Солі основних та основно-земельних металів. Глюкоза.

1. Солі натрію.

Іон натрію є основним позаклітинним іоном організму, він забезпечує осмотичний тиск крові та міжклітинної рідини, а також нормальний ОЦК. Виділення натрію регулює альдостерон, який сприяє реабсорбції натрію та води в організмі.

ПРЕПАРАТИ.

натрію хлорид (Natrii chloridum)

Форма випуску: порошок, таблетки 0,9 г (для приготування ізотонічного розчину); ампули 5-10–20 мл 0,9 % розчину; флакони для ін’єкцій 200 – 400 мл 0,9% розчину, 10 % розчину.

Ізотонічний розчин - 0,9 % (фізіологічний розчин).

Механізм дії: осмотичний тиск ізотонічного розчину дорівнює осмотичному тискові крові і внутрішньоклітинної рідини; він поповнює ОЦК при його зменшенні, при зневодненні організму, відновляє іонну рівновагу, володіє дезінтоксикаційними властивостями. Призначають внутрішньовенно крапельно, підшкірно, в клізмах, місцево.

Застосування: як розчинник багатьох ліків, при значних крововтратах, невгамовній блювоті, тривалому поносі (холера, диспепсія), опіках, отруєннях, шоку, токсичній диспепсії, для промивання очей, слизової оболонки носа, ран.

Гіпертонічний розчин – 2 -10 %.

Механізм дії: осмотичний тиск гіпертонічного розчину вищий за осмо-тичний тиск крові та внутрішньоклітинної рідини; при місцевому застосуванні 3-10 % розчину у вигляді компресів, приймочок виявляє протимікробну дію, при контакті з тканинами викликає зневоднення клітин та їх загибель, сприяє виділенню гною з рани; 10-20 мл 10 % розчину при введенні внутрішньовенно повільно зупиняє внутрішні кровотечі та посилює діурез; ректальне введення в клізмі 75–100 мл 5 % розчину посилює перистальтику кишок та викликає дефекацію; зовнішньо ( 1-2 % розчин) - рефлекторне подразнення шкіри. При підшкірному введенні гіпертонічного розчину – некроз.

Застосування: місцево для лікування гнійних ран, абсцесів, фурункулів; внутрішньовенно повільно для припинення легеневих, шлункових, кишкових кровотеч та посилення діурезу; ректально в клізмі для виклику дефекації; у вигляді ванн, полоскань, обтирань при захворюваннях верхніх дихальних шляхів.

2. Солі калію.

Іони калію знаходиться виключно всередині клітин, де створюють відповідний осмотичний тиск; відіграють велику роль у виникненні нервових імпульсів, функціонуванні клітин нервової, м'язової систем, залоз; проявляють діуретичну дію; зменшують збудливість та провідність міокарду, є антагоністами серцевих глікозидів та іонів кальцію щодо впливу на ритм серця, а в великих концентраціях викликають зупинку серця. Секрецію калію регулює альдостерон, який сприяє виділенню його з організму.

ПРЕПАРАТИ.

калію хлорид (kalii chloridum)

Форма випуску: ампули 50 мл 4 % розчину, таблетки 0,5 – 1 г. Призначають всередину після їди 1 г 4 рази на день, внутрішньовенно крапельно 0,25 - 0,5 % розчин на ізотонічному розчині.

аспаркам (панангін) (Аsparkamum (Раnаngіn)

Форма випуску: таблетки (драже), ампули 10 мл; комбіновані препарати, що містять калію та магнію аспарагінат. Призначають всередину по 1–2 таблетки (драже) 3 рази на день, внутрішньовенно повільно 10 мл на ізотонічному розчині.

Механізм дії: препарати калію, знижують збудливість, провідність міокарду, в великих дозах пригнічують автоматизм та скоротливість серця, є антагоністами серцевих глікозидів відносно впливу на ритм серця; підвищують тонус і силу скорочень скелетної і гладенької мускулатури; діуретична дія.

Застосування: аритмії, що пов'язані з дефіцитом калію (інтоксикація серцевими глікозидами), аритмії різного походження, миготлива аритмія, шлуночкова екстрасистолія; гіпокаліємія, м'язова дистрофія.

Побічні ефекти: нудота, блювання, діарея, запаморочення.

Протипоказання: гостра і хронічна ниркова недостатність, гіперкаліємія.

Крім того калію бромід використовують як седативний засіб; калію йодид - при ендемічному зобі, як відхаркувальний засіб, при очних хворобах; калію оротат в якості анаболічного засобу.