
- •Тема 1. Міжнародна економічна система
- •1) Міжнародний поділ факторів виробництва (мпфв):
- •2) Інтернаціоналізацію господарського життя:
- •1.2. Міжнародна економічна система: сутність та структура
- •2) Існування трьох світів:
- •2) Принцип ступеня розвитку ринку:
- •3) За типом взаємодіючих національних господарств:
- •5) Принцип поділу за основними елементами мес:
- •2) Імпортна квота - відношення обсягу імпорту за певний час до обсягу ввп того ж періоду:
- •3) Комплексний показник відкритості економіки - "залежність від міжнародної торгівлі" і розраховується за формулою:
- •1.3. Міжнародні економічні відносини, їх форми
- •2. Специфічні принципи розвитку мев, що конкретизують зміст загальних принципів:
- •1.5. Середовище розвитку мев, його структуризація та характеристика
- •2.1) За сферами впливу:
- •2.2) За безпосередністю впливу дії:
- •1.6. Особливості та тенденції сучасного етапу розвитку світового господарства
- •Тема 2. Міжнародна економічна діяльність
- •Тема 2. Міжнародна економічна діяльність
- •V. За комплексністю:
- •Vі. За економічною основою:
- •2.2. Мед підприємств, її сутність, характеристика та форми
- •2.3. Сутність та види тнк, основні характеристики їх діяльності
- •3) Компаніями однакового володіння;
- •Тема 3. Світовий ринок товарів та послуг
- •3.2. Показники масштабів, структури, динаміки й результативності міжнародної торгівлі
- •3.3. Еволюція теорій міжнародної торгівлі
- •1. За характером асортименту товарів, що реалізуються:
- •2. За ступенем відкритості:
- •3. За характером (типом) здійснюваних біржових угод:
- •4. За організаційно-правовими формами діяльності:
- •5. За регіоном дії:
- •1) Тенденція до падіння ролі аукціонів, що викликано цілим рядом причин:
- •3.5. Ціноутворення у світовій торгівлі
- •2. За умовами розрахунків:
- •3. За повнотою урахування витрат:
- •3.5. Базисні умови постачання (incoterms)
- •IV. Група “Прибуття”.
- •3.6. Тарифне і нетарифне регулювання міжнародних торгово-економічних відносин
- •1) За методом обрахунку:
- •2) За характером:
- •3) За походженням:
- •4) За розмірами розрахунку:
- •1) За об’єктом:
- •2) За типами ставок:
- •1) За напрямком їх дії:
- •2) За обсягом дії:
- •3.7. Світова організація торгівлі
- •Тема 4. Світовий фінансовий ринок
- •4.Концепція технологічного нагромадження
- •Концепція оборони національного суверенітету
- •3) За строками вкладання капіталу:
- •4) За об’єктом руху:
- •4.3. Джерела зовнішнього фінансування країн
- •4.4. Поняття світового фінансового ринку
- •1.3.2 Міжнародний ринок валюти
- •4.5. Світові фінансові центри
- •4.6. Транснаціональні банки
- •4.7. Світові фінансові кризи
- •Тема 5. Прямі інвестиції і міжнародне виробництво
- •5.2. Поняття та форми міжнародних інвестицій
- •2. Зовнішні (іноземні) інвестиції:
- •5.3. Мотивація міжнародної інвестиційної діяльності
- •Стимулювання міжнародних інвестицій
- •9. Стимулювання міжнародних інвестицій на міждержавному рівні;
- •10. Стимулювання міжнародних інвестицій на національному рівні:
- •5.5. Міжнародний інвестиційний ринок
- •4) Політичні
- •5) Національні, етнічні, та правові норми
- •5.7. Міжнародна інвестиційна діяльність українських суб‘єктів
- •Тема 6. Міжнародний кредит
- •6.2. Фактори поширення кредитних відносин у міжнародній сфері:
- •6.3. Форми міжнародного кредитування
- •V. За строками кредитування:
- •Vі. За валютою позики:
- •Vіі. За формою надання розрізняють:
- •Vііі. За суб'єктами кредитування:
- •8.2. Кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій;
- •8.4. Змішані кредити;
- •2) За цільовим призначенням:
- •1.2.1. Фінансові кредити
- •1.2.2. Експортні кредити :
- •6. Стабілізаційний (“буферний”) кредит (бсфф)
- •7. Фінансування структурної перебудови (саф)
- •6.5. Проблема зовнішньої заборгованості та шляхи її розв‘язання
- •Тема 7. Світовий ринок праці
- •Тема 7. Світовий ринок праці
- •7.2. Сутність, структура та особливості формування світового ринку праці
- •1. Чисельність населення
- •7.3. Сегменти та структура світового ринку праці, їх характеристика та динаміка розвитку
- •7.4. Особливості розвитку світового ринку праці
- •7.5. Україна на світовому ринку праці
6. Стабілізаційний (“буферний”) кредит (бсфф)
– для фінансування запасів сировини в зв'язку з
несприятливою кон'юнктурою на світових ринках (на
3-5 років). Починаючи з 1984 р. цей механізм не
використовувався
7. Фінансування структурної перебудови (саф)
– для надання пільгової допомоги найменш
забезпеченим країнам-членам Фонду. Сума, яка може
бути надана країні, становить не більше 50% квоти з
річними лімітами 15, 20 та 15% для першого, другого
та третього року відповідно. Кредити надаються за
0,5% річних на строк до 10 років
Розширене фінансування (ЕСАФ) – для структурної перебудови зовнішніх
розрахунків, якщо наявні серйозні порушення платіжного балансу (до 3 років), відсоткова ставка 0,5%.
Умови, що висуває МВФ:
Свобода руху капіталу;
Зменшення бюджетних дефіцитів
Широка приватизація державних підприємств, навіть в інфраструктурних галузях національної економіки;
Обмеження кредитування через високі процентні ставки – згасання розвитку промисловості;
Скорочення соціальних програм та реформа житлово-комунального сектору (безкоштовна освіта, медичне забезпечення, суспільний транспорт, дешеве житло);
Скорочення заробітних плат та обмеження діяльності профспілок;
Експортно-орієнтована політика;
Податкова реформа, як правило, зі зростанням виплат середнім класом, дрібним та середнім бізнесом;
Підтримка стабільності національної валюти через обмеження грошової маси;
Гнучкий курс національної валюти.
Україна – ЄБРР
Україна стала членом МБРР у вересні 1992 р.
Світовий банк розробляє та фінансує проекти на прохання уряду України
На сьогодні Світовий банк затвердив для України більше 4,5 млрд. дол. США на здійснення інвестиційних операцій
Реалізовано 19 проектів.
Розподіл проектів
Загалом – 36 кредитів на суму понад 5 млрд. дол. США
Реалізовано 19 проектів.
Розподіл коштів:
на проекти в соціально-гуманітарному секторі припадає 33% від загальної суми запозичених Україною коштів,
на підтримку фінансового сектору - 32%,
на сферу енергетики і муніципальної інфраструктури -14%
на агропромисловий комплекс — 12%,
на розвиток державного сектору - 8% від загальної суми позик.
Проекти МБРР в Україні
За новими, схваленими 12 лютого 2008 року Радою Виконавчих директорів МБРР, фінансовими умовами максимальний кінцевий термін погашення позик подовжено до 30 років для всіх нових позик і гарантій.
Попередньо кінцевий термін погашення для України, як країни-позичальника третьої категорії за рівнем доходів (ВНД на душу населення від 1 736 до 3 595 доларів США), складав 25 років для позик з фіксованим спредом, 17 років для позик зі змінним спредом.
За останні 15 років МБРР було запропоновано Україні ресурсів на суму понад 6,9 млрд. доларів США (з яких на сьогодні використано 4,7 млрд. дол. США).
Міжнародна асоціація розвитку
Кошти, які позичає МАР, формуються за рахунок внесків з найрозвиненіших країн; внесків, які час від часу отримують з доходів МБРР, а також за рахунок погашення наданих МАР кредитів.
Незважаючи на те, що МАР легально є відокремленою від Світового банку, ця установа має спільний з ним персонал і організаційно-технічні засоби. Членами МАР є 163 країни.
Україна та МФК
1992 р. – початок діяльності в Україні (початок технічної допомоги малому та приватному сектору економіки)
1993 р. – Україна стає членом та акціонером МФК
з листопада 1994 р. МФК реалізує в Україні проект підтримки приватного підприємництва
до 1 жовтня 2006 р. МФК інвестувало 571 млн. дол. в 32 проекти
2006 р. - обсяг інвестицій МФК зростає 2-й рік поспіль до 295 млн. дол.
Основні напрями співпраці Держінвестицій та МФК:
енергозбереження;
сільське господарство, у тому числі переробка та виробництво продуктів харчування;
с/г машинобудування.
Регіональні валютно-фінансові організації
Для сприяння економічному співробітництву та інтеграції країн в різних регіонах були створені регіональні банки розвитку:
1960 р.- Міжамериканський банк розвитку (53 країни);
1964 р. – Африканський банк розвитку (75 країн);
1967 р. - Азійський банк розвитку (14 країн);
1991 р. - Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР)
Мета: сприяння економічним реформам у країнах Східної Європи та колишнього СРСР. Основними об'єктами кредитування ЄБРР є приватні фірми і державні підприємства, що приватизуються, а також знову створювані компанії, включаючи спільні підприємства з міжнародними інвестиціями. 60% його ресурсів спрямовано на розвиток у цих країнах приватного сектора, а 40% - на розвиток інфраструктури.
Пріоритетними сферами фінансування в Україні є конверсія, сільське господарство, приватизація, транспорт, телекомунікації, охорона довкілля, сприяння розвитку банківського сектору.
Проекти ЄБРР в Україні:
Проекти ЄБРР
З 1992 по 2004 р. загальна вартість проектів за участю ЄБРР – 3 020 млн. євро, з них фінансування ЄБРР – 1 519 млн. євро, кредити – 1 319 млн. євро, вкладень у акціонерний капітал – 103 млн. євро, гарантій – 56,4 тис. євро;
Портфель ЄБРР в Україні нараховує 133 проекти із загальним обсягом фінансування 2,86 млрд. євро (71% у приватному секторі, 29% - у державному)
Станом на сьогодні в державному секторі України реалізується 8 проектів ЄБРР
“Реконструкція Старобешевської ТЕС”. Сума кредиту 93,1 млн євро.
Третій проект „Ремонт автомобільної дороги „Київ – Чоп”. Сума кредиту 200 млн. євро.
“Модернізація після завершення будівництва другого блоку Хмельницької АЕС та четвертого блоку Рівненської АЕС”. Сума кредиту 42 млн. дол. США.
„Будівництво високовольтної повітряної лінії в Одеській області – будівництво лінії електропередачі 330 кВ Аджалик-Усатове”. Сума кредиту 25,75 млн. євро.
“Фінансування Української ЕСКО (друга фаза)”. Сума кредиту 20 млн. дол. США.
„Впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів на залізницях України”. Сума кредиту 120 млн. дол. США
„Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп”. Сума кредиту 200 млн. євро.
„Будівництво повітряної лінії 750 кВ в Рівненська АЕС - Київська”. Сума кредиту 150 млн. євро.
Обсяги офіційного і приватного боргу Паризькому клубу кредиторі окремими країнами світу станом на 31 грудня 2009 року, млн. дол. США
Україна та Паризький клуб
Програма МВФ про структурну перебудову економіки було затверджено у 1999 році;
13.07.2001 – Україна підписала угоду з ПКК про реструктуризацію зовнішнього боргу. На 31 грудня 1999 р. борг перед фінансовими установами становив 12437 млн. дол. США. Мета - реструктуризувати борги по кредитах, гарантованих або застрахованих урядом, урядових кредитах, наданих Україні до 31.12.1998 р. (не включено відсотки по виплатам процентів за державним боргом). Умови списання – “класичні”, вони передбачали виплату суми зобов'язань, поза межами офіційної допомоги розвитку протягом 12 років з трирічним пільговим періодом.
Сума боргу перед клубом – 1100 млн. дол. США із терміном погашення 1 січня 2000 р.;
В 2001 р. звернення за додатковою позикою – 578 млн. дол. США: переговори про реструктуризацію боргу, який не підпадав під борг в рамках ОДР. Термін погашення кредиту (поза межами кредитів ОДР) – 12 років, пільговий період – 3роки до 2005 р., проста пролонгації виплат. Країни кредитори – Франція, Німеччина, Італія, Японія, США.