- •Передумови, етапи, особливості англійської буржуазної революції хvіі ст. «Петиція про право» 1628 р.
- •Перший етап революції в Англії, соціально-політичні реформи, „ Велика ремонстрація” і „Трьохрічний акт „ 1641 р.
- •Проголошення республіки у Англії в 1649 р. Зміни в державно-політичній системі. „ „Навігаційний акт” 1651 р., „Знаряддя управління” 1653 р.
- •Реставрація монархії у Англії в хvіі ст. .Утворення і суть партій торі і вігів у Англії. Спроби реставрації абсолютизму. „Habeas corpus act” 1679 р.
- •Виборча реформа 1832 р. У Англії. Її причини, зміст та оцінка. Виникнення політичних партій.
- •Чартистський рух у Англії. Виборча реформа 1867 р.
- •Виникнення лейбористської партії у Англії. Акт про парламент 1911 р. У Англії.
- •Виникнення англійських колоній у Північній Америці. Їх політичне та економічне становище. Організація управління.
- •Війна американського народу за незалежність від Англії. „Декларація незалежності” 1776 р. (зміст та оцінка)
- •„Статті конфедерації” у сша 1781 р.: передумови прийняття, зміст та оцінка.
- •Конституція сша 1787 р: прийняття, структура, основні положення та оцінка
- •Законодавча влада сша за Конституцією 1787 р. Структура Конгресу, порядок утворення палат та їхня компетенція
- •Виконавча влада у сша за Конституцією 1787 р. Президент (порядок обрання та компетенція)
- •Судова влада за Конституцією сша (порядок утворення та компетенція).
- •Перший цикл поправок до Конституції сша: причини видання, зміст та оцінка.
- •Проблема рабства у сша. Громадянська війна (1861-1865 рр.) Законодавство цього періоду. Економічні та політичні наслідки Громадянської війни. Другий цикл поправок до Конституції сша.
- •Виникнення і оформлення демократичної та республіканської партій у сша.
- •Причини, етапи, значення Великої французької революції хvііі ст. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. У Франції.
- •Перший етап революції у Франції (1789 – 1792 рр.). Конституція 1791 р. Проголошення республіки. Діяльність жірондистів.
- •Встановлення якобінської диктатури у Франції. Соціально-економічна і політичнадіяльність якобінців. Оцінка якобінської диктатури.
- •Період директорії та консульства у Франції. Конституції 1795 і 1799 рр.
- •Проголошення імперії Наполеона Бонапарта у Франції. Державний устрій і законодавство імперії.
- •Революція 1848 р. У Франції. Проголошення республіки (другої). Конституція 1848 р.
- •Третя республіка у Франції (1870 – 1940 рр.), її державний устрій та політичний режим.
- •27. Джерела та основні риси права Франції після Великої революції 1789 р. Кодифікації 1804 , 1807, 1810 рр.
- •28.Утворення єдиної Німецької імперії 1871 р. Конституція 1871 р. Утворення Німецької імперіїБуржуазна революція 1848 року в Німеччині зазнала поразки.
- •29. Державний устрій та політичний режим Німецької імперії кінця XIX – початку XX ст.
- •30. Утворення дуалістичної Австро-Угорської монархії у 1867 р. Конституційні закони 1867 р. Державний устрій та політичний режим Австро-Угорської монархії
Законодавча влада сша за Конституцією 1787 р. Структура Конгресу, порядок утворення палат та їхня компетенція
За конституцією 1789 p., конфедерація перетворювалася у федерацію, встановлювався принцип поділу властей і їх взаємного контролю. Законодавчу владу представляє двопалатний парламент - Конгрес. Нижню палату - Палату представників - обирало населення у виборчих округах з рівним числом виборців. Сенат формувався шляхом виборів - по 2 сенатори від штату, незалежно від кількості виборців у кожному штаті. До 1913 р. Сенат обирали парламенти штатів, пізніше - усі виборці штату. Обидві палати отримали рівні права у законодавчій ініціативі та у прийнятті законів.
Конституція 1787 р. врегулювала питання про федеральні повноваження та компетенцію штатів. Так, податки, бюджет, міжнародні договори та безпека Сполучених Штатів, питання зовнішньої торгівлі та торгівля між штатами є прерогативою федерального конгресу. Конгресу заборонено вводити подушний податок, призупиняти Habeas Corpus Act, крім випадків відкритого заколоту, вводити дворянські титули, встановлювати закони зі зворотною дією. В компетенції окремих штатів перебуває організація власного уряду, усі місцеві справи, включаючи поліцію і суд, карне, цивільне і процесуальне законодавство, торгівля в кордонах штату, робітниче законодавство і навіть невеликі збройні сили. Федеральному уряду втручання у внутрішні справи штатів дозволене виключно для придушення заколотів і безпорядків.
Виконавча влада у сша за Конституцією 1787 р. Президент (порядок обрання та компетенція)
Про виконавчу владу йдеться у ст..2 конституції США. Вона належала президентові.
Йому ж належало верховне командування Збройними Силами. Як глава держави, президент представляє Сполучені Штати на міжнародній арені, підписує міжнародні угоди, здійснює керівництво внутрішньою і зовнішньою політикою держави. Як глава уряду, президент формує його органи, призначає міністрів (із згоди сенату), керує роботою федеральної виконавчої влади, може звільнити з займаної посади будь-якого члена уряду. Президент не підзвітний конгресу, що забезпечує йому свободу дій. Однак, дотримуючись принципу поділу влади, конституція позбавила президента законодавчої ініціативи. Президент має право накладати вето на будь-який законопроект,прийнятий обома палатами, відправляти його на доопрацювання зі своїми запереченнями в ту палату з якої він надійшов. Президент не має повноважень розпустити жодну з палат Конгресу. У свою чергу, для видалення президента Конституція вимагає обґрунтованого обвинувачення в зраді,хабарництві або інших важливих злочинах.
Президент США обирається на 4 роки і можливостей його переобрання Конституція не обмежила. На виборах населення кожного штату обирало так званих виборників, які збиралися у своїх шатах в строго визначений час і голосували за ту чи іншу кандидатуру на посаду президента. Особа, яка набирала більше половини голосів ставала президентом. Кандидатура на посаду президента мала відповідати певним вимогам: бути громадянином США за народженням, або мати громадянство на час прийняття конституції; досягти 35-річного віку; проживати протягом останніх 14 років у США. У випадку усунення президента з посади, його хвороби, смерті чи відставки – повноваження глави виконавчої влади переходили до віце-президента.