29. Утворення Польської держави . Вотчинна монархія у Польщі (х – хііі ст.). Утворення та особливості станово-представницької монархії, її державний устрій (хіv – XV ст. )

Община-ополє, вождя обирали на загальних зборах общини, виникають 2 центри, князівство Віслян і Полян, сформувалась вотчинна монархія, князі та знать змушувала населення до сплати данини, державу князі трактували як свою приватну спадкову власність, 2 періоди розвитку: 1-централізована держава, 2-децентралізація . Захоплення земель, прийняття християнства, Болеслав Хоробрий продовжував розширювати державу,отримав титул короля, міжусобиці, єдність повернено за Казимира1, процес збільшення влади феодалів, децентралізація, виникали поселення городи землі захоплювала церква, духовенство перше оформилося як окремий стан, вотчинні землі, рицарі отримували землю за військову службу, селянство переважно було вільним, холопи-попали в залежність, зароджувалося міщанство, магдебурзьке право, міста були князівські і приватні, посольство-ремісники, торговці, плебс-міська біднота, князівські селяни, приписні селяни, закупи, наймити, держ.устрій: сильна влада, князівська рада, віче, змішане престолоспадкування, феодальні з’їзди, двірцево-вотчинна система управління: комеси, воєвода, канцлер, скарбник, коморник, поділ на провінції і уділи. Відновився об’єднувальний процес, дворянство- найчисленніший стан, слабкість міщан, виборність монарха яке здійснював сейм дуалізм влади, у сеймі не було палати духовенства і 3 стану, децентралізація і територіальні втрати, сусп.. лад: шляхетство- привілейований замкнутий стан,привілеї, недоторканість шляхтича,духовенство, міське населення було неоднорідним, на селі поглибилася майнова диференціація, держ.устрій: очолював король, його обирали на феодальному з’їзді, Ядвіга, король видавав нормативні акти за згодою ради, вважався головнокомандувачем війська, Королівська рада вирішувала найважливіша питання разом з королем становила королівський суд, уряди центральні і локальні, управління територіями здійснювали урядники,конфедерації ств тимчасово.

30. Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій (хv – xvіі ст.).Магнатська олігархія у Польщі. Польська конституція 1791 р. Падіння ( розподіли) Речі Посполитої .

Кревська унія1385, липень 1569р Люблінська унія: Литва входила до складу Польщі, Польщі були віддані українські землі, федерація з домінантою Польщі, на спільному сеймі обирали монарха, спільним був сейм, який мав збиратись у Варшаві, спільною мала бути воєнна та закордонна політика, польському і литовському дворянству дозволялось вільне переселення і торгівля, сусп. Лад: розвиток шляхетський фільварків, шляхта залишалася замкнутим станом, духовенство- єпископи призначалися королем, переслідувань зазнавала православна церква, Берестейська унія, міщани обмежено, посилення експлуатації селянства,панщина, держ устрій: кроль мав законодавчі повноваження у сеймі, виборність королів, Вальний сейм. Зміцнювалась олігархічна влада магнатів,титули отримувала тільки найбагатша знать, дворяни обезземелювали селян, скорочення торгівлі, виробництво горілки, селянські виступи, Росія встановила контроль над Польщею, реформи сейму ств фінансової і військової комісій, складено бюджет країни, почала діяти просвіта, зросла роль королівського кабінету і військової канцелярії, польське дворянство підтримувало росію з метою розширення вольностей, Річ посполиту охоплював хаос, цим скористалися австрія Прусія і Росія 1772р уклали між собою трактат і захопили частину Польщі, 1788р був скликаний чотирирічний сейм, який відмовився від російських гарантій і повернув Польщі суверенність, 1793р-2 поділ, 1795р-3 поділ. 3 травня 1791р.- вступ і 11 артикулів, дворянство мало головну роль у державно-політичному житті, ширші права були надані міщанам які володіли нерухомістю, зберігалися повинності селян, злиття Польщі та Литви, принцип розподілу влади, до складу сенату планувалося ввести 132 посли, домінувала посольська ізба, спадковість трону, зберегли місцеві сеймики, земські книги, уряд-Сторожа закону, цивільно-військові комісії порядку, зміни у судовій системі