 млн.населення)

• кількістю інженерно-технічного персоналу (на 1 млн населення)

• платежами роялті та за ліцензії (отримані та виплачені);

Складовими елементами інфраструктури МЕВ є:

• міжнародний транспорт

• міжнародні інформаційно-комунікаційні системи

г) економічне:

• ефективність використання природних ресурсів;

• стан наукових досліджень:

• демографічну ситуацію, наявність кваліфікованих кадрів;

• фінансово-кредитну систему країни;

• рівень доходів і рівень споживання;

• стан інтегрованості країни у світове господарство та ін.

2.2) За безпосередністю впливу дії:

а) середовище прямого впливу (постачальники, споживачі, конкуренти тощо);

б) середовище непрямого впливу (політичний та економічний устрій, загальна нормативна законодавча база, соціально-економічні традиції тощо).

1.6. Особливості та тенденції сучасного етапу розвитку світового господарства

Світове господарство — це сукупність:

• національних господарств,

взаємозв’язаних міжнародним поділом праці, міжнародними економічними відносинами;

• національних економік країн світу, поєднаних мобільними факторами виробництва;

• національних економік, що перебувають у тісній взаємодії і взаємозалежності, глобальний економічний організм, підпорядкований об’єктивним законам ринкової економіки;

• міжнародних економічних відносин у взаємозв’язку з продуктивними силами та відповідним механізмом регулювання й управління.

Характерними рисами сучасного світового господарства є:

• розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва, передовсім у формах ввезення — вивезення капіталу, робочої сили і технології;

• зростання на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах, розташованих у декількох країнах, насамперед у рамках ТНК;

• економічна політика держав у підтримці міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній і багатосторонній основах;

• виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждержавних об’єднань.

• Тенденції сучасного етапу розвитку світового господарства

• Світове господарство

Тенденції сучасного етапу розвитку світового господарства:

1. Інтернаціоналізація виробництва – це

об’єктивний процес виходу виробництва за рамки на

основі міжнародного поділу праці національних

економік, яке здійснюється в різних країнах

Процес зближення країн приводить до їх подальшого

росту та посилення усіх форм економічної співпраці

для внутрішніх об’єктивних потреб кожної країни,

інтернаціоналізації їх господарського життя, як однієї

з тенденцій розвитку світової системи наз.

інтеграцією

2. Інтернаціоналізація капіталу розуміється процес

переплетіння і об’єднання національних капіталів, які

виявляють себе як у створенні окремими компаніями

господарських об’єктів в інших країнах, так і у

розвитку міжнародних форм зв’язків та контрактів

між капіталами різних країн

Водночас, капітал є втіленням відносин власності й

інтернаціоналізація призводить до появи нового

явища у світовій економіці – транснаціоналізації та

ТНК.

За визначенням ООН, транснаціоналізація – це

інтернаціоналізація міжнародних ринкових

трансакцій усередині окремої структури, що приймає

рішення, тобто є транснаціональною структурою