19.Виникнення „Священної римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (х-хііі ст.).

Розпад імперії Карла Великого у середині lX ст. поклав початок самостійному існуванню Східно-Франкського королівства,через 100 років воно почалось називатись Тевтонською державою.

У тевтонській державі було кілька ранньофеодальних утворень – герцогства Саксонія, Тюргінія, Швабія. Герцог мало чим відрізнявся від вождя племені,організація влади була примітивною. Наприкінці 10 ст. князівства згуртувалися, у ник утворилася чудова армія. Німецький король прагнув підкорити італію.,римський папа потребував підтримки нім. короля тому що місцеві феодали захопили владу в римі. Оттон I , в середині Х ст. захоплює північну і центральну частини Італії, і в 962 папа римський коронує його імперською короною . Створена Оттоном I держава отримала назву Священна римська імперія німецької нації . У 12 ст. німецькі князівства переживали занепад , центр. обіжні сили послаблювали могутність імперії .Королі з династії гогенштауфенів намагаличя силою приєднати Італію , але безуспішно. Німеччина в економічному відношені постає однією з найбільш відсталих країн у Європі.Феодальні відносини стали розвиватись не раніше 12 століття. Суспільство поділялось на 2 класи - військовий і податний(селянство). Військовий стан складався з великих землевласників та середніх та дрібних лицарів.Частина селян володіла землею на основі чинша,тобто введення певних платежів на користь власника землі. Міщани були землевласниками або ж ремісниками і торговіцями.

20. Виникнення та особливості станово-представницької монархії в Німеччині. Формування та роль суспільних станів. Утворення , структура, роль Імперського сейму та імперського камерального суду в Німеччині ( ХV – XVІІ).

Німеччина до 14ст х-ся децетралізацією управління.Послаблення імпер влади,зростання значущості князів(спричинене безкоролівям і міжусобними війнами), падіння сус-політ ролі міст стали обставинами,що зумовили утв станово-представницької монархії. Суспільний лад:З 14 ст значне піднесення міст,розвиток ремесла,але ек розвиток відставав від розвитку інших європейських країн,не було внут ринку. Дворянство:зникло середня дворянство,воно або перетворилось у дрібних князів або до рицарства.Служили при кор дворах,обіймали незначні війс і адмін посади. Рицарство теж падало.З появою вогнепальної зброї зростала роль піхоти,змінювалась тактика веденя бою,відповідно роль рицарства зменшувалась. Але зростала к-сть знаті за рахунок середнього дворянства. Духовенство з появою книгодрук,розвитку торгівлі збавило дух монопольного становища у сфері дух кул. Воно поділ на 2 групи-біле і чорне,кожне поділялось ше на 2.1-вище дух,2-сіл і міс священники. Міщани-глибше розшарування верхівки(патриціату) та бюргерством(середня верства) і плебйською частиною міста розпочали б-бу з феод ф дух за владу.Але з 15 ст міста все більше залежати від князів,тому їх автономія була урізана.Селянство-розвиток ремесла і торг зумовили переміни у становищу сел.Фільварки з натуральною системою віджила себе.Фільварки почали розбивати на землі і здавати в оренду.Це прифело до того,що феодали в пошуках дод прибутків регулярно посилювали експлуатацію селян,що привело до сел війни. Державний лад:безпосереднім пол наслідком ек посилення князів було зростання політ роздробленості. Міцна центр влада нікому не була потрібна.З 14ст країною керували 7 наймогутніших магнатів(кюрфуристи).Вони обирали імператорая.їх згода була обов’язкова при вирішенні важливих питань. Центральна адміністрація- залишалась нерозвинута, оскільки вся влада на місцях належала князям.Виникло 3 імер установи: імперський сейм(23 пит),камеральний суд(23) і уряд. Уряд-вищий орган управління,виник в 15ст і скл з імператора і 20 членів.Але на постійно його сформувати не вдалось. У той час країну поділили на 10 регіонів,де створили регіональні сейми. До їх обов’язків сеймів входили охорона миру,нагляд за податками,пропонування кандидатів до Камерального суду. МістаПоділялись на імперські,князівські і вільні.Імпер-безпосередні васали імператора.До їх обов’язків належало щорічна сплата податків,присяга на відність короля,виставлення у допомогу певного війська. Князівські-залежали від князів.Їх права були значно обмежені у здійсненні управління і судочинства. Керівним органом була міська рада з бургомістром.Правом вибору її делегатів належало лише найбагатішим родинам. Судочинство Камеральний суд,в якому головував король,на його основі виник імперський Камеральний суд. Існували суди земського миру. Діяли фемні суди,своєрідні суди честі.Засідання були таємні,вирок виконували самі члени суду-лавники.Вирок не оскаржував ся. Суд земський вищий(цив справи) і Суд земський нижчий(стосовно земельних спорів).Існувалли суди-міські,церковні,ленні. Збройні сили з 14ст основу війська становили наймані солдати,проф. військо.Сейм у 1422р ухвалив загальнодерж податок на армію.Деякі князівства ввели обов’язкову службу селян.

Центр адмін. Була нерозвинута через,що вся влада на місцях належала князям. У період стан-сперст монархії виникли декілька імперських установ,зокрема: імперський сейм та імер Камеральний суд. Імперський сейм: зїзди впливових дух і свід феодалів,скликався з 12 ст за ініціативи короля.розгладав питання внут і зовн політики.З 14 ст скликається регулярно і називається рейхстарг,де існувало 3 колегії:1.колегія кюрфуристів- скл з 8 магнатів.Кожен кюрфурист входив у колегію автоматично,його титул і посада передавались у спадковість.

2 колегія князів-входили князі, єпископи,графи,дворяни.Спочатку їх голос і посада були особистими привілеями,з 14 ст був кожен представник від території.3 колегія міст-скл з представників держ міст кожне місто мало один голос. Кожна колегія засідала і приймала рішення окремо за більшістю голосів.До 17 ст колегія мала лорадший голос.З 17 ст рішення прийняте всіма колегіями або2 з них,підписував імператор і воно ставало законом. Камеральний суд утв в 1495р.Голова суду з вищого дворянства призначався королем.До його обов’язків входило головування на засіданнях суду та оголошення вироків.16 членів(асесорів) король визначав серед кандидатів,висунених кюрфуристами і сеймами.1/2 була дворянами,друга половина-доктори права. Рішення і вироки суд виносив на підставі імер законодавства і рим права. Функціонував як суд 1 інстанції (справи про порушення земського миру)та суд апеляційної інстанції(розглядав апеляції на рішення і вироки нижчих імпер судів ).З приводу відсутності коштів,незначної к-сті персоналу справи тягнулися роками.Всередньому в рік розглядали 60 справ.Незважаючи на це КС відіграв важливу рольв уніфікації прапа і процесу.